Рішення № 74067050, 14.05.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/13/18

Провадження № 2/355/156/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременка В.М.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 29.07.2017 близько 22 години 20 хвилин водій автомобіля «Опель Омега» д.н.з АІ 64-86 ЕС, не впоравшись з керуванням, в смт. Баришівка здійснив виїзд на залізничну колію в напрямку до м. Києва, де залишив автомобіль у зв'язку із неможливістю продовжувати рух далі, після чого швидкісний поїзд «Хюндай» № 711 сполученням «Костянтинівка - Київ» здійснив зіткнення з автомобілем.

Власником автомобіля «Опель Омега» д.н.з АІ 64-86 ЕС є ОСОБА_2.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено електропоїзд НRСS2-007 виробництва Нуundаі Rоtеm, який перебуває на балансі філії «Українська залізнична швидкісна компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та є власністю публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

09.09.2017 року СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину. У постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що 29.07.2017 року близько 22.50 години, невстановлена особа на ім'я Іван, керуючи автомобілем «Опель Омега» державний номерний знак НОМЕР_1, не впоравшись з керуванням, здійснив виїзд на залізничну колію в напрямку до м. Києва, де у зв'язку з неможливістю продовжувати рух та звільнити залізничну колію при наближенні швидкісного поїзда залишив автомобіль. В результаті випадкового виїзду відбулося зіткнення швидкісного поїзда «Хюндай» №711 сполученням Костянтинівка-Київ та автомобіля «Опель Омега» державний номерний знак НОМЕР_1;

Під час проведення слідчих дій встановлено, що автомобіль «Опель Омега» державний номерний знак НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 887 360, виданого 16.04.2013 року Баришівським РЕВ при УДАІ ГУМВС України в Київській області належить ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, який показав: що 29.07.2017 року він в смт. Баришівка Київської області зустрів свого знайомого на ім'я Іван, прізвища він не пригадує, та чоловіком на ім'я Сергій, з яким вони спільно розпивали спиртні напої поблизу магазину «Кишенька» в період часу з 15.30 до 21.00 години. Після цього знайомий на ім'я Іван з його дозволу сів за кермо належного йому автомобіля та поїхав до магазину придбати пляшку горілки. Через деякий час Іван повернувся та повідомив про те, що він не впоравшись з керуванням, виїхав на залізничні колії і він не може самостійно прибрати автомобіль з залізничної колії. Після цього він разом із Іваном та Сергієм прибув до місця, неподалік від залізничного вокзалу «Баришівка», на залізничній колії побачив належний йому автомобіль та сівши за кермо, намагався прибрати автомобіль з колії, але не вдалося це зробити і побачивши наближення вогнів потяга, відбіг від свого автомобіля та в цей час відбулося зіткнення.

Згідно складеного оцінювачем звіту № 2160/7 від 03.08.2017 року з визначення матеріального збитку двохсистемного електропоїзду НRСS2-007 виробництва компанії «Нуundаі Rоtеm» розрахункова вартість матеріального збитку складає 594332 грн. 93 коп. в поточних цінах та відповідає вартості завданого збитку.

Окрім цього, публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» сплачено 4900 гривень за проведення оцінки визначення матеріального збитку двохсистемного електропоїзду НRСS2-007 виробництва компанії «Нуundаі Rоtеm».

В добровільному порядку ОСОБА_2 відшкодовувати повністю завдані публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» збитки та усунути заподіяну шкоду відмовляється, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення завданої йому шкоди в примусовому порядку.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Українська залізнична швидкісна компанія» кошти в сумі 599 232 грн. 93 коп. та понесені судові витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 8 988,49 гри.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Українська залізнична швидкісна компанія» - ОСОБА_4 підтримав заявлений ним до суду позов.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, заявлений до нього позов визнав частково та пояснив, що автомобіля «Опель Омега» д.н.з АІ 64-86 ЕС він придбав 21.03.2013 року та зареєстрував на себе. 29.07.2017 року він керував належним йому автомобілем в смт. Баришівка та мав наміри їхати додому в село Сезенків, але по дорозі зустрів раніше знайомих чоловіків на ім’я Іван та Сергій. Передавши кермо автомобіля Івану, він з Сергієм вживав спиртні напої. Потім відправив Івана за горілкою на своєму автомобілі, який невдовзі повернувся без автомобіля і повідомив, що залишив автомобіль на старому не діючому залізничному переїзді на рельсах. Діставшись до місця знаходження автомобіля, вчотирьох намагалися витягти автомобіль з рельсів, навіть за допомогою автобуса «Богдан». Побачивши, що в напрямку м. Києва наближається швидкісний потяг, відбігли від автомобіля. Дії експерта ОСОБА_2 не оскаржував щодо вартості спричинених «Укрзалізниці» збитків. Не заперечує, що його дійсно запрошували на проведення оцінювання заподіяних збитків. Наполягає на тому, що передавав кермо свого автомобіля іншій особі, прізвище якого йому невідоме.

Таким чином, суд заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що завдяки неправомірним діям відповідача ОСОБА_2, а саме пошкодженням двохсистемного електропоїзду НRСS2-007 виробництва компанії «Нуundаі Rоtеm», ОСОБА_1 акціонерному товариству «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» заподіяна значна шкода на суму 599232 грн. 93 коп..

Враховуючи те, що органом досудового слідства з невідомих суду причин не встановлена особа, яка завдала шкоду Позивачу, то йдеться мова про застосування норми закону, на підставі якої Позивач бажає стягнути з Відповідача завдані йому збитки.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Однак враховуючи те, що під час проведення слідчих дій слідчим не встановлена особа, яка завдала шкоди ОСОБА_1 акціонерному товариству «Українська залізниця» то слід застосувати іншу норму закону, на підставі якої Позивач бажає стягнути завдані йому збитки з Відповідача. З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Загальний аналіз положень ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України свідчить про (встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо). Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди. Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювана. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача. Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювана, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювана.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Суд критично ставиться до показів самого відповідача в частині передачі керма іншій не встановленій досудовим слідством особі. На переконання суду, така позиція відповідача по справі свідчить про його наміри уникнути відповідальності у площині кримінального законодавства.

Суд об’єктивно ставиться до пояснень в судовому засіданні представника сторони позивача по справі ОСОБА_4, вважає їх аргументованими, достовірними та послідовними.

А тому заподіяна ОСОБА_2 матеріальна шкода ОСОБА_1 акціонерному товариству «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» підлягає до задоволення в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Встановлені судом обставини підтверджуються :

- ксерокопією Звіту №2160/7 від 03.08.2017 року визначення матеріального збитку двосистемного електропоїзду НRСS2-007 виробництва компанії «Нуundаі Rоtеm» з зазначенням суми – 599232 грн. 93 коп. та фототаблицями пошкоджених вузлів та деталей електропоїзду з додатками;

- ксерокопією постанови про закриття кримінального провадження № 12017110070000365 внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 279 КК України, де викладена версія органу досудового слідства щодо обставин пошкодження електропоїзду;

- ксерокопією паспорта ОСОБА_2, серія НБ №578510, виданого 30.10.2010 року;

- іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 30 ЦК України, Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Щодо фізичної особи ОСОБА_2, то він усвідомлює значення своїх дій, де заявлений до нього позов визнає частково, однак не вказує, на яку суму він вважає заподіяв збитки ОСОБА_1 акціонерному товариству «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія».

Суд також вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язані по сплаті судового зборув розмірі 8988 грн. 49 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 28, 76-78, 81, 258, 263, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України (в редакції 2017 року), ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_2), зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» грошові кошти в сумі 599232 (п’ятсот дев,яносто дев,ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 93 коп. (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, буд.3, код ЄДРПОУ 40123444, розрахунковий рахунок 26005300148843 у ТВБВ № 10026/045 Філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, ІПН 400758126555).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_2), зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» понесені судові витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду в розмірі 8988 (вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, буд.3, код ЄДРПОУ 40123444, розрахунковий рахунок 26005300148843 у ТВБВ № 10026/045 Філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, ІПН 400758126555).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2018 року.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_5