Вирок № 74064191, 17.05.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/982/18

Провадження № 1-кп/626/129/2018

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

17 травня 2018 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: ЗІНЧЕНКО Л.В.,

за участю прокурора: Алехіної К.О.,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_1,

захисника: прасолова і.в.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноград кримінальне провадження №120182203500000126 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Надежда Шпаківського району Ставропольського краю Російська Федерація, росіянин, громадянин Російської Федерації, який має базову загальну середню освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: 22.12.2005 Харцизським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 16.11.2007 звільнений умовно-достроково на підставі постанови Кіровського районного суду м.Макіївка Донецької області від 08.11.2007, невідбута частина покарання - 10 місяців 28 днів; 05.12.2008 Харцизським міським судом Донецької області за ч.3 ст.187, ст. 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 06.12.2013 звільнений умовно-достроково на підставі постанови Кіровського районного суду м.Макіївка Донецької області від 28.11.2013, невідбута частина покарання - 1 рік 9 місяців 17 днів,

- в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Хотів Києво-Святошинського району Київської області, українець, громадянин України, який має повну загальну середню освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

- в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.02.2018 року, близько 12.00 години ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, зайшли на неогороджену територію Водолікарні, яка перебуває на балансі Красноградського комбінату комунальних підприємств, за адресою: Харківська область, м.Красноград, вул.Полтавська, буд.97. Після чого, діючи повторно, з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, здійснили крадіжку брухту чорних металів, а саме: металічну балку, яка слугувала опорою стіни головного корпусу приміщення Водолікарні, інвентарний № 10310022. Загальна вага викраденого майна склала 84 кг. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 з викраденим майном покинули місце злочину, перенісши викрадене на територію домоволодіння ОСОБА_2, тим самим завдали потерпілому - Красноградському ККП матеріальну шкоду на загальну суму 516,60 гривень.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину за ч.2 ст.185 КК України, за наведених вище обставин визнали в повному обсязі, не оспорювли факти викладені в обвинувальному акті та пояснили, що в обвинувальному акті, оголошеного прокурором всі обставини скоєння крадіжки, викладені вірно і все відповідає дійсності та з приводу вчинення даної крадіжки доповнити нічого, повністю визнають себе винними.

Поряд з цим пояснили, що вказана будівля звідки вони взяли рельсу є заброшеною, оскільки її територія не огорожена, на будівлі відсутні двері та замки і близько 10-15 років там ніхто не мешкає, в зв’язку з чим вона знаходиться занедбаному напівзруйнованому та розібраному стані і всі місцеві жителі там збирають дрова та метал, в зв’язку з чим вважали, що вказана будівля вже нікому не потрібна і про неї забули. На прикінці лютого місяця 2018 року вони на цій території Водолікарні шукали дрова та побачивши вищезазначену металеву балку, вони вирішили взяти її та здати на металолом, оскільки цивільна дружина ОСОБА_2 хворіє на тяжке захворювання і кошти, які вони планували отримати за цей метал вони мали намір витратити саме на ліки для неї, т.я. всі зароблені кошти вони витрачають саме на її лікування. Однак в той час коли вони несли вказану балку на прийомний пункт металолому, то їм на зустріч їхали працівники поліції та зупинились біля них, яким вони одразу ж повідомили, де взяли метал та для яких цілей. Після чого поліція вилучила дану металеву рельсу описала її та в той же день повернула власнику.

В зв’язку з тим що вони щиро розкаюються, повністю визнають себе винними, фактично шкоди вони нікому ніякої не завдали, оскільки викрадену рельсу вони взяли з напівзруйнованого будівлі, яку одразу ж був повернутий його власнику, представник потерпілого ніяких претензій до них не має і просить не позбавляти їх волі, то прохають призначити їм покарання не пов’язане з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_2 треба лікувати хвору дружину, а ОСОБА_1 лікувати хвору сестру.

Таким чином, враховуючи те, що всі обвинувачені та інші учасники процесу не оспорювали всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився дослідженням даних про особи обвинувачених, які можуть вплинути на призначення останнім міри та виду покарання.

За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їм злочину доведена повністю і кваліфікує їх дії:

- ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;

- ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд керується ст.ст.50, 65-67 КК України.

Вивченням даних про особу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено, що вони за місцем проживання характеризується посередньо, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебувають, крім того ОСОБА_2 мешкає з цивільною дружиною, яка страждає на тяжке захворювання, а ОСОБА_1 раніше не судимий.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд визнає повне визнання провини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з буку потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані про особи обвинувачених, які викладені вище; відсутність у представника потерпілого цивільного позову та будь-який претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених; обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його, і вважає покарання обвинуваченим, яке необхідно і достатньо для їх виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено обвинуваченим в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, а саме: ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, а ОСОБА_1 у вигляді обмеження волі.

При цьому оскільки відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, то з урахуванням характеру скоєної крадіжки (викрадення однієї металевої рельси з напівзруйнованої та покинутої будівлі, кошти за продаж якої планувались витратити на ліки для хворої людини), даних про особу обвинувачених, які наведені вище, а також враховуючи щире каяття обвинувачених, активне сприяння слідству та думку представника потерпілого, який ніяких претензій до обвинувачених не має та просить призначити їм покарання не пов’язане з позбавленням волі, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони за час встановленого строку не скоять нового злочину та виконають покладені на них обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Заходи кримінального не застосовувались.

Питання щодо речових доказів по справі, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати та цивільний позов – відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 2(два) роки.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, строком на 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1(один) рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_1 покласти обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Речові докази по справі: металеву балку(рельсу), вагою 84кг., які повернуті під розписку представнику потерпілого Красноградського КПП ОСОБА_7 – залишити у власності підприємства.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя