Рішення № 74069913, 27.02.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.02.2018 Справа № 554/8200/17

Справа № 554/8200/17

Номер провадження 2а/554/86/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі :

головуючого – судді - Січиокно Т.О.

за участю: секретаря - Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава раді, ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України України у Полтавській області, ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м.Полтава про зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом та просить суд:

- визнати дії ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради протизаконними в частині недонарахування та недоплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2-ї групи;

- зобов’язати ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради здійснити доплату на його користь частини недорахованої щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2-ї групи за 2017 рік у сумі 7396 грн.;

- стягнути з ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на його користь частину недорахованої щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2-гої групи за 2017 рік у сумі 7396 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є інвалідом війни другої групи та знаходиться на обліку в ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві ради.

Згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має права на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду другої групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, який з урахуванням частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вираховується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 травня – 1312 грн., а отже розмір такої допомоги повинен складати 10496 грн. ( 8 * 1312 грн. = 10496 грн.)

Однак, відповідач - ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві ради виплатило йому шляхом зарахування на банківську картку 3100 грн., а отже не донарахована сума становить 7396 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 з’явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтава ради ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позову та пояснила, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі, оскільки виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня у Полтавській області проводить ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Представник відповідача ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_5 надав заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, оскільки виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу у 2017 році проводилася відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 05.04.2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджена категорія ветерана війни - отримувача допомоги та встановлений чіткий розмір допомоги. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено здійснення виплат щорічної грошової допомоги до 5 – го травня у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 при прийнятті рішення поклалася на розсуд суду.

Представники третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилися.

Представник третьої особи: ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м.Полтава ОСОБА_7 проти задоволення позову заперечила.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

ОСОБА_1 має статус ветерана війни – інваліда другої групи та перебуває на обліку в ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві ради, відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії Є № 027037 від 04.06.2006 року.

ОСОБА_1 має право на отримання щорічної разової грошової допомоги як ветеран – інвалід війни другої групи до 5 – го травня відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві ради відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 223 від 05.04.2017 року здійснено виплату позивачу у 2017 році одноразової грошової допомоги як ветерану війни – інваліду другої групи у розмірі 3100 грн.

19.12.2017 року постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 06.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтава ради про визнання дій протиправними та стягнення щорічної одноразової допомоги до 5 –го травня – відмовлено.

У поданому позові позивач просив суд визнати дії ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради протизаконними в частині недорахування та недоплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду 2-ї групи; стягнути з ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава на його користь доплату частини не донарахованої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду 2 –ї групи.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду постанова Октябрського районного суду м.Полтава від 06.11.2017 року залишена без змін.

Підставою для прийняття даного рішення судом першої та апеляційної інстанції явилося те, що у 2017 році виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни, відповідачем здійснена правомірно у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня слід керуватись постановами Кабінету Міністрів України, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нормами Бюджетного кодексу України дозволено визначати розмір допомоги Кабінету Міністрів України.

У 2017 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2017 р. № 223 «Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, які перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3500 гривень; II групи - 3100 гривень; III групи - 2700 гривень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Так, у рішенні № 3-рп від 25.01.2012 р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у 2017 році виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни, правомірно здійснена в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областіздійснено виплату позивачеві допомоги до 5 травня у розмірі 3100 грн., а отже він діяв відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. № 223, на підставі та у межах повноважень та згідно норм діючого законодавства.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Окрім цього, 27.02.2018 року ухвалою Октябрського районного суду закрито провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава раді, треті особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України України у Полтавській області, ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м.Полтава в частині позовних вимог щодо визнання дій ОСОБА_2 соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради протизаконними щодо недорахування та недоплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2-ї групи на підставі п.4 ч.1 ст. 238 КАСУ, оскільки позивач вже раніше звертався з даною вимогою до суду, за результатами розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. 246, 255 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава раді, ОСОБА_3 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України України у Полтавській області, ОСОБА_2 державної казначейської служби України у м.Полтава про зобов’язання вчинити дії – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.О. Січиокно

Повен текст рішення суду виготовлено та проголошено 03.03.2018 року.