Постанова № 74066026, 16.05.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Справа № 924/1090/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гудак А.В.

Cуддя Петухов М.Г.,

Суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 адвокат

відповідача: ОСОБА_2 адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі № 924/1090/17 (суддя Муха М.Є., м.Хмельницький, повний текст складено 29.03.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" м.Хмельницький

про стягнення 13 746 127,36 грн., з яких 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792 819,64 грн. - 3% річних, 10407 896 грн. - пені

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до господарського суду Хмельницької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" 13 746 127,36 грн., з яких 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792819,64 грн. - 3% річних, 10407 896 грн. - пені згідно договору купівлі-продажу природного газу №16-196-Н від 30.12.2015, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору, а отже є підстави вимагати стягнення пені передбаченої п.7.2 договору, 3% річних та інфляційних втрат згідно поданих розрахунків.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі № 924/1090/17 у позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" про стягнення 13746 127,36 грн., з яких 2 545 411,72 грн. інфляційних втрат, 792 819,64 грн. - 3% річних, 10 407 896 грн. – пені, відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 792, відповідними постановами НКРЕ, з дотриманням умов п.6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, а отже суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до покупця газу відповідальності за несвоєчасно здійснені розрахунки у вигляді штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.

Судом першої інстанції враховано, що укладаючи спільні протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 передбачивши у розділі 1 положення про те, що предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”. Розділом 2 протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”) кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015 № 16-196-Н із записом у графі “призначення платежу” “Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, дата та номер спільного протокольного рішення за природний газ за 2016р., договір від 30.12.2015 № 16-196-Н”. Тобто, зазначена постанова Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 не змінює договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, змінили договірні зобов'язання в частині порядку та строків розрахунків за зобов'язаннями, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-196-Н. Саме тому, суд першої інстанції не міг погодитись із доданим до позову розрахунком позивача про нарахування 13 746 127,36 грн., з яких 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792819,64 грн. - 3% річних, 10407 896 грн. - пені. Таким чином суд першої інстанції вважав, що в задоволенні позовних вимог про стягнення 13746 127,36 грн., з яких 2 545411,72 грн. інфляційних втрат, 792819,64 грн. - 3% річних, 10 407 896 грн. - пені належить відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 року у справі №924/1090/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права статті 6 ЦК України, статті 12 ГК України та процесуального права статей 74, 76, 77, 86, 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню з наступних підстав.

За поставлений природний газ за договором відповідач розрахувався наступним чином: 890361947,58 грн. оплачені відповідачем згідно з 26-тю спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20. Решта боргу в сумі 276456724,71 грн. були оплачені відповідачем власними коштами за боргом, сплата якого не була врегульована вищезазначеними спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків. Поряд з цим, скаржник посилається на правові позиції викладені у постановах Вищого господарського суду України від 15.06.2016 у справі №910/17962/15, від 09.07.2014 у справі №910/17078/13, від 16.07.2014 у справі 910/17608/13

Скаржник переконаний, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що відповідачем здійснювалося ряд платежів у період з лютого 2016 року по березень 2016 року у рахунок погашення заборгованості за договором кошти у сумі 276456724,71 грн. поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. Отже, нарахування неустойки, інфляційних нарахувань та 3% річних здійсненні позивачем правомірно у відповідності до чинного законодавства, що регулюють виконання договорів, які було порушено судом першої інстанції.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.17р. у справі №924/1090/17 та розгляд апеляційної скарги призначити на "16" травня 2018 р. о 10:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

07.05.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут” надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі №924/1090/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі №924/1090/17 залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2017 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові є необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та викладених в судовому засіданні пояснень.

В судовому засіданні 16.05.2017 представник відповідача апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі №924/1090/17 законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з мотивів викладених в відзиві на апеляційну скаргу та наданих в судовому засіданні пояснень.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників справи в судовому засіданні 16.05.2018, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі № 924/1090/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 30.12.2015 між Національною акціонерною компанії „Нафтогаз України” (надалі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут” (надалі – покупець) укладено договір №16-196-Н на купівлю-продаж природного газу ( далі за текстом - договір №16-196-Н) (а.с. 9-13 т.1), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (далі - споживачі покупця). (п.п.1.1., 1.2 договору №16-196-Н).

Пунктом 2.1 договору №16-196-Н визначено, що продавець передає покупцеві газ у період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року в обсязі до 190 000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): січень 75000,000 тис.куб. м., лютий 65000,000 тис. куб. м., березень 50000,000 тис. куб.м.

Згідно п.3.2. договору №16-196-Н приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2 договору №16-196-Н передбачено, що ціни за 1000 куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов’язками (включно) становлять:

5.2.1. Газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5212,90 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% - 1042,58 грн.;

5.2.2. Газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 2222,90 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 5212,90 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу і становить 570652000 грн. без ПДВ, крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ – 684782400 грн.(п. 5.4 договору №16-196-Н).

Пунктом 6.1. договору №16-196-Н передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Згідно пункту 6.2 договору №16-196-Н, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Пунктом 7.1 договору №16-196-Н передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та договором.

У разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 Договору №16-196-Н).

Договір набуває чинності із дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору №16-196-Н).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Разом з цим, 31.01.2016 сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-196-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п.5.4. статті V договору (а.с. 14 т.1).

29.02.2016 сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-196-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п.5.4. статті V договору(а.с. 15 т.1).

31.03.2016 сторони підписали Додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р. №16-196-Н, відповідно до якої додано п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 3.1. та 3.3 розділу ІІІ, 5.1, 5.2., 5.4. розділу V, п. 6.1. розділу VІ, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції (зокрема відповідно до п. 6.1. договору у новій редакції сторони погодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу(а.с. 16-17 т.1).

30.04.2016 сторони підписали Додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р. №16-196-Н, відповідно до якої додано п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 5.1, 5.2., 5.4. розділу V, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції(а.с. 18-19 т.1).

Усі додані до матеріалів справи додаткові угоди підписані та скріплені відбитками печаток сторін.

Також матеріалами справи встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, ТОВ “Хмельницькгаз збут” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” з метою погашення взаємної заборгованості уклали спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20, та відповідачем проведені відповідні розрахунки

Отже на виконання умов договору від 30.12.2015 №16-196-Н сторонами складено та підписано акти приймання-передачі природного газу та здійсненні наступні розрахунки, а саме:

1) За актом від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 296 072 676,32 грн.(а.с. 26 т.1) ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.02.2016 включно - 72 269 984,47 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в частині - 223 802 691,85 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 602 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.02.2016 на суму 233 000 000,00 грн.(а.с. 53-56 т.1) - платіжним дорученням №9 від 29.03.2016 на суму 233 000 000,00 грн.(а.с. 188 т.1).

Однак, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” враховано в якості оплати обсягів природного газу за січень 2016 спільним протокольним рішенням кошти тільки в сумі - 167 987 207,01 грн. (зазначено станом на 29.03.2016 року ПМКУ №20), в той же час представник позивача в судовому засіданні 16.05.2018 не надав належних та допустимих доказів правомірності зарахування саме такої суми коштів в рахунок погашення заборгованості січня 2016 року за договором №16-196-Н від 30.12.2015.

2) За актом від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 242 479 526,45 грн.(а.с. 27 т.1) ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.03.2016 включно – 52 375 412,26 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 190 104 114, 19 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 602 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.02.2016 на суму 9 197 308,15 грн. - платіжним дорученням №9 від 29.03.2016 на суму 233 000 000,00 грн.(а.с. 188 т.1); № 2032 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 22.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.(а.с. 67-71 т.1) - платіжним дорученням №27 від 27.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.(а.с. 196 т.1); № 2011 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 22.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.(а.с. 197-199 т.1) - платіжним дорученням №28 від 27.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.(а.с.200 т.1); № 2033 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 22.07.2016 на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 57-61 т.1) - платіжним дорученням №29 від 27.07.2016 на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 192 т.1); № 2151 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.08.2016 на суму 36 000 000,00 грн.(а.с. 72-75 т.1) - платіжним дорученням №34 від 17.08.2016 на суму 36 000 000,00 грн.(а.с. 216 т.1); № 2148 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.08.2016 на суму 400 000,00 грн.(а.с. 76-79 т.1) - платіжним дорученням №35 від 17.08.2016 на суму 400 000,00 грн.(а.с. 204 т.1); № 2149 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.08.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 80-83 т.1) - платіжним дорученням №36 від 17.08.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 208 т.1); № 2150 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.08.2016 на суму 100 000 грн.(а.с. 85-88 т.1) - платіжним дорученням №37 від 17.08.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 212 т.1); суму 4 206 806,04 грн. погашено з спільного протокольного рішення № 2361 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 20 000 000,00 грн.(а.с.97-100 т.1) - платіжним дорученням №43 від 19.09.2016 на суму 20 000 000,00 грн.(а.с. 236 т.1).

Згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” врахував кошти які надійшли з рахунку із спеціальним режимом використання за лютий 2016 в сумі 52 375 412,26 грн. + 3 440 072, 58 грн. (оплата з рахунку із спеціальним режимом використання за березень 2016 рік) = 55 815 484,84 грн., як прострочення сплати основного боргу відповідача за січень 2016 рік по договору №16-196-Н. Проте, представник позивача не надав жодних доказів правомірності та обґрунтованості врахування вищевказаних сум в рахунок заборгованості відповідача за січень 2016 року.

3) За актом від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 265034699,53 грн.(а.с. 28 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.04.2016 включно – 51 922 197, 44 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі - 213 112 502, 09 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2361 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 15 793 193,96 грн.(а.с.97-100 т.1) - платіжним дорученням №43 від 19.09.2016 на суму 20 000 000,00 грн.(а.с. 236 т.1); № 2360 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 19 700 000,00 грн.(а.с.93-96 т.1) - платіжним дорученням №44 від 19.09.2016 на суму 197 000 000,00 грн.(а.с.232 т.1); № 2359 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 225-227 т.1) - платіжним дорученням № 45 від 19.09.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с.228 т.1); № 2358 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 89-92 т.1) - платіжним дорученням №46 від 19.09.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 224 т.1); № 2357 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16.09.2016 на суму 100 000,00 грн.(а.с. 217-219 т.1) - платіжним дорученням №48 від 19.09.2016 на суму 100 000,00 грн.(а.с. 220 т.1); № 2496 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 241-243 т.1) - платіжним дорученням № 54 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 244 т.1); № 2500 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 9-11 т.2) - платіжним дорученням № 58 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с.12 т.2); № 2504 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 1 100 000,00 грн.(а.с. 21-23 т.2) - платіжним дорученням № 61 від 19.10.2016 на суму 1 100 000,00 грн.(а.с.24 т.2); № 2505 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 25-27 т.2) - платіжним дорученням № 62 від 19.10.2016 на суму 200 000,00 грн.(а.с. 28 т.2); № 2506 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 100 000,00 грн.(а.с. 29-31 т.2) - платіжним дорученням № 63 від 19.10.2016 на суму 100 000,00 грн.(а.с. 32 т.2); № 2508 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 61 947,58 грн.(а.с. 37-39 т.2) - платіжним дорученням №65 від 19.10.2016 року на суму 61 947,58 грн.(а.с. 40 т.2); № 2495 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 237-239 т.1) - платіжним дорученням № 53 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 240 т.1); суму 25 657 360,55 грн. за березень 2016 року погашено спільним протокольним рішенням № 2497 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 245-247 т.1) - платіжним дорученням № 55 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 248 т.1);

Поряд з цим, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” кошти в розмірі 48 482 124,86 грн., які сплачені з рахунку із спеціальним режимом використання за березень 2016 враховані як прострочення оплати за природний газ за договором №16-196-Н за лютий 2016 рік. Правомірність врахування даних сум в погашення заборгованості відповідача за лютий 2016 рік належними та допустимими доказами не підтверджено та в матеріалах справи не міститься.

4) За актом від 30.04.2016 з 01 по 30 квітня(включно) 2016 року на суму 125 301 705,79 грн.(а.с. 29 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.05.2016 включно – 35 136 100,93 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 90 165 604,86 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2497 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 24 342 639,45 грн.(а.с. 245-247 т.1) - платіжним дорученням № 55 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 248 т.1); № 2498 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 1-3 т.2) - платіжним дорученням №56 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 4 т.2); на суму 15 822 965,41 грн. погашено спільним протокольним рішенням № 2499 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 5-7 т.2) - платіжним дорученням №57 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 8 т.2).

Разом з тим, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” кошти в сумі 35 136 100,93 грн, які сплачені позивачем з рахунку із спеціальним режимом в якості оплати за природний газ згідно договору №16-196-Н за квітень 2016 року, зарахував як прострочення зобов`язань відповідача за лютий 2016 року. Поряд з цим, позивач врахував в якості проплати за лютий 2016 року кошти в розмірі 65 012 792,99 грн. (період 29.03.2016 ПМКУ №20) та 43 366 473, 35 грн.(період 27.07.2016 ПМКУ №20), як зазначено позивачем в розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н . Джерела походження даних сум представником позивача в судовому засіданні 16.05.2018 суду не надано та документально не підтверджено. Належних та допустимих доказів, що це заборгованість 2016 року суду не надав, лише вказав дані суми в розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н.

5) За актом від 31.05.2016 за травень 2016 року на суму 57 671 668,69 грн.(а.с. 30 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.06.2016 включно – 11 068 773,43 грн. що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 46 602 895, 26 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2499 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 34 177 034,59 грн.(а.с. 5-7 т.2) - платіжним дорученням №57 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 8 т.2). Кошти в сумі 12 425 860,67 грн. погашено спільним протокольним рішенням № 2501 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 13-15 т.2) - платіжним дорученням № 59 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 16 т.2).

Однак, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” зарахував кошти в сумі – 11 068 773,43 грн., які сплачені з рахунку із спеціальним режимом за травень 2016 року, як прострочення зобов`язань відповідача за лютий 2016 рік.

6) За актом від 30.06.2016 за червень 2016 року на суму 40 380 232,50 грн.(а.с. 31 т.1) – ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.07.2016 включно – 38 005 891,64 грн. що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 2 374 340,86 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2501 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 13-15 т.2) - платіжним дорученням № 59 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 16 т.2).

ПАТ “НАК “Нафтогаз України” згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н зарахував кошти в сумі – 38 005 891, 64 грн., які сплачені з рахунку із спеціальним режимом за червень 2016 року, в якості прострочення зобов`язань відповідача за лютий 2016 рік.

7) За актом від 31.07.2016 за липень 2016 року на суму 42 414 897,94 грн.(а.с. 32 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.08.2016 включно – 9 315 785,38 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 33 099 112,56 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2501 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 13-15 т.2) - платіжним дорученням № 59 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 16 т.2).

Кошти в розмірі 1 407 369,25 грн., які входять в суму 9 315 785,38 грн. ПАТ “НАК “Нафтогаз України” згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н зараховано в погашення забов`язань лютого 2016 року, решту суми 7 908 416,13 грн., яка входить в суму 9 315 785,38 грн., що сплачена відповідачем з рахунку із спеціальним режимом за липень 2016 року позивач зарахував в погашення зобов`язань за березень 2016 року.

8) За актом від 31.08.2016 за серпень 2016 року на суму 44 154 058,99 грн.(а.с. 33 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.09.2016 включно – 4 249 445,29 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 39 904 613,70 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2501 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 2 100 685,91 грн.(а.с. 13-15 т.2) - платіжним дорученням № 59 від 19.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 16 т.2); кошти в розмірі 37 803 927,79 грн. погашено спільним протокольним рішенням № 2502 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 17-19 т.2) - платіжним дорученням № 87 від 02.12.2016 на суму 40 000 000,00 грн.(а.с.20 т.2);

Однак, суму коштів в розмірі 4 249 445,29 грн., яка сплачена з рахунку із спеціальним режимом за серпень 2016 року позивач згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н зарахував в погашення зобов`язань за березень 2016 року.

9) За актом від 30.09.2016 за вересень 2016 року на суму 53 309 206,08 грн.(а.с. 34 т.1) - ТОВ “Хмельницькгаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-196-Н до 25.10.2016 включно - 2 113 1333,87 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 51 196 072,21 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2502 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 17-19 т.2) - платіжне доручення № 87 від 02.12.2016 на суму 40 000 000,00 грн.(а.с.20 т.2); № 2507 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.10.2016 на суму 49 000 000,00 грн.(а.с. 33-35 т.2) - платіжне доручення № 86 від 02.12.2016 на суму 49 000 000,00 грн.(а.с. 36 т.2);

В той же час, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н суму коштів в розмірі 2 113 1333,87 грн., яка сплачена з рахунку із спеціальним режимом за вересень 2016 року, зарахував в рахунок прострочення зобов`язань за березень 2016 року.

Врахувавши вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що розрахунки між сторонами договору від 30.12.2015 №16-196-Н здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання у відповідності до ч.1 п. 6.2 договору від 30.12.2015 №16-196-Н, а від так враховуючи правову природу розрахунків між сторонами договору, то за даних обставин справи заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що знаходить своє відображення у вищевикладених етапах розрахунків між сторонами.

Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість долученого до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Хмельницькгаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-196-Н, якій не ґрунтується на допустимих та належних доказах в розумінні приписів статей 74, 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України,

Поряд з цим колегія суддів відзначає, що у відповідності до розділу 1 вказаних протокольних рішень предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”.

Розділом 2 протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Хмельницькгаз збут) перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”) кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015р. № 16-196-Н із записом у графі “призначення платежу” “Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата та номер спільного протокольного рішення за природний газ за 2016р., договір від 30.12.2015р. № 16-196-Н”.

Згідно із розділом 3 протокольних рішень з метою реалізації цього Спільного протокольного рішення Сторони зобов'язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим Спільним протокольним рішенням.

Розділом 4 встановлено, що сторони, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов’язань за Спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Таким чином сторони, в тому числі НАК „Нафтогаз України” (сторона остання по Спільних протокольних рішеннях), підписавши дані протокольні рішення, узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 року №16-196-Н.

На виконання вищезазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ в загальній сумі 890 361 947,58 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні 16.05.2018.

Поряд з цим, за змістом доданого позивачем сальдо по підприємству ТОВ “Хмельницькгаз збут” за період з 01.12.2015 по 31.08.2017 заборгованість у відповідача відсутня(а.с. 35 т.1). Здійснені відповідачем проплати підтверджуються доданою випискою позивача по підприємству відповідача, яка в тому числі містить авансові платежі та оплати на виконання постанови уряду від 11 січня 2005р. №20 зі змінами згідно спільних протокольних рішень (а.с. 36-39 т.1).

Проте, на думку позивача, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав неналежно, зокрема порушив строки сплати за отриманий природний газ (п. 6.1 договору №16-196-Н), що в свою чергу, як зазначає позивач призвело до виникнення заборгованості (п. 6.2 договору №16-196-Н), а тому на підставі п.7.1, 9.2 договору та керуючись ст.625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення із відповідача 13746127,36 грн., з яких 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792 819,64 грн. - 3% річних, 10407896 грн. – пені згідно поданих розрахунків.

З'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, а також норм права, що регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки ст.ст.655, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що 30.12.2015 між Національною акціонерною компанії „Нафтогаз України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут” укладено договір №16-196-Н на купівлю-продаж природного газу (а.с. 9-13 т.1), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2016 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.

Як зазначалося, пунктом 6.1 договору №16-196-Н (з урахуванням додаткової угоди №3 від 31.03.2016) оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Згідно ч. 1 пункту 6.2 договору №16-196-Н, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Однак, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами факту прострочення відповідачем оплати за газ з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП за поставлений природний газ з січня по вересень 2016 року.

Поняття договору визначене у ст.626 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до п.1 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Судова колегія відзначає, що матеріалами справи встановлено, що відповідачем повністю здійснений розрахунок з позивачем за одержаний протягом вищевказаного періоду 2016 року природний газ, який поставлений позивачем на підставі договору №16-196-Н з урахуванням додаткових угод.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792 819,64 грн. - 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що вартість поставленого природного газу відповідачем за договором №16-196-Н була оплачена частково шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, встановлених п. 6.1 договору №16-196-Н за період з січня по вересень 2016 року на суму - 276 456 724,71 грн. Іншу частину вартості природного газу - за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: 1) № 602 від 18.02.2016 на суму 233 000 000,00 грн.; 2) № 2011 від 22.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.; 3) № 2032 від 22.07.2016 на суму 55 000 000,00 грн.; 4) № 2033 від 22.07.2016 на суму 30 000 000,00 грн.; 5) № 2148 від 16.08.2016 на суму 400 000,00 грн.; 6) № 2149 від 16.08.2016 на суму 200 000,00 грн.; 7) № 2150 від 16.08.2016 на суму 100 000 грн.; 8) № 2151 від 16.08.2016 на суму 36 000 000,00 грн.; 9) №2357 від 16.09.2016 на суму 100 000,00 грн.; 10) № 2358 від 16.09.2016 на суму 200 000,00 грн.; 11)№ 2359 від 16.09.2016 на суму 200 000,00 грн.; 12) № 2360 від 16.09.2016 на суму 19 700 000,00 грн.; 13) № 2361 від 16.09.2016 на суму 20 000 000,00 грн.; 14) № 2495 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 15) № 2496 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 16) № 2497 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 17) № 2498 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 18) № 2499 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 19) № 2500 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 20) № 2501 від 18.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.; 21) № 2502 від 18.10.2016 на суму 40 000 000,00 грн.; 22) № 2504 від 18.10.2016 на суму 1 100 000,00 грн.; 23) № 2505 від 18.10.2016 на суму 200 000,00 грн.; 24) № 2506 від 18.10.2016 на суму 100 000,00 грн.; 25) № 2507 від 18.10.2016 на суму 49 000 000,00 грн.; 26) № 2508 від 18.10.2016 на суму 61 947,58 грн., на загальну суму - 890 361 947,58 грн..

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" сплачено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу в сумі 890 361 947,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на виконання спільних протокольних рішень та не заперечується позивачем.

Статтею 7 ГК України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз”. Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” (далі за текстом - Порядок).

Аналіз змісту Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу.

Згідно пункту 1 Порядку цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз” (далі за текстом - субвенція).

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі за текстом - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг - а саме витрат на придбання природного газу у гарантованого постачальника, його транспортування магістральними та внутрішньопромисловими газопроводами, переміщення розподільними газопроводами.

Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонам на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій.

А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, як то Постанова КМУ від 11.01.2005 № 20.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Відповідно, на виконання зазначеного вище Порядку за участю як позивача так і відповідача укладались Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Підписання Спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету. Держава, шляхом запровадження спеціалізованих нормативних актів, виконання яких поклала на свої інститути влади, запровадила новий механізм взаєморозрахунків між сторонами даного спору, чим внесла в господарські правовідносини відповідача та позивача елементи адміністративного та бюджетного права.

Покладення обов'язків щодо оформлення та підписання відповідних документів, у даному випадку Спільних протокольних рішень, на органи державної влади, позбавило відповідача можливості самостійно впливати в повній мірі на правовідносини за договором купівлі-продажу природного газу стосовно виконання обов'язку з оплати обсягів природного газу.

Таким чином, відповідач, не маючи реального правового впливу на дані правовідносини, не може відповідати за невиконання або неналежне виконання обов'язків за спірним Договором.

Разом з тим, укладаючи Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій населенню, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами.

Із змісту Спільних протокольних рішень вбачається, що ними передбачалось надання державою коштів на погашення заборгованості за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню послуг, а також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору №16-196-Н на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2016.

Підписання Спільних протокольних рішень свідчить, що сторони даного спору фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ та погодились, що оплата обсягів природного газу за договором від 30.12.2016 № 16-196-Н підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі Спільних протокольних рішень.

Укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

У відповідності до пунктів 1.1 - 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. п. 2.1 - 2.3 вищевказаного порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Пунктом 2.7 зазначеного порядку встановлено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016р. № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Так, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету є частиною законодавства, оскільки укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України, а тому є обов'язковими для виконання всіма сторонами.

Разом з тим, для стягнення пені, передбаченої умовами договору, та застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, визначених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата за обсяги природного газу була здійснена поза межами порядку, встановленого Спільними протокольними рішеннями.

Отже, відповідач на виконання умов договору №16-196-Н на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2016 та Спільних протокольних рішень повністю розрахувався за обсяги природного газу, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 09.09.2014 у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-1/1043-2012-45/528-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 та від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13 та в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №926/33/17.

Крім того, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу” ( в редакції на момент виникнення правовідносин) встановлено, що Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов'язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, подається уповноваженим банком до Регулятора на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, протягом 10 робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок. Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами. Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на:

1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

У договорі купівлі-продажу природного газу, укладеному між постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки, і оптовим продавцем, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику, на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця, та у договорі про постачання природного газу, укладеному між таким постачальником та споживачем, визначаються умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання. На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями суб'єктів ринку природного газу. На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню.

У відповідності до ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Договір постачання повинен містити такі істотні умови:

1) обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;

2) обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;

3) обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;

4) обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;

5) обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;

6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Матеріалами справи встановлено, що за умовами ч. 1 п. 6.2. договору №16-196-Н укладеного між сторонами договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця(ч. 2 п. 6.2. договору №16-196-Н).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 792 затверджено “Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ” (далі за текстом – Порядок 1), яким визначено, що постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком (п.1 порядку).

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (п.п. 4, 5 Порядку 1).

Пунктами 2-4 “Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ” (далі за текстом – Порядок 2) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 792 визначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами. У разі коли у платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка із спеціальним режимом використання, відкритого газопостачальним підприємством, доведеного до відома банку (підприємства поштового зв`язку), що обслуговує споживача природного газу, обслуговуючий банк (підприємство поштового зв`язку) повертає такий документ платнику без виконання. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме:

до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня;

до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:

1) поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.5 Порядку 2).

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газотранспортної системи, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.6 Порядку 2).

Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за пять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи (п.7 Порядку 2).

У разі неподання газопостачальними підприємствами НКРЕКП розрахованих нормативів перерахування коштів в установлений пунктом 7 цього Порядку строк або подання їх було здійснене з порушенням вимог алгоритму розподілу коштів, розраховані газопостачальними підприємствами нормативи перерахування коштів не затверджуються

У такому разі в установі уповноваженого банку акумулюються всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ, на відповідних поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, до отримання затверджених НКРЕКП нормативів перерахування коштів(п.8. Порядку 2).

Оплата послуг за обслуговування уповноваженим банком поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, здійснюється такими газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує 0,3 відсотка загальної суми коштів, що надійшли від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами.

Оплата послуг щодо приймання платежів від побутових споживачів банківськими установами та підприємствами поштового зв`язку здійснюється газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує 0,3 відсотка загальної суми коштів, що надійшли від побутових споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами.

На кошти, що розміщуються на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями суб`єктів ринку природного газу.

На кошти, що обліковуються за зазначеними рахунками, не накладається арешт, а операції за такими рахунками не підлягають зупиненню. Кошти, що надходять за спожитий природний газ на підставі визнаної претензії або за рішенням судів, зараховуються виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами (п.п.9, 10 Порядку 2).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2516 (в редакції на момент виникнення правовідносин) затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, який установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.

Пунктом 1.2. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2516 визначено, що дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.

Згідно зі ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Оскільки судом встановлено, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 792, відповідними постановами НКРЕ, з дотриманням умов п. 6.1 та ч. 1 п.6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету міністрів України №20 від 11.01.2005, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до покупця газу відповідальності за несвоєчасно здійснені розрахунки у вигляді штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на необхідність застосування судом висновків викладених у постанові Верховного суду від 21.02.2018 по справі № 910/16072/16 до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

В даній постанови Верховного суду вбачається правова позиція про те, що у відповідності до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та зазначає, що вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. У відповідності до цих вимог відповідачем на підставі ч. 1 п.6.2 договору було здійснено часткову оплату за поставлений природний газ в період з січня 2016 по вересень 2016 року у строки передбачені п. 6.1 договору №16-196-Н із змінами внесеними додатковими угодами №1, №2, №3, №4 до даного договору.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, а Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Колегією суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” і Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 передбачивши у розділі 1 положення про те, що предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”. Розділом 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю " Хмельницькгаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”) кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015р. № 16-196-Н із записом у графі “призначення платежу” “Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, дата і номер Спільного протокольного рішення за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015р. № 16-118-Н.

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20, визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Отже, підписання спільних протокольних рішень уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України у Хмельницької області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом фінансів Хмельницької області (органу, який є розпорядником державних коштів) є підтвердженням встановлення факту наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Відповідно до розділу 4 спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач на виконання умов спільних протокольних рішень повністю розрахувався за природний газ, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, по сумам сплаченим за спільними протокольними рішеннями, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 746 127,36 грн., з яких 2545411,72 грн. інфляційних втрат, 792 819,64 грн. - 3% річних, 10407 896 грн. - пені - задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.ст.74, 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Отже, доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм в частині повноти оцінки доказів судова колегія вважає безпідставними, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994.

Крім того, аналізуючи через призму статті 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018, питання вичерпності висновків суду, висновок колегії суддів ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі колегія суддів дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі № 924/1090/17 у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2018 у справі № 924/1090/17 без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/1090/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 18 травня 2018 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.