Ухвала суду № 7406170, 11.11.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 14/214

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В.,

при секретарі Резнікові Ю.М.

за участю представників :

позивача: Чехонадський А.О., довіреність від 27.04.2007р.;

відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2009р.

у справі № 14/214

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Кіровоград»,

м. Кіровоград

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Кіровоград» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2007р. № 0001272300/0, від 11.12.2007р. № 0001272300/1, від 20.03.2008р. № 0001272300/2, а також від 11.12.2007р. № 0001572300/0, від 07.02.2008р. № 0001572300/1, від 11.04.2008р. № 0001572300/2 (відповідно до уточнених позовних вимог).

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2009р. у справі № 14/214 позовні вимоги задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді від 04.10.2007р. № 0001272300/0, від 11.12.2007р. № 0001272300/1, від 20.03.2008р. № 0001272300/2, а також від 11.12.2007р. № 0001572300/0, від 07.02.2008р. № 0001572300/1, від 11.04.2008р. № 0001572300/2.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не доведено відсутності на підприємстві податкового та бухгалтерського обліку і ненадання під час перевірки первинних бухгалтерських документів, що стало підставою для висновку про завищення позивачем валових витрат за 2006 2007 роки та нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток. Згідно до висновку судово-економічної експертизи, висновок податкового органу щодо заниження товариством суми податку на прибуток за 2007р. в розмірі 5856725,00 грн. документально не підтверджується. Відповідачем не надано до суду належних розрахунків та доказів подвійного віднесення позивачем до валових витрат, витрати на придбання малоцінних необоротних активів в розмірі 236779,00 грн. Ані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані іншими нормативними актами не визначено повноважень начальника державної податкової інспекції міста щодо формування складу перевіряючих із працівників інших податкових органів, в даному випадку державної податкової адміністрації області, що ставить під сумнів доказовість акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Кіровограді подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2009р. у справі № 14/214 та про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду є необґрунтованою і прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначає зокрема, що перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток за 2006 та 2007 роки у розмірі 5924348,00 грн. Позивачем не надано первинних документів, необхідних для підтвердження валових витрат за 2007р., які б спростовували донараховані перевіркою суми податків. Дії податкового органу під час проведення на підприємстві перевірки не суперечать вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

ТОВ «ВК Кіровоград» в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції від 13.02.2009р. та просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

В судовому засіданні 07.10.2009р. представники відповідача та позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї. Судом була оголошено перерва до 11.11.2009р.

11.11.2009р. від відповідача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, мотивоване відсутністю коштів на відрядження представників ДПІ. Вказане клопотання колегією суддів залишено без задоволення, оскільки в розумінні ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання представників відповідача належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Розгляд апеляційної скарги можливий за наявними у справі доказами. Крім того, колегія суддів зауважує, що відсутність коштів на відрядження не є поважною причиною неможливості явки представника до судового засідання і не є процесуальною підставою в розумінні КАС України для відкладення розгляду справи або оголошення перерви.

У відповідності до розпорядження в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 713 від 07.10.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 11.11.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у м. Кіровограді була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «ВК Кіровоград» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.07.2006р. по 30.06.2007р. За наслідками перевірки складений акт від 20.09.2007р. № 97/23-00/34448807.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено суму валових витрат за 2006р. в розмірі 33710,75 грн., в т.ч.: за 9 місяців 2006р. на суму 20000,00 грн., за грудень 2006р. на 13710,75 грн.

Підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати на проведення свят з рекламними цілями при відкритті магазину «Велика кишеня» та «Заначка».

Оскільки підприємство 18.07.2006р. було зареєстровано, тому витрати на проведення свят з рекламними цілями проведені в вересні, листопаді 2006р. не повинно відносити до складу валових витрат.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено суму валових витрат в розмірі 236779,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за 9 місяців 2006р. підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на придбання малоцінних необоротних активів по рахунку 112, які було включено до рядка 04.1 декларації про податок на прибуток підприємства за 9 місяців 2006р. №100073 від 09.11.2006р.

При складанні річної декларації по податку на прибуток підприємства № 136400 від 09.02.2007р., відповідно до усних пояснень, наданих головним бухгалтером в рядку 04.13 «інші витрати» підприємством включено витрати на придбання малоцінних необоротних активів. Таким чином, підприємством двічі включено до складу валових витрат витрати на придбання малоцінних необоротних активів.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено суму валових витрат за 2007р. на суму 23426900,00 грн.

Перевіркою встановлено відсутність всіх необхідних для підтвердження валових витрат документів за 2007р. Так, відсутні всі документи про рух товарно-матеріальних цінностей та послуг, про їх отримання та списання в торгівлю для подальшої реалізації та інше використання, не надано регістрів синтетичного та аналітичного обліку по всім рахункам бухгалтерського обліку за 2007р. Відсутні документи про напрямки використання товарно-матеріальних цінностей та послуг, що були включені до складу валових витрат. Це унеможливлює підтвердження факту придбання та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг (що були включені до складу валових витрат) у господарській діяльності підприємства.

На імя керівника підприємства було направлено 2 листа з вимогою надати документи для підтвердження суми валових витрат. Незважаючи на письмові попередження підприємство не надало необхідних документів, обмежившись наданням документів, що ніяк не впливали на визначення валових витрат за 2007р. Також, не надано жодних аргументованих пояснень з боку посадових осіб підприємства про відсутність документів, необхідних для підтвердження валових витрат. Посадові особи лише повідомили, що документи надані в повному обсязі, що не відповідає дійсності.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.4.4 п.5.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено суму податку на прибуток за 2007р. в розмірі 5856725,00 грн.

За висновками перевіряючих, під час проведення перевірки було встановлено, що на порушення п.п.5.4.4 п.5.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено суму податку на прибуток в розмірі 5924348,00 грн., в т.ч.: за 2006р. в розмірі 67623,00 грн., за 2007р. в розмірі 5856725,00 грн.

На підставі акта перевірки від 20.09.2007р. № 97/23-00/34448807 та за наслідками процедури апеляційного оскарження сум податкових зобовязань, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2007р. № 0001272300/0, від 11.12.2007р. № 0001272300/1, від 20.03.2008р. № 0001272300/2, якими позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 7426914,00 грн., у т.ч. 5924348,00 грн. основного платежу та 1502566,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Окрім того, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2007р. № 0001572300/0, від 07.02.2008р. № 0001572300/1, від 11.04.2008р. № 0001572300/2, якими позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2928363,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується із визначенням податковим органом сум податкових зобовязань, посилаючись на наступні обставини. Податковим органом безпідставно відхилені доводи підприємства, викладені в запереченнях на акт податкової перевірки. Акт перевірки був підписаний не уповноваженою особою, у звязку з чим такий акт не має юридичної сили і доказовості. Позивачем були надані податковому органу всі первинні бухгалтерські документи для проведення перевірки, а висновки відповідача щодо відсутності певних документів є безпідставними. Відповідачем допущена неповнота проведення перевірки на підприємстві. Відповідачем безпідставно встановлено заниження податку на прибуток в сумі 5924348,00 грн. У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що для зясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи і потребували спеціальних знань, судом першої інстанції в порядку ст.81 КАС України була призначена судова-економічна експертиза, на вирішення якої поставлено ряд питань.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 3625,3626/23 від 28.11.2008р., складеного Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеним дослідженням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та даних реєстрів податкових накладних встановлено, що сума валових витрат по рядку 04.1 декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» за перший квартал 2007р. підтверджується в сумі 11730947,20 грн., в т.ч.: на придбання товарів в розмірі 10595061,69 грн., на придбання послуг в розмірі 1113885,51 грн., за другий квартал 2007р. підтверджується в сумі 12207439,77 грн., в т.ч.: на придбання товарів в розмірі 11072366,76 грн., на придбання послуг в розмірі 1135073,01 грн. Всього за півріччя 2007р. документально підтверджуються валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 23938386,97 грн., тоді як ТОВ «ВК «Кіровоград» задекларовано за даний період 22629387,00 грн., тобто позивачем за півріччя 2007р. валові витрати занижено на 1308999,97 грн.

При дослідженні правильності визначення убутку балансової вартості запасів (рядок 04.2 декларації) за даними регістрів бухгалтерського обліку за півріччя 2007р. експертом встановлено невірне відображення позивачем в декларації убуток балансової вартості запасів, а саме: замість 832061,00 грн. в декларації відображено 797513,00 грн., що призвело до невірного відображення в декларації балансової вартості запасів, на початок звітного року ТОВ «ВК «Кіровоград» за півріччя 2007р. занижено задекларований розмір балансової вартості запасів на 34548,00 грн.

Отже, в ході проведення експертного дослідження встановлено, що валові витрати, зазначені позивачем в декларації з податку на прибуток у рядках 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» та 04.2 «Убуток балансової вартості запасів» за півріччя 2007р., підтверджується, але не в загальній сумі 23426900,00 грн., а в сумі 24770448,00 грн., в т.ч. по рядку 04.01 23938387,00 грн., тоді як задекларовано 22629387,00 грн., по рядку 04.2 832061,00 грн., тоді як задекларовано 797513,00 грн.

За висновком експерта, висновок ДПІ у м. Кіровограді, викладений в акті перевірки № 97/23-00/3444/07 від 20.09.2007р. щодо заниження товариством суми податку на прибуток за 2007р. в розмірі 5856725,00 грн., документально не підтверджується.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що суперечливими є посилання відповідача на ненадання підприємством під час перевірки певних документів, з огляду на відображення в самому акті перевірки факту наявності необхідних первинних та банківських документів, а також відмовою самого податкового органу від отримання деяких документів, що підтверджується зокрема актом про відмову представників відповідача підписати акти прийому-передачі документів.

Суд також зазначає, що висновок податкового органу про заниження підприємством суми податку на прибуток ґрунтується на підставі того, що підприємство не надало регістри бухгалтерського обліку.

Разом з цим, у відповідності до акту перевірки, перевіркою було охоплено суцільним порядком договори, декларації з ПДВ, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, фіскальні звіти по РРО, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери та інші первинні і банківські документи. Вказаний факт відповідачем не заперечувався.

Суд зазначає, що з вказаним вище посиланням відповідача погодитись не можна, оскільки саме первинні документи є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де встановлено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За частиною 3 ст.9 цього ж Закону, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку.

За таких обставин зазначення податковим органом про ненадання підприємством бухгалтерських регістрів як на підставу порушення ним Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є безпідставним.

Крім цього суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях. При цьому підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Таким чином, податковим органом зроблений необґрунтований висновок про заниження підприємством суми податку на прибуток в розмірі 5856725,00 грн. за 2007р.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності порушень з боку позивача положень п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку; витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Так, відповідачем не надано належних доказів подвійного віднесення позивачем на валові витрати витрат на придбання малоцінних необоротних активів в розмірі 236779,00 грн.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що ані Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані іншими нормативними актами не визначено повноважень начальника державної податкової інспекції міста щодо формування складу перевіряючих з працівників інших податкових органів, у т.ч. державної податкової адміністрації області що мало місце у спірних правовідносинах, у звязку з чим слід вважати, що перевірка була проведена не у відповідності із вимогами діючого законодавства.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідачем не було доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень щодо визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Кіровоградської області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2009р. у справі № 14/214 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 20.11.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко