Ухвала суду № 74069829, 11.05.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2063/17

Провадження № 2-с/711/8/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

29 березня 2017 року Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 9 579 грн. 32 коп. і судових витрат в сумі 800 грн. 00 коп.

07 травня 2018 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, в якій вона зазначила, що про існування даного судового наказу їй відомо не було. Лише, у жовтні 2017 року вона отримала постанову Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про відкриття виконавчого провадження від 06 жовтня 2017 року (ВП № 54815049), з якої і дізналася про його існування. Вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки, заборгованість, яка виникла перед Черкаською ТЕЦ, на момент винесення судового наказу уже була погашена.

Таким чином, заявник просить поновити пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/2063/17-ц від 29 березня 2017 року.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об’єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/2063/17-ц від 29 березня 2017 року направлявся на адресу боржника – ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення, який повернувся на адресу суду неотриманим, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1801504368218. Між тим, про існування вказаного судового наказу ОСОБА_1 дізналася у жовтні 2017 року з отриманої постанови Центрального відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про відкриття виконавчого провадження від 06 жовтня 2017 року (ВП № 54815049).

ОСОБА_1 в заяві про скасування судового наказу посилається на обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті (повний розрахунок перед ПАТ «Черкаське хімволокно» за надані послуги централізованого опалення та підігріву гарячої води на момент винесення судового наказу).

Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав суб’єктів цивільних правовідносин, в тому числі, права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Статтею дев’ятою Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_2 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Враховуючи сталу практику ЄСПЛ, зазначені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку слід поновити строк заявнику для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки із змісту заяви вбачається необхідність перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин та виправлення можливої судової помилки.

У зв’язку із викладеним, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки про наявність даного провадження позивачці стало відомо у жовтні 2017 року, але у визначений законом строк вона не звернулася до суду із заявою про його скасування, оскільки, тривалий час перебувала у постійних відрядженнях у м. Дніпро, мала досить щільний графік роботи та одночасно доглядала за хворою матір’ю, а тому, причини пропуску строку на подачу заяви про скасування судового наказу слід вважати поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу у зв’язку з тим, що станом на 29 березня 2017 року вона провела повний розрахунок перед ПАТ «Черкаське хімволокно» за надані послуги централізованого опалення та підігріву гарячої води.

Таким чином, судом встановлено, що існують підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки, між сторонами виник цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси від 29 березня 2017 року по справі № 711/2063/17-ц про стягнення з ОСОБА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 9 579 грн. 32 коп. і судових витрат в сумі 800 грн. 00 коп.

Роз’яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: ОСОБА_3