Вирок № 74069674, 16.05.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/173/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю:

прокурора Скубачевського П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника, адвоката Примакової Г.П.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з середньою загальною освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

-24. 10. 2006 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;

- 18. 03. 2008 року Полтавським районним судом за ст. ст. 188 ч. 2 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21. 05. 2008 року вирок змінено, перекваліфіковано ст. 188 ч. 2 КК України на ст. 185 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, і остаточно призначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі;

- 08. 02. 2011 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. ст. 289 ч. 2, 309 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією 1/2 частини майна. 24. 06. 2014 року Крюківським районним судом м. Кременчук звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року;

- 26. 09. 2016 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за злочини вчинені проти власності, на шлях виправлення не став, а в період не погашеної судимості знову вчинив аналогічний умисний злочин, під час іспитового строку.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 близько 22 години, 03. 02. 2018 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на другому поверсі під'їзду № 2, багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_2, керуючись корисливими мотивами, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав належні потерпілому ОСОБА_3 дитячі санчата, бордового кольору, вартістю 250 грн., завдавши таким чином потерпілому матеріальної шкоди у вказаній сумі.

Також, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні діяння, 03. 02. 2018 року, близько 22 год. 00 хв., перебуваючи на першому поверсі під'їзду № 2, багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_2, керуючись корисливими мотивами, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілій ОСОБА_4 велосипед з відкритою рамою зеленого кольору марки "Люкс", вартістю 960 грн., завдавши таким чином потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03. 02. 2018 року, близько 22 год. 20 хв., перебуваючи на території господарства належного потерпілому ОСОБА_5, по АДРЕСА_3, керуючись корисливими мотивами, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав належні вказаному потерпілому 8 шт. металевих труб, загальною вагою 30,4 кг, загальною вартістю 168 грн. 72 коп. та 13 шт. алюмінієвих виробів, загальною вагою 8,4 кг, загальною вартістю 226 грн. 08 коп., завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди у загальній сумі 394 грн. 80 коп.

Вказаним викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Загальна сума викраденого майна обвинуваченим ОСОБА_1 склала 1604 грн. 80 коп.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, визнав повністю та детально пояснив суду, що він маючи непогашені та не зняті судимості за вчинення умисних злочинів, під час іспитового строку, 03. 02. 2018 року, у вечірній час увійшов у відчинений під'їзд № 2, багатоквартирного будинку, що розташований по АДРЕСА_4, де на 2 поверсі помітив спочатку дитячі санчата, а потім на першому цього велосипед поверсі велосипед, які викрав. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що вказаного дня після вчинення крадіжки санчат та велосипеда він проходячи біля господарства, що розташоване по АДРЕСА_3, помітив на території господарства різні металеві речі, які також викрав. Викраденим майном він розпорядився на власний розсуд. У вчиненому кримінальному правопорушенні розкаюється, просив суворо не карати.

Так як, обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому він, його захисник та прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За вказаних обставин після роз'яснення обвинуваченому положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням висновків товарознавчих експертиз та відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за статтею 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно є вірною, так як обвинувачений ОСОБА_1, маючи не погашену судимість за вчинення крадіжок чужого майна, будучи засудженим 26.09.2016 року вироком Полтавського районного суду за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, згідно ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на два роки, під час відбування іспитового строку 03. 02. 2018 року, близько 22 год. керуючись корисливими спонуканнями з метою наживи, знаходячись на другому поверсі під'їзду № 2, багатоквартирного будинку, який розташований по АДРЕСА_2, впевнившись у відсутності сторонній осіб повторно, таємно викрав дитячі санчата бордового кольору належні потерпілому ОСОБА_3, завдавши таким чином майнову шкоду потерпілому на суму 250 грн. 00 коп. Потім, обвинувачений ОСОБА_1, 03. 02 2018 року, близько 22 год. керуючись корисливими спонуканнями з метою наживи, знаходячись на першому поверсі під'їзду № 2, багатоквартирного будинку, який розташований по АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав велосипед з відкритою рамою зеленого кольору марки "Люкс", належний потерпілій ОСОБА_4, завдавши таким чином майнову шкоду останній на суму 960 грн. 00 коп. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03. 02. 2018 року, близько 22 год 20 хв., керуючись корисливими мотивами, з метою наживи, знаходячись на території господарства потерпілого ОСОБА_5, яке розташоване в АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав металеві вироби належні вказаному потерпілому, завдавши шкоди на загальну суму 394 грн. 80 коп.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за статтею 185 ч. 2 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує, щире каяття, відсутність тяжких наслідків вчиненого, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вбачає рецидив злочинів.

Представник уповноваженого органу з питань пробації в судове засідання не з'явилася, а до суду надала досудову доповідь з якої вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується негативно, неодноразово вчиняв умисні злочини, а тому ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим.

На думку органу пробації, беручи до уваги всю інформацію, що характеризує вказаного обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також ймовірність вчинення повторного правопорушення, його виправлення неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та конторолю за ним в умовах ізоляції.

При призначенні остаточного покарання суд враховує роз'яснення пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з якими - у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

З урахуванням наявності кількох обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його сімейний та майновий стан, те що він в цілому по матеріалах справи характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на прийняті до нього міри виховного характеру не реагує, а продовжує вчиняти умисні злочини, суд, керуючись ст. ст. 65-67 КК України, приходить до висновку, що необхідною та достатньою мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути покарання у вигляді реального позбавлення волі із застосуванням ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2016 року до покарання за новим вироком.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що останній повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може зникнути з місця свого постійного проживання та переховуватися від призначеного судом покарання.

Вислухавши клопотання прокурора, заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен відбувати покарання у виді реального позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора, обравши обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого в разі внесення застави та звільнення його з-під варти ряд обов'язків.

В рахунок відшкодування витрат на проведення ряду товарознавчих експертиз у порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягти вартість проведених по справі вказаних експертиз.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 369 - 371, 373 - 376, 395 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В порядку ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2016 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (три) роки шість і місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого ОСОБА_1 під варту із зали суду і строк відбування покарання йому обчислювати з 16 травня 2018 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 15 (п'ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 15 травня 2018 року складає 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) грн. 00 коп. (одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача: (МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 44 коп. судових витрат на проведення судових експерптиз по справі

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженим , який утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуючий: