Рішення № 74068775, 18.05.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1874/18

2/303/1142/18

номер рядка стат.звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2018 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої – судді Курах Л.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог міський відділ Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом про визнання виконавчого напису від 26.09.2016 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 8401 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2006 року у сумі 323 757,92 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.09.2016 року вчинено вищезазначений виконавчий напис. Даний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з тим, що його вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 3.1, 3.2, 3.3 п.3 глави 16 Порядку вчинення дій нотаріусами України. Виконавчий напис було вчинено з порушення одної з головних умов – звернення до нотаріуса в межах відповідного строку з моменту виникнення права вимоги, в даному випадку в межах три річного строку. 11.04.2006 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а саме до 30.04.2007 року. Відтак, виконавчий напис вчинено нотаріусом на стягнення заборгованості щодо чергових платежів, з дня виникнення права вимоги якої минуло 10 років 3 місяці 16 днів. Право вимоги банку до ОСОБА_2 щодо стягнення кредиту в повному обсязі, відсотків та комісії виникло ще 01.05.2007 року. З огляду на це, виконавчий напис вчинено нотаріусом на стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі тобто, з дня виникнення права вимоги якої минуло більше 9 років. Крім того, виконавчий напис вчиняється у разі наявності безспірної заборгованості боржника перед стягувачем підтвердженої належними документами, а в даному випадку заборгованість не є безспірною, так як даним виконавчим написом з нього стягнуто комісію та штраф, а в тексті його заяви на отримання кредиту відсутні положення що передбачають стягнення комісії і штрафу.

05.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надало відзив на позовну заяву. Згідно якого, ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнає позов в повному обсязі, оскільки вважає позовні вимоги необгрунтоваими і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних обставин. Жодним судовим рішенням не встановлено недійсність правочину, на підставі яких було вчинено виконавчий напис. Крім цього, позивачем не спростовується наявність кредитного договору та заборгованості за кредитним договором. Вказаний виконавчий напис було вчинено в суровій відповідності ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 3.1, 3.2, 3.3 п.3 глави 16 Порядку вчинення дій нотаріусами України, на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Боржникові направлялася вимога про необхідність виконання зобов’язань, та було надано можливість висловити свої заперечення щодо безспірності грошових вимог, але ніяких заперечень надано не було.

16.05.2018 року позивачем ОСОБА_2 подав відповідь на відзив в якій посилався на необґрунтованість і безпідставність поданого ПАТ КБ «ПриватБанк» відзиву. Оскільки з дня виникнення у відповідача права вимоги минуло більше трьох років, а тому доводи відповідача про те, що в банка виникло право вимоги лише 26.09.2016 року не відповідають як положенням чинного законодавства так і обставинам справи та спростовується самим відзивом на позов ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому останній зазначив, що 11.04.2006 року банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 3000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (строк дії картки 1 рік). Відтак, строк погашення кредиту в повному обсязі настав 01.05.2007 року і саме тоді в банка виникло право вимоги.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутності, де зазначено, що позов підтримують в повному обсязі, просять його задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився. Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги не визнають, просять відмовити в задоволенні позову.

Відповідач приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності

Представник третьої особи МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору про відкриття картрахунку й обслуговування платіжної картки № б/н від 11.04.2006 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, банк видав позичальнику кредит в сумі 3000 доларів США, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти (а.с.48-49).

Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26.09.2016 року та зареєстрованого в реєстрі за № 8401, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» запропоновано стягнути заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2006 року у сумі 323 757,92 гривень. У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 11.04.2006 року по 27.07.2016 року (а.с.12).

Вказаний виконавчий напис було пред’явлено для примусового виконання до МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області і згідно якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54491453 від 11.08.2017 року (а.с.13).

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5(далі - Порядок), передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 07.05.2018 року від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 витребовувалися належним чином завірені копії документів на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис (а.с.40). Однак, дана ухвала виконана не була.

З огляду на вище наведене, в суду нема можливості визначити чи зміст наданих нотаріусу документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис свідчить про відсутність підстав для безспірного задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором про відкриття картрахунку й обслуговування платіжної картки № б/н від 11.04.2006 року.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» у п. 13 роз'яснено, що відповідно до ст. ст.34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом лише за умови наявності безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативними актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідно до п.п.2 п. 3.1 ч. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України №2968/5 від 22.02.2012 року(надалі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В своєму відзиві на позов ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що ОСОБА_2 направлялася вимога про необхідність виконання зобов’язань, та було надано можливість висловити свої заперечення щодо безспірності грошових вимог, однак жодного підтверджуючого документу, направлення такої, суду не надано. Однак, суд не може взяти до уваги таке твердження відповідача, а тому приходить до висновку, що письмової вимоги банку про дострокове повернення кредиту позивач не отримував.

З`ясовуючи питання щодо дня виникнення у ПАТ КБ «Приватбанк» права вимоги за порушення позивачем зобов`язань за договором про відкриття картрахунку й обслуговування платіжної картки № б/н від 11.04.2006 року суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до частини другої статті 509, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, - зобов`язання виникають, зокрема, з підстав, викладених у договорах та інших правочинах.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.1 договору про відкриття картрахунку й обслуговування платіжної картки № б/н від 11.04.2006 року банк видає позичальнику кредит в розмірі 3000 доларів США на строк, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п.5.4 Умов і Правил надання банківських послуг, строк погашення кредиту в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця вказаного на платіжній карті.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поняття строку та терміну визначені статтею 251 ЦК України.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У відповідності до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Таким чином, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 8401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2006 року у сумі 323 757,92 гривень, - є незаконним.

За змістом статті 9 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Проте, у відповідності до статті 90 Закону України «Про нотаріат», пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів належать до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3розділу 1 ЦК України, а тому виконавчий напис у розумінні ЦК України(ч. 1 ст. 202 ЦК України) не є правочином, а тому його недійсність не може бути встановлена судом (ст. 215 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги про відшкодування судових витрат позивачемне ставилось, тому такі слід віднести за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст 18 ЦК України, ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог міський відділ Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис від 26.09.2016 року вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 8401 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2006 року у сумі 323 757,92 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати віднести на рахунок заявника

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, РНОКПП – НОМЕР_1.

Відповідач: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299.

Відповідач: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, АДРЕСА_2.

Головуюча Л.В. Курах