Постанова № 74060162, 15.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/1492/16-ц 22-ц/774/672/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 215/1492/16-ц

Провадження № 22-ц/774/672/К/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді –доповідача: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Євтодій К.С.,

сторони справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на заочне рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 жовтня 2016 року, ухваленого суддею Лиходєдовим А.В. у місті Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 р. позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ( надалі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В мотивування заявлених вимог зазначив, що між сторонами 19 травня 2008 року укладений кредитний договір №М014/03-03/240 , за умова якого відповідач отримала 70000 доларів США на строк до 18.05.2018 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,75 % річних.

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконала, станом на 22 лютого 2016 р. заборгованості за кредитним договором становить 33139,47 дол.США , що в еквіваленті по курсу НБУ становить 889985,72 грн. з яких: 28999,64 доларів США заборгованість по кредиту, із яких 3428,55 доларів США – прострочена заборгованість за кредитом; 4139,83 доларів США заборгованість за відсотками, в тому числі 3835,97 доларів США – прострочена заборгованість за відсотками, яку позивач просить суд стягнути з відповідача та судові витрати.

Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2016 року позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № М014/03-03/240 від 19.05.2008 р. у розмірі 33139,47 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 22.02.2016 р. складає 889985,72 грн. та витрати зі сплати судового збору 13349,79 грн.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2017 року заява представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Зокрема вважає, що судом не залучено до участі у справі чоловіка відповідача ОСОБА_3, інтереси якого зачіпає прийняте рішення, оскільки усе майно є спільною сумісною власністю подружжя та він надавав дружині згоду на отримання кредитних коштів. Також до участі у справі не залучено ОСОБА_6, яка є фінансовим гарантом – іпотекодавцем.

Судом не прийнято до уваги, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем в кредит грошових коштів, відсутня первинна бухгалтерська документація отримання грошей. Суд першої інстанції безпідставно стягнув заборгованість за кредитним договором у доларах, не взявши до уваги, що кредит надавався у гривні. Також не надано судом оцінку, що відповідач сплатила за даним кредитним договором 36311140,81 грн., що значно перевищує розмір взятих на себе зобов’язань.

У відзиву на апеляційну скаргу представник позивача посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та наданого відзиву, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.05.2008 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_3 укладена генеральна кредитна угода № М014/03-03/239 на основі якої, того ж дня 19.05.2008 року, укладений кредитний договір № М014/03-03/240, за умовами якого, позичальник ОСОБА_3 отримала перший транш у розмірі 70000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 14,75 % річних за користування кредитом до 18 травня 2018 року, включно. (а.с. 16-25).

Згідно п.4 укладеного договору, повернення грошових коштів відбувається ануїтентними платежами згідно графіку погашення кредиту.

Положеннями п.3.3 Генеральної угоди сторони погодили, що з підписанням цієї Угоди сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов угоди та кредитних договорів, укладених в рамках цієї угоди, повинно розглядатись, як істотне порушення Угоди, яке надає право Банку в порядку, передбаченому цією угодою та /або діючим законодавством України, незалежно від встановлених угодою строків виконання зобов’язання, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених угодою платежів. ( а.с.13).

Відповідач ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків у встановлені графіком погашення кредиту строки не виконала, кредит та проценти за його користування не сплатила в повному обсязі.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 22.02.2016 р. має заборгованість у розмірі 33139,47 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (на дату розрахунку) складає 889985,72 грн. заборгованості за кредитним договором № М014/03-03/240 від 19.05.2008 р., з яких: 28999,64 доларів США заборгованість за кредитом, в тому числі 3428,55 доларів США – прострочена заборгованість за кредитом; 4139,83 доларів США заборгованість за відсотками, в тому числі 3835,97 доларів США – прострочена заборгованість за відсотками. (а.с. 7-11)

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У спорі, пов’язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов’язань та їх розмір.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України).

Як передбачено ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України надано право позикодавцю у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язання за договором стосовно повернення позики частинами, в разі прострочення повернення чергової частини, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно умов договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як видно з умов укладеного кредитного договору п.2.3.1 позичальник ОСОБА_3 зобов’язалася в строки передбачені цим договором, забезпечити повернення Банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених Договором комісій, неустойок, відшкодування збитків.

Відповідно п.1.4. Договору позичальник зобов’язався здійснювати погашення по кредиту щомісяця у розмірі та строки, визначені Графіком погашення по кредиту та відсотків( а.с.16,26).

Відповідно до п.1.9.1 кредитного Договору Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом в цілому або в частині , визначеній Банком у випадку невиконання боргових та інших зобов’язань за кредитним договором ( а.с.16)

Як видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 22 лютого 2016 року боржник ОСОБА_3 має прострочену заборгованість з погашення кредитних коштів – 3428,55 доларів США, та прострочену заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами – 3835,97 доларів США ( а.с.11).

Отже, у позивача наявні підстави для стягнення усієї заборгованості за укладеним кредитним договором.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

В судовому засіданні колегії суддів, представник відповідача ОСОБА_3, підтримуючи доводи апеляційної скарги зазначила, що справу розглянуто судом за відсутності відповідача, без належного її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України, в редакції від 18.03.2004 року, питання щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Згідно ст. 158 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як видно з матеріалів справи, всі судові повідомлення про призначення справи до розгляду, які направлялися на адресу відповідача ОСОБА_3, повернулися на адресу суду із відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 62,68).

Таким чином, ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення їй судової повістки про призначення справи до розгляду у порядку, визначеному ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника відповідача, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідача без обов'язкового належного повідомлення її про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим скасовує рішення суду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 22.02.2016 р. має заборгованість за кредитним договором № М014/03-03/240 від 19.05.2008 р., у розмірі 33139,47 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (на дату розрахунку) складає 889985,72 грн. з яких: 28999,64 доларів США заборгованість за кредитом, в тому числі 3428,55 доларів США – прострочена заборгованість за кредитом; 4139,83 доларів США заборгованість за відсотками, в тому числі 3835,97 доларів США – прострочена заборгованість за відсотками. (а.с. 7-11).

Ні відповідачем, ні її представником не надано заперечення, щодо визначеного позивачем розміру заборгованості за кредитним договором, тому колегія суддів вважає його доведеним, оскільки доказів на його спростування не надано.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України).

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги представника відповідача, стосовно відсутності доказів отримання відповідачем в кредит грошових коштів, та відсутність первинної бухгалтерської документації. Як видно з розрахунку заборгованості та не заперечується представником відповідача тривалий час відповідач належним чином виконувала умови укладеного кредитного договору та сплачувала щомісячні платежі, що підтверджує наявність між сторонами боргових зобов’язань та отримання відповідачем кредитних коштів в обсязі та на умовах підписаного сторонами договору.

Колегія суддів також вважає, що заборгованість за укладеним кредитним договором може бути стягнута у валюті договору, тому що згідно дозволу №10-4 від 27 березня 1992 року та додатку до нього від 11 жовтня 2006 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль» надано право здійснювати операції з валютними цінностями ( а.с.47,48).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у банка наявна ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями, тому з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті.Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо незалучення до участі у справі чоловіка відповідача та майнового поручителя, оскільки питання про звернення стягнення на іпотечне майно не вирішувалось, тому підстави для залучення їх до участі у справі відсутні. З огляду на предмет заявлених позовних вимог про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, суд не вирішував питання про права та ( або) обов’язки чоловіка відповідача та її доньки, тому залучення їх до участі у справі безпідставне.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено із порушення норм процесуального законодавства у відсутність відповідача, яка належним чином не була повідомлена про час та місце розгляду справи, тому на підставі п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України скасовує рішення суду та ухвалює нове про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № М014/03-03/240 від 19.05.2008 р. у розмірі 33139,47 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.02.2016 р. складає 889985,72 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13349,79 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити частково.

Заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № М014/03-03/240 від 19.05.2008 р. у розмірі 33139,47 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.02.2016 р. складає 889985,72 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13349,79 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 17 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: