Постанова № 7406398, 22.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

щ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2009 р. справа № 2а-4468/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.

за участю :

представника позивача ОСОБА_2, дов. від 14. 10.08 р.

представників відповідача Колот В.В., дов. №8538/09/10-017 від 07.05.09 р.,

Саранцев І.І. дов. № 21130/9/10-017 від 07.05.09 р.

Прокурор - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_5

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 року

у справі №2-а-4468/08/0470

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Прокуратура Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а :

У травні 2008 року фізична особа підприємець ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 24.04.2008 р. №0000341742/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 року ( суддя Захарчук Н.В.) відмовлено у задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_5.

Судове рішення першої інстанції обґрунтоване наявністю порушень, встановлених контролюючим органом та зафіксованих в акті перевірки . Зокрема, суд послався на ту обставину, що приватним підприємцем ОСОБА_5 віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагентів, та завірених факсимільним підписом . Вищевказані податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних та суми ПДВ віднесені до складу податкового кредиту відповідних періодів. Всього за результатом перевірки донараховано ПДВ у сумі 1365922,00 грн. , з урахуванням застосованих фінансових санкцій.

Суд погодився із застосуванням відповідно до ст.. 17 підпунктом 17.1.2 Закону України № 2181, штрафних санкцій в розмірі 682961, 01 грн. З посиланням на Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніта Порядку заповнення податкової накладної , суд дійшов висновку , що при складанні та підписанні первинних документів, якими в даній справі є податкові накладні , обовязковим реквізитом їх має бути особистий підпис уповноваженої особи.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та постановити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним:

- суд не взяв до уваги приписи ст. 71 ч.2 КАС України, стосовно обовязку субєкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення,

- судом не враховано, що відповідач не заперечує права підприємця ОСОБА_5 на податковий кредит по податковій накладній № 28 від 28.09.07 р., одержаній від ТОВ Альфа СТв сумі 48212,55 грн.

- не спростовано відповідачем при розгляді справи правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП Ж.Е.В. Висновки фахівця , що проводив почеркознавче дослідження по податкових накладних зазначеного контрагента, не містять обєктивних даних , що підписи на накладних виконані особами, що не уповноважені ПП ОСОБА_6 їх підписання.

- з посиланням на ст.7 п.п. 7.2.1 Закону України Про податок на додану вартістьстосовно віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним , отриманим від ТОВ Трейдер -888, ПП Пріватсервістарі ТОВ Бізнеспрестиж ЛТД на суми 506846,5 грн., 65989,9 грн. і 77749,6 грн, позивач зазначає, що вказана норма взагалі не передбачає як обовязкового такого реквізиту податкової накладної як підпис.

Крім того, порядок заповнення податкової накладної не передбачає обовязку платника податків перевіряти підписи в податкових накладних, оскільки для цього платник податків повинен володіти спеціальними знаннями та навичками. Також скаржник вказує, що порядок заповнення податкової декларації, затверджений Наказом ДПАУ №165, не містить прямої заборони щодо можливості використання платниками податків факсиміле на податкових накладних.

Справа призначена до розгляду на 24.09.09 року , в справі оголошувалась перерва до 22.10.09 р. Склад колегії змінювався відповідно до розпорядження в.о. голови суду № 659 від 24.09.09 р.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання зявились представники сторін, в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечення

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справив їх сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки про результати планової перевірки субєкта господарювання - підприємця ОСОБА_5 за період з 01.04. 2007 р. по 31.12. 2007 р. № 10/ 171/ 2718104 від 14.04.2008 р. податковим органом - Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією встановлено:

- СПД ОСОБА_5 здійснено закупівлю соняшника готівковими коштами у вересні 2007 р. у розмірі 289275, 29 грн.( у тому числі ПДВ 48212,55 грн.) у підприємства ТОВ Альфа СТна що отримано податкову накладну № 28 від 28.09.07 р. Придбання продукції підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 28 від 28.09.07 р. та видатковою накладною № 28 від 28.09.07 р.

СПД ОСОБА_5 включено до складу податкового кредиту частково у вересні 2007 року суму податку на додану вартість у розмірі 32327,96 грн, частково у жовтні 2007 року відповідно суму ПДВ в розмірі 15884 , 59 грн.

Судова колегія зазначає, що по даному періоду та по зазначеній сумі , суд першої інстанції не визначився із обґрунтуванням своєї позиції , пославшись лише на акт перевірки та пояснення позивача. Постанова суду першої інстанції не містить обґрунтувань на користь правомірності здійсненого контролюючим органом нарахування. Позивач обґрунтовано зазначає, що податковим органом не доведено, а судом не враховано необхідність обовязку контролюючого органу стосовно підтвердження відповідними та належними доказами правомірність визначення податкового зобовязання та штрафних санкцій.

Відповідно до ст.7 п.п. 7.5.1 Закону України Про податок на додану вартістьдатою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів. Зазначеною нормою встановлюється момент виникнення права на податковий кредит. При цьому слід зазначити, що Закон України № 168 не ставить в залежність можливість використання платником податків права на податковий кредит від моменту його виникнення.

Стосовно заниження податкових зобовязань у розмірі 106251,43 грн. , які суд першої інстанції визнав обґрунтованим та правомірним, слід зазначити наступне: в ході проведення перевірки СПД ОСОБА_5, податковим органом направлено запит про надання інформації стосовно контрагентів позивача щодо наявності ознак фіктивності у підприємств постачальників. Стосовно фінансово господарської діяльності ПП Ж.Е.В.встановлено, що згідно реєстру отриманих податкових накладних та видаткових накладних, зазначене підприємство реалізовувало в адресу позивача сільськогосподарську продукцію, згідно накладних, перелік яких податковою інспекцією зазначено в таблиці 11 акту перевірки.

В процесі перевірки здійснено почеркознавче дослідження документів . Згідно висновку № 69/04-12 від 09.04.08 р. експерта сектору експертно криміналістичного забезпечення роботи Дніпропетровського ГУ НІЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області , встановлено, що підписи на деяких податкових накладних не відповідають підписам осіб, уповноважених ПП ОСОБА_7 засновнику підприємства ОСОБА_8 і директору ОСОБА_9

З урахуванням п.18 Порядку заповнення податкової накладної, податковим органом зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

З посиланням на ст.7 п.п. 7.4.5 Закону України Про податок на додану вартість податковим органом зазначено, що включенню до складу податкового кредиту не підпадають суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково погодився з недоведеною позицією податкового органу, оскільки акт перевірки крім посилання на висновок експерта, який в даній справі не є належним доказом , інших посилань та аргументів на користь позиції контролюючого органу , не містить.

Звернення податкового органу в процесі проведення перевірки до експерта для отримання висновку по питанням, які досліджуються контролюючим органом, можливо, однак висновок експерта для розгляду даної справи не приймається колегією суддів як належний доказ, оскільки в межах розгляду зазначеної справи проведення експертизи не призначалось, експерт про встановлену законом відповідальність не попереджався, висновки експерта про виконання підписів в податкових накладних однією особоючи другою особою не дають підстав стверджувати про недійсність зазначених податкових накладних.

Більш того, Закон України № 168, на який посилається податковий орган, при визначенні заниження податкового зобовязання, не дозволяє включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця ( п.п. 7.2.3 п.7.2 зазначеного Закону).

Матеріалами справи, зокрема актом перевірки підтверджується, що на момент проведення перевірки, позивач мав податкові накладні, отримані від ПП Ж.Е.В. . Зазначене сторонами не спростовується. Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом ДПА України №165 , податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 вказаного Порядку , яким встановлено, що податкову накладну складає особа , яка зареєстрована як платник податку на додану вартість і якій присвоєно індивідуальний податковий номер в податковому органі .

Суд апеляційної інстанції зазначає, діюче законодавство не передбачає обовязку платника податку - в даному випадку позивача перевіряти підписи в податкових деклараціях, що надаються йому, і оцінювати їх приналежність тим чи іншим особам.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що ПП Ж.Е.В.( код ЄДРПОУ 34060366) не є платником податку на додану вартість, субєктом владних повноважень суду не представлено.

Таким чином, вважати, що позивачем неправомірно сформована сума податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП Ж.Е.В., підстав немає.

Звідси, є безпідставним та таким , що не доведено у відповідності до ст. 71 КАС України заниження податкових зобовязань позивача у розмірі 106251,43 грн.

Стосовно необґрунтованого віднесення позивачем СПД ОСОБА_5 до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних , одержаних від ТОВ Трейдер -888, ПП Пріватсервістурі ТОВ Бізнеспрестіж ЛТДна суми відповідно 506846,5 грн., 659189,9 грн. та 77749,6 грн., завірених підписами факсиміле.

Суд першої інстанції безпідставно погодився з висновками податкового органу ( стр.12 акту перевірки) відносно того, що оскільки податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом , всі її екземпляри повинні бути підписані власноручно, уповноваженим платником податку здійснювати продаж товару особою без використання аналогів власного підпису ( факсимільного підпису).

Порядок заповнення податкової накладної , затверджений наказом від 30.05.07 р. № 165 ДПА України не містить прямої заборони щодо можливості використання платниками податків факсиміле на податкових накладних . Зазначений Порядок взагалі не містить посилання на такий елемент податкової накладної як підпис уповноваженої особи.

Навіть якщо погодитись з позицією суду першої інстанції з цього питання, то при цьому слід врахувати, що податкові накладні виконані з використанням факсиміле , не є недійсними , неналежними, та такими, що унеможливлюють ідентифікувати контрагентів позивача, перевірити фактичність здійснених господарських операцій , а також відокремити відповідальність позивача, від індивідуальної відповідальності його контрагентів стосовно виконання правил господарської діяльності.

З урахуванням того, що чинним законодавством на позивача не покладено обовязок контролювати звітність контрагентів, або своєчасність сплати ними податків, на підставі виписаних ТОВ Трейдер -888, ПП Пріватсервістур і ТОВ Бізнеспрестіж ЛТДподаткових накладних, позивачем обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно п.п. 7.5.1 ст.7 Закону України №168 вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів , або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, викладених вище обставин, у відповідача відсутні правові підстави для виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем при придбанні товару , на підставі вказаних податкових накладних виписаних ТОВ Трейдер -888, ПП Пріватсервістурі ТОВ Бізнеспрестіж ЛТД.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки чинне законодавство не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість , фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкових накладних, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, тому у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, відмовляючи позивачу в задоволенні адміністративного позову, не врахував особливостей, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, яким передбачена презумпція вини субєкта владних повноважень та обовязок останнього довести правомірність прийнятого рішення та здійсненого ним нарахування санкцій.

З урахуванням матеріалів справи, вищевикладеного, інші докази, представлені позивачем не впливають на предмет розгляду , тому судова колегія не надає їм окремої оцінки.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, скаргу такою, що підлягає задоволенню, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з неповним зясуванням обставино, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності зі змістом ст.202 КАС України, надає підстави суду апеляційної інстанції для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

Постановила :

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 року у справі №2-а-4468/08/0470 задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 р. у справі №2-а-4468/08/0470 скасувати.

Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000341742/0 від 24.04.2008 р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України 26. 11. 2009 року

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Судді: І.Ю. Добродняк

А.О. Коршун