Ухвала суду № 74066615, 14.05.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/713/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Буткевича М.І.,

з участю: секретаря Бабіченко Л.В.,

прокурора Крота А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Республіки Білорусь стосовно громадянина України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого в названому населеному пункті по АДРЕСА_1

в с т а н о в и в:

До Житомирського районного суду Житомирської області надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить визначити частини, статті Кримінального кодексу України (далі - КК України), якими передбачена кримінальна відповідальність за злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком суду Республіки Білорусь, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню останнім на підставі цього вироку.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не викликався, оскільки в своєму клопотанні просив його розглянути без участі представника, що на підставі ст. 610 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не перешкоджає розгляду клопотання.

Прокурор просив клопотання задовольнити.

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 609 КПК України громадяни України, засуджені судом іноземної держави до позбавлення волі, за запитом її уповноваженого (центрального) органу можуть бути передані в Україну для подальшого відбування покарання. Для цього Міністерство юстиції України звертається з клопотанням про приведення вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні (ч. 3 ст. 609, ч. 1 ст. 610 КПК України).

Громадянина України ОСОБА_1 30.05.2017 засуджено вироком суду Борисовського району Мінської області Республіки Білорусь від 30.05.2017, залишеним без змін відносно нього апеляційною ухвалою Мінського обласного суду від 06.10.2017. ОСОБА_1 відбуває покарання на території Республіки Білорусь. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні у АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При цьому виконання в Україні вироку іноземного суду можливе, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно із КК України визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України (ч. 4 ст. 10 КК України). Проте переглядати вирок в частині його обґрунтованості суд не уповноважений (ч. 1 ст. 13 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, ратифікованого Законом України від 17.02.2010).

Зазначеним вироком ОСОБА_1 засуджено за участь у діяльності міжнародної злочинної організації у складі її структурного підрозділу - організованої групи, діяльність якої була пов'язана із незаконним перевезенням в Російську Федерацію з території Європейського Союзу транзитом через територію України та Республіки Білорусь небезпечного наркотичного засобу - гашишу у великих розмірах з метою подальшого його незаконного збуту. За вироком ОСОБА_1 у складі вказаної злочинної організації у спеціально обладнаних тайниках легкового автомобіля 26.04.2015 таємно перевіз з України (м. Житомир) до Республіки Білорусь (м. Мінськ) через митний кордон та територію прикордонного пункту митного оформлення 112 062,48 г гашишу з метою подальших його передачі та збуту іншими учасниками злочинної організації на території Російської Федерації.

За вчинення вищезазначеного діяння ОСОБА_1 засуджено:

за ч. 2 ст. 285 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (далі - КК РБ) за участь у злочинній організації до 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна;

за ч. 4 ст. 328 КК РБ за незаконні з метою збуту придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів у великих розмірах, вчинене організованою групою, до 14 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна;

за ч. 4 ст. 228 КК РБ за переміщення через митний кордон Республіки Білорусь наркотичних засобів, вчинене з приховуванням від митного контролю, організованою групою, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 328-1 КК РБ за замах на незаконне переміщення через Державний кордон Республіки Білорусь наркотичних засобів за відсутності ознак злочину, передбаченого ст. 228 КК РБ, вчинене організованою групою, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК РБ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з відбуванням покарання у виправній колонії посиленого режиму.

Діяння, за які ОСОБА_1 засуджено у Республіці Білорусь, є злочинами за законодавством України.

Зокрема, за участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 255 КК України. Як видно з вироку суду, метою діяльності злочинної організації, у якій брав участь ОСОБА_1, було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

За незаконні придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах, вчинені організованою групою, передбачено кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 307 КК України. Гашиш (смола канабісу) згідно із Списком № 1 Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2000 № 770, в Україні віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Великим розміром гашишу вважається від 50 г і більше (Таблиця 1 Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 1.08.2000 № 188).

За контрабанду наркотичних засобів (їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю), вчинену організованою групою, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 305 КК України.

Разом з цим, КК України не містить спеціальної статті, яка б передбачала відповідальність за незаконне переміщення через державний кордон України наркотичних засобів, вчинене організованою групою. Діяння, за яке засуджений ОСОБА_1 вироком суду за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 328-1 КК РБ, повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

При визначенні строку покарання за ч. 2 ст. 255 КК України у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню ОСОБА_1 за вироком суду Республіки Білорусь, суд на підставі ч. 4 ст. 610 КПК України дотримується тривалості призначеного вироком покарання, яка відповідає нижній межі санкції ч. 2 ст. 255 КК України.

Разом з цим, ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 328 КК РБ до 14 років позбавлення волі, проте відповідна їй ч. 3 ст. 307 КК України передбачає максимальний строк позбавлення волі дванадцять років. У зв'язку з цим суд виходить з положення, закріпленого п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, і визначає ОСОБА_1 максимальний строк позбавлення волі, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 228 КК РБ до 8 років позбавлення волі, проте відповідна їй ч. 3 ст. 305 КК України передбачає мінімальний строк позбавлення волі десять років. У цьому випадку суд виходить з положення, передбаченого п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України, та дотримується строку покарання, визначеного вироком суду Республіки Білорусь.

За сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 15 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії посиленого режиму. При визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів суд також застосовує принцип часткового складання покарань (ч. 1 ст. 70 КК України). Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Оскільки всі злочини, вчинені ОСОБА_1, є умисними особливо тяжкими, а вироком йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк, який відповідно до ч. 2 ст. 63 КК України є максимальним для даного виду покарання, суд на підставі ч. 4 ст. 610 КПК України дотримується тривалості призначеного вироком покарання.

Крім того, зазначеним вироком ОСОБА_1 засуджено до додаткового покарання у виді конфіскації всього майна. Проте, суд може розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави, лише відповідно до клопотання Міністерства юстиції України (ч. 5 ст. 610 КПК України). Оскільки у клопотанні Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь стосовно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України питання про виконання додаткового покарання не ставиться, суд, дотримуючись закріпленого у ч. 3 ст. 26 КПК України принципу диспозитивності, не вирішує питання про виконання цього покарання.

На підставі п. "с" ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, до якої Україна приєдналася Законом України від 22.09.1995, ОСОБА_1 підлягає зарахуванню в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, оскільки дія Закону України від 26.11.2015 № 838-VII, яким були внесені відповідні зміни до ст. 72 КК України про зарахування строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день такого ув'язнення за два дні позбавлення волі, поширювалася лише на осіб, які тримались під вартою на території України.

Крім того, суд не визначає вид колонії, в якій належить відбувати покарання ОСОБА_1, оскільки це питання відповідно до ст. 86 Кримінально-виконавчого кодексу України віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Зважаючи на викладене, клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, а вирок суду Республіки Білорусь стосовно громадянина України ОСОБА_1 - приведенню у відповідність із законодавством України.

Керуючись ст.ст. 369-372, 609 та 610 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Привести у відповідність із законодавством України вирок суду Борисовського району Мінської області Республіки Білорусь від 30 травня 2017 року стосовно громадянина України ОСОБА_1.

Вважати ОСОБА_1 засудженим:

за ч. 1 ст. 255 КК України до п'яти років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 307 КК України до дванадцяти років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 305 КК України до восьми років позбавлення волі.

На підставі частин 1 та 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання визначених покарань вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку суду Борисовського району Мінської області Республіки Білорусь від 30 травня 2017 року рахувати з 30 травня 2017 року, зарахувавши в цей строк строк його попереднього ув`язнення з 27 квітня 2015 року по 29 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена прокурором до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення, а Міністерством юстиції України та ОСОБА_1 у семиденний строк з дня отримання копії ухвали у такому ж порядку.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та направити до Міністерства юстиції України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 травня 2018 року.

Суддя М.І. Буткевич