Постанова № 74067617, 15.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2093/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/1345/18 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 29 15.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Олійника В.І., Лівінського С.В., з участю секретаряТопольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - Дармограй Ігоря Олексійовича на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50004797 від 07.06.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" у вересні 2016 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору №50004797 від 07.06.2012 року, в якому посилались на те, що 07.06.2012 року з відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №50004797. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_6 укладений договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Caddy GP Kombi, кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2012, заставною вартістю 211205,63 гривень.

Враховуючи те, що рішенням Макарівського районного суду було ухвалене рішення по справі №370/1247/14-ц від 17.06.2015 року, яким з відповідачів вже було стягнуто заборгованість по сумі кредиту у розмірі 183032,73 гривень станом на 15.08.2016 року зобов'язання відповідача з повернення суми кредиту складає: 382 655,52 (заборгованість за тілом кредиту 15 290,93 дол. США перерахована по курсу НБУ станом на 15.08.2016 року) - 183 032,73 (стягнута заборгованість за тілом кредиту 15 290,93 дол. США розрахована по курсу НБУ станом на 13.05.2014 року) = 199 622,79 гривень (різниця між коливанням курсу дол.США).

Виходячи з того, що в період з 01.06.2016 року по 15.08.2016 року сума кредиту, що підлягала сплаті становила 199 622,79 гривні, кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 76 днів (01.06.2016 - 15.08.2016), сума 3% річних, що підлягає сплаті становить: 199 622,79 * 3% * 76 / 365 = 1 246,95 гривень. Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає сплаті становить 1 246,95 гривень.

Позивач просив: - стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 основну суму заборгованості за кредитним договором №50004797 від 07.06.2012 року розміром 203 794,90 гривні, 3% річних у розмірі 1246,95 гривень, що разом становить 205 041,85 гривень; - стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору №50004797 від 07.06.2012 року.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням представник позивача ТзОВ «Порше Мобіліті» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому зазначає, що судом першої інстанції порушено норми ст. 1054 ЦК України та не застосовано норми ст.ст. 524, 533, 1056 ЦК України. Зауважує, що предмети позовних вимог по справі № 370/1247/14-ц та по справі № 370/2093/16-ц є різними, оскільки розмір заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитними коштами нараховувався за різними періодами. Крім того, враховуючи вимоги ст. 533 ЦК України, заборгованість з повернення суми кредиту та процентів за користування визначається за офіційним курсом іноземної валюти на день платежу, що еквівалентна сумі, що підлягає сплаті заборгованості у гривні. Враховуючи, що з моменту подання позовної заяви від 14.05.2014 року до моменту фактичної оплати боргу на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області минуло більш, ніж два роки, та враховуючи значне зростання курсу долару США протягом цих років, отриманих коштів не вистачило для повної сплати заборгованості відповідачем.

Тому вважає, що в порушення вимог ЦПК України, місцевим судом неповно та необ'єктивно з'ясовано всі обставини справи, зміст позовних вимог скаржника, неповно досліджено подані ним докази та розрахунки.

Ухвалою суду від 07 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

21 березня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив відповідача ОСОБА_6 з вимогою про залишення рішення місцевого суду без змін, а скаргу - без задоволення.

У відзиві зазначено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» щодо стягнення з відповідачів основної суми заборгованості 184 542,45 грн., збитків, штрафних санкцій, а всього: 232 238, 35 грн., було задоволено. 21 та 29 червня 2016 року відповідачем ОСОБА_7 було сплачено в повному розмірі грошові зобов'язання визначені у рішенні. 30 червня 2016 року виконавчою службою було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51408220, у зв'язку зі сплатою заборгованості у повному розмірі. Тому вважає, що повторне стягнення заборгованості з цих самих підстав та за цим самим кредитним договором не передбачено чинним законодавством та суперечить йому.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2012 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №50004797. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_6 укладений договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Caddy GP Kombi, кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна 1968 куб см, рік випуску 2012, заставною вартістю 211205,63 гривень.

У зв'язку із тим, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору та не сплатив усю заборгованість по договору, позивач звернувся за захистом свого права до суду та 17.06.2015 року Макарівським районним судом Київської області прийнято рішення в справі №370/1247/14-ц, яким вимоги позивача задоволені і стягнуто солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за кредитним договором №50004797 від 07.06.2012 року у розмірі 184 542,45 гривень, яка складається з тіла кредиту в розмірі 183 032,43 грн. та відсотків в розмірі 1510,02 грн., збитки у розмірі 11 339,64 гривень, штраф у розмірі 35 904,95 гривень та 3% річних у розмірі 451,31 гривень, що разом склало 232 238,35 гривень. У задоволенні зустрічного позову було відмовлено. Стягнуто в рівних частинах з відповідачів судові витрати в розмірі 2982.39 гривні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.12.2015 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.04.2016 року касаційна скарга відповідача відхилена, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.06.2015 року у не скасованій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Київської області від 01.12.2015 року залишено без змін.

01.07.2016 року відповідач на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області сплатила на рахунок позивача 232 238,35 гривень, з яких 183 032,73 гривні заборгованість за тілом кредиту.

