Рішення № 74070326, 15.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року ЛуцькСправа № 158/3016/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійця Олександра Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2017 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулася до Ківерцівського районного суду Волинської області з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійця Олександра Івановича (далі - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломієць О.І., відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 листопада 2017 року №426/3498.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою цього ж суду від 13 березня 2018 року дану справу передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року вказану справу прийнято до провадження, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи суддею одноособово.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломієцем О.І. 10 листопада 2017 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №426/3498, згідно з якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (зі змінами, далі - Закон №208/94-ВР), та накладено на позивача штраф у сумі 623080,00 грн.

Крім того, 03 листопада 2017 року цим же інспектором відносно позивача було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Із вказаних постанови та протоколу, слідує, що виявлене порушення полягає у тому, що на об'єкті реконструкції здійснюється експлуатація магазину з літнім кафе (перший поверх) без видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифікату, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та передбачено відповідальність абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР.

Позивач не погоджується із постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 листопада 2017 року №426/3498 та встановленими відповідачем порушеннями, оскільки позивач являється замовником об'єкта будівництва, усі будівельні роботи передані генеральному підряднику, згідно договору будівельного підряду, об'єкт реконструкції не експлуатується, будівельні роботи зупинені. Відтак, позивач вважає що правопорушення у сфері містобудівної діяльності не вчиняла, тому до неї не може бути застосовано передбачену Законом №208/94-ВР відповідальність.

В подальшому, 15 березня 2018 року позивач подала відповідь на відзив, у якій уточнила позовні вимоги та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 листопада 2017 року №426/3498 та скасувати припис від 03 листопада 2017 року про припинення експлуатації магазину до 03 грудня 2017 року.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 15 грудня 2017 року №1003-1.16/3979-17 та відзиві на позов від 03 березня 2018 року №1003-1.16/672-18 представник відповідача ОСОБА_2 адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржуваною постановою позивача правомірно притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, при цьому, оскільки робочим проектом на «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе та квартири на провул. АДРЕСА_2 не передбачено експлуатації магазину під час його реконструкції (як і його автономності), тому на час виконання будівельних робіт експлуатація магазину мала бути призупинена.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач не погодилася з доводами представника відповідача, зазначає, що реконструкція магазину полягає в здійсненні надбудови другого поверху над вже існуючим першим поверхом мазанину, тому існуючий магазин є автономним і може експлуатуватися при здійсненні реконструкції (надбудови другого поверху) магазину.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченнях та відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДАБІ України від 26 вересня 2017 року №1508 «Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на IV квартал 2017 року» (а. с. 20-21) та направлення УДАБІ у Волинській області на проведення планової перевірки від 20 жовтня 2017 року №1508/9 (а. с. 22) головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломієць О.І. провів планову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири: провул. АДРЕСА_2» щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_3, генпідрядником ПП «Консоль», проектувальником КП «БТІ-Плюс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за про що було складено акт перевірки від 03 листопада 2017 року №3418 (а. с. 23-31).

Як вбачається із акту від 03 листопада 2017 року №3418, за результатами перевірки встановлено, зокрема, те, що на об'єкті реконструкції здійснюється експлуатація магазину з літнім кафе (перший поверх) без видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката, внаслідок чого замовником ОСОБА_3 порушено частину восьму статті 39 Закон №3038-VI.

03 листопада 2017 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломієць О.І. склав стосовно забудовника-підрядника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме частини 8 статті 39 Закону № 3038-VІ, відповідальність за яке передбачена абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР (а. с. 8-9).

Крім того, 03 листопада 2017 року цей же інспектор виніс щодо позивача припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагав до 03 грудня 2017 року припинити експлуатацію магазину (а. с. 40).

10 листопада 2017 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломієць О.І., розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 03 листопада 2017 року №3418, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 листопада 2017 року), виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №426/3498, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено на позивача штраф у сумі 623080,00 грн. (а. с. 6-7).

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі постанови та припису, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом частини першої статті 34 Закону №3038-VI (тут і надалі у редакції, чинній до 03 липня 2016 року) замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина друга статті 34 Закону №3038-VI).

Відповідно до частини третьої статті 34 Закону №3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону № 3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Отже, в силу наведених вище вимог закону, підставою для виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, віднесених до I - III категорій складності, є зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю декларація про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №3038-VІ Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як передбачено частиною восьмою статті 39 цього ж Закону, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно із пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

За приписами пунктів 11-12 Порядку №461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 червня 2016 року за №ВЛ083161610981 УДАБІ у Волинській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири на провул. АДРЕСА_2», ІІІ категорії складності, замовник - ОСОБА_3, проектна документація на об'єкт будівництва розроблена Комунальним підприємством «БТІ-Плюс», генеральним підрядником є ПП «Консоль» (а. с. 10-11).

Згідно із частиною першою статті 31 Закону №3038-VІ проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

За приписами пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за № 651/19389 (зі змінами, далі - Порядок №45), для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Як передбачено підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 45, завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про будівельні норми» від 05 листопада 2009 року №1704-VІ (зі змінами, далі - Закон № 1704-VІ) будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Згідно із частиною першою статті 11 цього ж Закону застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» передбачено, що перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як слідує із висновку будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2018 року №64/5, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Серединським О.А., який обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України, реконструкція будівлі магазину з літнім кафе на провул. АДРЕСА_2 проведена шляхом надбудови ІІ-го поверху з добудовою 2-х сходових кліток для виходу на 2-ий поверх з розташуванням в надбудові двох ізольованих квартир. Необхідність повного або часткового призупинення діяльності магазину з літнім кафе на провул. АДРЕСА_2 на час виконання будівельних робіт по надбудові та добудові до існуючого магазину з літнім кафе відсутня. Проведення надбудови ІІ-го поверху та добудови сходових кліток до існуючого магазину з літнім кафе на провул. АДРЕСА_2 не створює небезпеки для існуючого магазину з літнім кафе та не перешкоджає його автономну експлуатацію. Надбудова ІІ-го поверху та добудова сходових кліток до існуючого магазину з літнім кафе на провул. АДРЕСА_2 по своїм об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням відповідає вимогам Державних будівельних норм України (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення.»), в тому числі по пожежній безпеці і санітарно-гігієнічним вимогам та інженерному обладнанню, а також вимогам ДБН 360-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень», ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (а. с.126-136).

На думку суду, висновок будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2018 року №64/5 відповідає вимогам, визначеним статтею 101 КАС України, є належним та допустимим доказом, а тому суд бере його до уваги.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд приходить до висновку, що на об'єкті будівництва «реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири на провул. АДРЕСА_2», ІІІ категорії складності виконання будівельних робіт з надбудови ІІ-го поверху з добудовою 2-х сходових кліток для виходу на 2-ий поверх з розташуванням в надбудові двох ізольованих квартир могло здійснюватися без призупинення експлуатації першого поверху магазину, у зв'язку з його автономністю, що не суперечить ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

При цьому, суду не надано доказів того, що проектна документація на здійснення вказаної реконструкції розроблена з порушенням вимог законодавства та будівельних норм, а проектувальник та підрядник притягнуті до відповідальності відповідно за передачу замовнику проектної документації та виконання будівельних робіт з порушенням будівельних норм. Всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, відповідач належними та допустимими доказами не довів, що під час виконання будівельних робіт з надбудови ІІ-го поверху з добудовою 2-х сходових кліток для виходу на 2-ий поверх з розташуванням в надбудові двох ізольованих квартир на об'єкті будівництва «реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири на провул. АДРЕСА_2» експлуатацію першого поверху магазину з літнім кафе потрібно було призупинити.

Враховуючи, що на час проведення планової перевірки, оформленої актом від 03 листопада 2017 року №3418, експлуатація саме надбудови ІІ-го поверху з добудовою 2-х сходових кліток для виходу на 2-ий поверх на об'єкті будівництва «реконструкція з добудовою магазину з літнім кафе під магазин з літнім кафе та квартири на провул. АДРЕСА_2» не здійснювалася, тому суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень частини 8 статті 39 Закону № 3038-VІ, відповідальність за яке передбачена абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, та безпідставність накладення на позивача штрафу згідно з оскаржуваною постановою та винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил щодо зобов'язання ОСОБА_3 до 03 грудня 2017 року припинити експлуатацію магазину.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення суду про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанови та припису.

Разом з тим, суд не погоджується із твердженням представника позивача щодо безпідставності застосування норм Закону №208/94-ВР до позивача враховуючи наступне.

Закон №208/94-ВР встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суб'єктами містобудування, згідно частини другої статті 4 Закону №3038-VI, є в тому числі, фізичні особи. Згідно частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР до суб'єктів містобудування належить також замовник будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Статтею 1 Закону України «Про основи містобудування» встановлено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність, в тому числі громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Закон №3038-VI визначає, що замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Отже, враховуючи системний аналіз статей Закону України «Про основи містобудування», Закону №208/94-ВР та Закону №3038-VI, позивач в даних правовідносинах є суб'єктом містобудування, а тому норми Закону №208/94-ВР поширюються і на позивача.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір в сумі 640,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 24 листопада 2017 року № 37 (а. с. 1).

Керуючись статтями 243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 листопада 2017 року за №426/3498.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 3 листопада 2017 року щодо зобов'язання ОСОБА_3 до 3 грудня 2017 року припинити експлуатацію магазину.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (45200, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38) 640 гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк