Ухвала суду № 74061469, 17.05.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/2198/16-к

провадження 1-в/415/26/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Керімової Е.Р.

прокурора Сухіної О.В.

представника Лисичанського відділу з питань пробації Губанової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області подання Лисичанського міського відділу з питань пробації про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не є особою з інвалідністю, не працюючого, засудженого 27.09.2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

для відбування покарання, призначеного вироком суду, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2018 року на розгляд Лисичанського міського суду Луганської області надійшло подання Лисичанського міського відділу з питань пробації про направлення ОСОБА_2, звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року.

В обґрунтування подання зазначено, що вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, при цьому, відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_2 були покладені обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок відносно ОСОБА_2 на виконання до Лисичанського МВ КВІ надійшов 02.11.2016 року. У той же день засудженому було надіслано виклик на 09.11.2016 року.

07.11.2016 року ОСОБА_2 прибув до Лисичанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції для постановки на облік. З ним було проведено бесіду, під час якої він під розпис був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробування, попереджений про відповідальність за невиконання обов’язків покладених на нього судом: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. Засуджений ОСОБА_2 був попереджений про відповідальність за скоєння нових кримінальних та адміністративних правопорушень. За результатами бесіди засуджений надав письмове пояснення та підписку.

В цей же день ОСОБА_2 була встановлена періодичність явки для реєстрації – другий та четвертий понеділки кожного місяця (постанова Лисичанського МВ КВІ від 07.11.2016 року). З даною постановою ОСОБА_2 був ознайомлений під розпис. Також засудженому було роз’яснено, що у випадку коли день реєстрації припадає на святковий день, то з’являтися необхідно наступного після святкового робочого дня.

13.02.2017 року ОСОБА_2 не з’явився для реєстрації до Лисичанського МВ з питань пробації.

Наступного дня 14.02.2017 року засуджений прибув до Лисичанського МВ з питань пробації та пояснив, що не з’явився для реєстрації, оскільки забув. За що, ОСОБА_2 було винесене письмове попередження за неявку 13.02.2017 року. Після чого, засудженому повторно роз’яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, обов’язками, покладеними на нього судом та відповідальність за ухилення від виконання даних обов’язків.

09.10.2017 року ОСОБА_2 повторно не з’явився для реєстрації до Лисичанського МВ з питань пробації. Для з’ясування причин неявки 10.10.2017 року засудженому був направлений виклик на 17.10.2017 року, за яким ОСОБА_2 не з’явився.

18.10.2017 року був надісланий повторний виклик на 23.10.2017 року, але засуджений знову не з’явився.

26.10.2017 року фахівцем з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації Лисичанського МВ з питань пробації ОСОБА_3 за номером телефону НОМЕР_1 була проведена бесіда з ОСОБА_2, який пояснив, що знаходиться на лікуванні у лікарні м. Маріуполь.

20.12.2017 року з КЗ Маріупольської міської ради «Міська лікарня № 10» надійшло повідомлення з якого стало відомо, що ОСОБА_2 з 09.10.2017 року по 04.12.2017 року за медичною допомогою до їх закладу не звертався.

21.12.2017 року проведеною перевіркою за місцем мешкання засудженого ОСОБА_2 було проведено бесіду із матір’ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 які пояснили, що їх син знаходиться у місті Маріуполі та зобов’язалися повідомити йому про явку до Лисичанського міського відділу з питань пробації.

26.12.2017 року засуджений прибув до Лисичанського міського відділу з питань пробації, та пояснив, що він не з’являвся для реєстрації, тому що проходив лікування в лікарні міста Маріуполь, але довідку з лікарні пред’явити він не має можливості.

Засудженому ОСОБА_2 було винесене письмове попередження за неявки: 09.10.2017 року, 23.10.2017 року, 13.11.2017 року, 27.11.2017 року та 11.12.2017 року до Лисичанського МВ з питань пробації для реєстрації без поважних причин. Засуджений ОСОБА_2 був попереджений, що матеріали стосовно нього будуть направлені до Лисичанського міського суду Луганської області для вирішення питання про скасування строку випробування та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року.

На даний час ОСОБА_2 ніде не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, скарг на його адресу не надходило. 17.11.2016 року та 26.12.2017 року засудженому були видані направлення до Лисичанського міського центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні, за якими він звернувся 27.12.2017 року і йому було надано статус безробітного.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 неодноразово ухилявся від виконання обов’язків, покладених на нього судом, а саме, не з’являвся для реєстрації до Лисичанського МВ з питань пробації в установлені дні без поважних причин, чим показує своє небажання ставати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства, на підставі ч. 2 ст. 166 КВК України, ч.2 ст. 78 КК України та ч. 8 ст. 537 KПK України, представник Лисичанського міського відділу з питань пробації просить вирішити питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року строком на 2 роки позбавлення волі.