Постановою в.о. начальника Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби Пустовіт А.А. від 29.06.2016 року (ВП №51408298), закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №370/1247/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області 01.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судових витрат у розмірі 2982,39 гривень, оскільки було встановлено, що судові витрати сплачено повністю - платіжне доручення №491 від 23.06.2016 року (а.с.48).

Постановою в.о. начальника Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби Пустовіт А.А. від 30.06.2016 року (ВП №51408220), закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №370/1247/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області 17.06.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» - основної суми заборгованості у розмірі 184542,45 гривень, збитки у розмірі 11339,64 гривень, штраф у розмірі 35904,95 гривень, та 3% річних у розмірі 451,31 гривень, оскільки заборгованість сплачено в повному обсязі (а.с.51).

Позивач звертає увагу на те, що згідно п. 1.1. та 1.3. договору сторони встановили еквівалент суми кредиту в доларах США. Також, сторони погодили, що кошти на повернення кредиту відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у договорі.

З урахуванням того, що з моменту подання позовної заяви від 14.05.2014 року до моменту фактичної оплати боргу на виконання рішення Макарівського районного суду Київської області минуло більш ніж два роки, та враховуючи значне зростання обмінного курсу долару США протягом цих років, отриманих коштів не вистачило для повної сплати заборгованості відповідачів за кредитним договором, а тому позивач вважає, що стягнута сума боргу за тілом кредиту в розмірі 15 290,93 дол. США підлягає перерахунку по курсу долара на день погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_7

Оскільки станом на 15.08.2016 року курс долару США встановлений ПАТ «Креді Агріколь Банк» по відношенню до гривні складає 25,025 гривень за 1 долар США зобов'язання відповідачів з повернення суми кредиту складає: 15 290,93 х 25,025 = 382 655,52 гривень, а не 183 032,73 грн., як було стягнуто судом і тому різниця в розмірі 199 622,79 гривень підлягає стягненню з відповідачів, як недоплачений розмір боргу за тілом кредиту станом на 01.07.2016 року.

Згідно із умовами кредитного договору та ст. 625 ЦК України позивач вважає, що також має право на стягнення відсотків та 3% річних на суму 199 622,79 гривень за період з 01.06.2016 року по 15.08.2016 року.

Отже, загальна сума невиконаних грошових зобов'язань відповідача щодо повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитом за договором становить 203 794,90 гривні, сума 3% річних, що підлягає сплаті становить 1 246,95 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором виконали, сплативши повністю всю суму боргу 01.07.2016 року, що підтверджується постановами державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а тому всі правовідносини між сторонами припинилися.

Однак, висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, не в повній мірі відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та 3% річних за період з 01.06.2016 року (дата з якої пред»явлено позов і проведено розрахунок) до 01.07.2016 року ( дата виконання боржником рішення суду в повному обсязі) є цілком обґрунтованими.

Суд першої інстанції на зазначені норми права не звернув уваги і відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі дійшов помилкового та необґрунтованого висновку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи питання щодо розміру відсотків за користування коштами та 3% річних, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Макарівського районного суду від 17.06.2015 року з відповідачів було стягнуто заборгованість по тілу кредиту у повному розмірі 15 290,93 дол. США, що станом на 13.05.2014 року була визначена позивачем у розрахунку і становила 183 032,73 гривень.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив провести перерахунок заборгованості тіла кредиту 15 290,93 дол. США по курсу НБУ на час погашення відповідачем заборгованості, посилаючиь на зміну курсу долара США з часу ухвалення рішення судом і до його виконання.

Проте, колегія суддів вважає позовні вимог в цій частині необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодною нормою матеріального права не передбачено проведення перерахунку або повторного стягнення тіла кредиту, яке відповідно вже було стягнуто судом в повному обсязі, у зв»язку зі зміною курсу валюти, після ухвалення судового рішення.

Однак, враховуючи, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не було виконано боржником протягом певного періоду часу, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права позивача на отримання штрафних санкцій за цей період часу, передбачених умовами договору та ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період до повного погашення заборгованості та 3% річних слід проводити з розміру тіла кредиту 183 032,73 грн., які було стягнуто судом.

Отже, враховуючи ту обставину, що позивачем пред»явлено даний позов за період лише з 01.06.2016 року, а повне погашення заборгованості відбулося 01.07.2016 року, колегія суддів вважає, що кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 30 днів (01.06.2016 - 01.07.2016), тому сума 3% річних, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів становить: 183 032,73 * 3% * 30 / 365 = 451,31 грн., а сума відсотків, відповідно, 183 032,73 * 9,9% * 30 / 360 = 1510,02 грн.

Крім того, з відповідачів, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить по 33 грн. з кожного з відповідачів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишине без змін, а підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - Дармограй Ігоря Олексійовича задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» відсотки в розмірі 1510, 02 грн. та 3% річних в розмірі 451,31 грн., а всього 1 961(одна тисяча дев»ятьсот шістдесят одна) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судовий збір в розмірі по 33 (тридцять три) грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В.Лівінський

В.І. Олійник