В судовому засіданні представник Лисичанського міського відділу з питань пробації Губанова Г.А. подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року підтримала та просила суд його задовольнити з підстав, викладених вище. В судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_2 і після направлення подання відносно нього до суду, жодного разу для реєстрації в установлені дні не з’явився, з обліку Лисичанського міського центру зайнятості, як безробітного, останнього за неявки без поважних причин було знято, тому вона як представник Лисичанського міського відділу з питань пробації вважає, що відносно засудженого слід скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року.

Прокурор Сухіна О.В. подання Лисичанського міського відділу з питань пробації підтримала та вважала за необхідне скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року, оскільки судом йому була надана можливість виправитися, однак належних висновків він не зробив, не з’являвся для реєстрації в установлені дні без поважних причин, чим проявляв своє небажання ставати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.

У судове засідання, призначене на 17.05.2018 року ОСОБА_2 не з’явився, хоча про виклик був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки від 16.05.2018 року, що відповідно до ст. 539 ч.5 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду. Клопотань про відкладення судового розгляду від останнього не надходило, доказів про поважність причин неявки суду не надано.

В судовому засіданні, що відбулося 01.02.2018 року засуджений ОСОБА_2 суду пояснив, що дійсно, вироком Лисичанського міського суду від 27.09.2016 року його було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді 2-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням обов’язків: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. На виконання вироку він був взятий на облік Лисичанського міського відділу з питань пробації, та одночасно попереджений про відповідальність за невиконання покладених на нього судом обов’язків та наслідки скоєння кримінальних та адміністративних правопорушень, а також встановлена періодичність явки для реєстрації – 2-й та 4-й понеділки кожного місяця. Проте, він дійсно 13.02.2017 року не з’явився на реєстрації до органу пробації, оскільки забув. 09.10.2017 року, 23.10.2017 року, 13.11.2017 року, 27.11.2017 року, 11.12.2017 року він також не з’являвся на реєстрації, оскільки виїхав на заробітки до міста Маріуполя, де отримав травму коліна з приводу чого знаходився на лікуванні у міський лікарні № 10 міста Маріуполя у період з 08.10.2017 року по 12.10.2017 року. Також 23.11.2017 року ним було отримано травму руки з приводу чого його було госпіталізовано до відділення міської лікарні пмт. Донське Волноваського району Донецької області, однак за порушення режиму (вживання алкогольних напоїв) був виписаний з лікарні. Відділ пробації про факт виїзду до міста Маріуполя на заробітки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає подання Лисичанського міського відділу з питань пробації таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КВК України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Обов’язки осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням встановлені ч. 3 ст. 164 КВК України, відповідно до якої, останні зобов’язані виконувати обов’язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з’являтися за викликом до зазначеного органу.

Згідно вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, при цьому, відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_2 були покладені обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Як вбачається з подання Лисичанського міського відділу з питань пробації вирок відносно ОСОБА_2 надійшов на виконання 02.11.2016 року.

07.11.2016 року засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджений про наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов’язків або систематичне порушення громадського порядку (а.с.7) та ознайомлений з постановою начальника Лисичанського МВ КВІ від 07.11.2016 року про встановлення днів явки для реєстрації (а.с.8).

Згідно листка реєстрації ОСОБА_2 за викликами на 09.10.2017 року, 23.10.2017 року, 13.11.2017 року, 27.11.2017 року та 11.12.2017 року не з’явився (а.с.9).

Доводи засудженого про те, що він не з’являвся на реєстрацію до органу пробації у зв’язку з перебуванням на лікуванні у міський лікарні № 10 міста Маріуполя, а потім у травматологічному відділенні міської лікарні пмт. Донське Волноваського району Донецької області не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і повністю спростовуються відповіддю лікарської амбулаторії селище Донське, згідно якої ОСОБА_2 з 23.11.2017 року по 03.12.2017 року за медичною допомогою до медичного закладу не звертався, а також відповіддю КЗ «Міська лікарня № 10» згідно якої, у період з 08.10.2017 року по 12.10.2017 року ОСОБА_2 на лікуванні у даному закладі не перебував.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків, суд вирішує питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2, будучи ознайомленим з умовами і порядком відбуття покарання з випробуванням та з обов’язками, покладеними на нього судом, а також попередженим про правові наслідки за ухилення від виконання обов’язків, неодноразово, без поважних на то причин, на реєстрацію до Лисичанського міського відділу з питань пробації не з’являвся, як особа, що перебуває на обліку, обов’язки, покладені на нього судом не виконує, що, на переконання суду, свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у зв’язку з невиконанням засудженим ОСОБА_2 обов’язків, покладених на нього вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2016 року, суд вважає що звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 – направленню для відбування покарання, призначеного вироком суду в місця позбавлення волі.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.78 КК України, ст.166 КВК України, ст.537 ч.1 п.8, ст.539 ч.2 п.3 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Подання Лисичанського міського відділу з питань пробації про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2016 року – задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 направити до кримінально-виконавчої установи для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2016 року строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_2 обчислювати з дня фактичного затримання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення через Лисичанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: М.М. Старікова