Постанова № 74059854, 16.05.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8989/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Дон.О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Калиниченко Л.М.) у справі № 904/8989/17, постановлену 13.02.2018р. о. 13.11. у м. Дніпро (дата складання повного тексту ухвали - 16.02.2018)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод", м. Нікополь

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод", 53201, м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 91, код ЄДРПОУ 05393108

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17:

визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Нікопольський завод технологічного оснащення" на суму 1 179 567,28 грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00грн. до 1 черги;

визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентравіс Сейлс Юкрейн" на суму 30 661 409,90грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00грн. до 1 черги;

визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси" на суму 725 025,79грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00грн. до 1 черги;

визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" на суму 10 664 539,00грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 200,00грн. до 1 черги;

визнано грошові вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на суму 29 358 059,26грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів;

вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" на суму 7 567 621,35грн. - відхилено;

визнано грошові вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на суму 29 358 059,26грн., які включено до 2 черги задоволення вимог кредиторів;

продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора по справі № 904/8989/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод" Верченко Дмитра Валерійовича до 15.03.2018р.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17 в частині відхилення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" до боржника та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод" на суму 7 567 621,35грн. та включити їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

- скаржник не був конкурсним кредитором за простими векселями, які є підставою для заявлення грошових вимог у даній справі, на час порушення у 2003р. провадження у справі про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" № Б26/139/03, оскільки на той час векселя не пред'являлися боржнику для оплати;

- судом першої інстанції не було обгрунтовано оскаржувану ухвалу в частині відхилення грошових вимог щодо нарахованих скаржником відсотків за векселями;

- спірні векселі були передані боржником скаржнику, що підтверджується матеріалами справи, тому відмова суду у визнанні грошових вимог внаслідок відсутності у скаржника векселів є необгрунтованою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17; учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2018р. у справі розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.04.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.18р. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.04.2018р. № 450/18 щодо автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Пархоменко Н.В., протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018р., апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є. (доповідач), Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 16.05.2018р., до якого викликано повноважних представників скаржника та ліквідатора.

У судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною, посилаючи при цьому на те, що скаржник мав заявити грошові вимоги за спірними векселями, ще у 2003р. після порушення провадження у справі № Б26/139/03 про банкрутство ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод", чого не зробив, тому згідно з ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" його вимоги вважаються погашеними.

Також, ліквідатор вказує, що скаржник не є законним векселедержателем спірних векселів, оскільки вони в нього відсутні та на сплив позовної давності за спірними векселями, що згідно з ст.ст. 16, 70, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі є підставою для відмови у визнанні його грошових вимог.

Кредитори боржника - Приватне акціонерне товариство "Теплогенерація", Приватне акціонерне товариство "Енергоресурси", Приватне акціонерне товариство "Нікопольський завод технологічного оснащення", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сентравіс Сейлс Юкрейн" подали до матеріалів справи відзиви на апеляційну скаргу, за якими також заперечують проти задоволення апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просять залишити без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та ліквідатора, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод" порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017р. відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.17р. Публічне акціонерне товариство "Нікопольський південнотрубний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці - до 02.03.18р., ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Верченко Дмитра Валерійовича.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом розміщено на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 02.11.17р., номер публікації № 46903.

17.11.17р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" про визнання грошових вимог на суму 7 567 621,35грн. та судового збору у розмірі 3 200,00грн.

29.11.17р. від ліквідатора Верченко Д.В. до господарського суду надійшло повідомлення за № 162 від 28.11.2017р. про відхилення заявлених вимог на суму 7 567 621,35грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17, зокрема були відхилені грошові вимоги вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" на суму 7 567 621,35грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17 в частині відхилення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй", що і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI (надалі - Закон), провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з заяви з грошовими вимогами до боржника вони виникли на підставі виданих останнім скаржнику простих векселів №№ 65305534275621, 65305534275622, 65305534275623, 65305534275664, 65305534275665, 65305534275666, 65305534275667, 65305534275668, 65305534275669, 65305534275670, 65305534275675, 65305534275674, 65305534275673, 65305534275672, 65305534275620, 65305534275679, 65305534275681, 65305534275671, 65305534275678, 65305534275677 від 21.04.99р. на суму 100 000,00грн., разом з 12% річних, зі строком платежу - за пред'явленням, кожний, № 65305534275676 від 21.04.99р. на суму 200 000,00грн. разом з 12% річних зі строком платежу - за пред'явленням, № 65305534275680 від 21.04.99р. на суму 147 436,68грн. разом з 12% річних, зі строком платежу - за пред'явленням, що складає загальну суму 2 347 436,68грн.

За період з 22.04.1999р. по 01.11.2017р. скаржником, також нараховано на загальну суму вексельної заборгованості 12% річних, розмір яких склав 5 220 184,67грн., отже всього розмір грошових вимог складає 7 567 621,35грн. (2 347 436,68грн. + 5 220 184,67грн.).

На підтвердження видачі йому боржником зазначених вище векселів скаржник надав до матеріалів справи (грошових вимог) копії Актів прийому-передачі векселів від 21.04.1999р., копію векселя № 65305534275680 від 21.04.99р. на суму 147 436,68грн., копії листів між скаржником та Ленінським безбалансовим відділенням філії "Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанка", копії рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 12-14 грудні 2000р. у справі № 13/255 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2007р. у справі № 39/150-09 (а.с. 20-28).

Так, з Актів прийому-передачі векселів від 21.04.1999р. вбачається, що ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" передало на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Галілєй", правонаступником якої згідно з Статутом є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй", 22 векселя на загальну суму 2 347 436,68грн.

Згідно з листом Приватної виробничо-комерційної фірми "Галілєй" від 12.04.2000р. № 34/18 на адресу Ленінського відділення Промінвестбанку, скаржник просить відправити спецзв'язком на адресу ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" векселя та акт пред'явлення їх до оплати.

Листом від 20.01.2004р. за № 24/04 Ленінське безбалансове відділення філії "Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанка" повідомило скаржника про отримання вказаних вище 22 векселів представником ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод".

Рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області від 12-14 грудня 2000р. по справі № 13/255 було стягнуто з ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Галілєй" 3 341 546,88грн. боргу, 1 099 368,90грн. пені, 200 492,80грн. відсотків внаслідок невиконання ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" своїх грошових зобов'язань з оплати поставленої продукції за договором № 155 від 12.02.1998р., а в частині позовних вимог позивача щодо визнання недійсним акту прийому-передачі 22 векселів на загальну суму 2 347 436,68грн. провадження у справі було припинено.

Під час розгляду справи № 13/255 арбітражним судом, також було встановлено, що видані ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" 22 векселя на загальну суму 2 347 436,68грн. не стосуються виконання останнім своїх зобов'язань за договором № 155 від 12.02.1998р.

На даний час вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон "Про переказні векселі та прості векселі" (далі - Уніфікований закон) та Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Відповідно до ст. 2 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, на території кожної з Високих Договірних Сторін Уніфікований закон не буде застосовуватися до переказних і простих векселів, які вже видані на момент набуття чинності цією Конвенцією.

Для України зазначена Конвенція набрала чинності 06.01.2000р.

Враховуючи, що спірні правовідносини за векселями, які є предметом розгляду у справі, виникли у квітні 1999р., до них застосовуються норми вексельного обігу, що діяли у той час, а саме Положення "Про переказний i простий вексель", затверджене постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 7 серпня 1937 р. № 104/1341 (далі - Положення).

Відповідно до ст. 77 Положення, до простого векселя застосовуються, оскiльки вони не є несумiсними з природою цього документа, постанови, якi стосуються переказного векселя i якi, зокрема стосуються: індосаменту (статтi 11-20); термiну платежу (статтi 33-37); платежу (статтi 38-42); позову у разi неакцепту або неплатежу (статтi 43-50, 52-54), давності (статті 70-71).

Згідно з ст. 16 Положення, особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному рядi iндосаментiв, навiть якщо останнiй iндосамент є бланковим.

За ст. 34 Положення, переказний вексель строком за пред'явленням оплачується при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явленим до платежу протягом одного року від дня його складання. Векселедавець може скоротити цей строк або обумовити строк більш тривалий. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Відповідно до ст. 43 Положення, векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб. При настанні терміну платежу: якщо платіж не був здійснений.

Навіть раніше настання строку платежу: 1) якщо мала місце повна або часткова відмова від акцепту; 2) у разі неспроможності платника, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судом, або у разі безрезультатного обернення стягнення на його майно; 3) у разі неспроможності векселедавця за векселем, який не підлягає акцепту.

Відмова в акцепті або в платежі повинна бути засвідчена актом, складеним у прилюдному порядку (протест у неакцепті або в неплатежі) (ст. 44 Положення).

В силу ст. 48 Положення, векселедержатель зокрема може вимагати від того, кому він пред'являє позов суму переказного векселя, неакцептовану або неоплачену, з відсотками, якщо вони були обумовлені та відсотки, в розмірі шести від дня строку платежу.

За ст. 70 Положення, позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Відповідно до ст. 78 Положення, векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.

Таким чином, емітовані ВАТ "Нікопольський південнотрубний завод" прості векселя зі строком платежу «за пред'явленням» мали бути пред'явлені скаржником до платежу у строк до 22.04.2000р. та до 22.04.2003р. скаржник мав право на пред'явлення позову про стягнення з векселедавця, обумовлених векселями сум.

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які-б свідчили про пред'явлення скаржником спірних векселів до платежу векселедавцю у відповідності до вимог Положення та вчинення протесту у неплатежі, а також про пред'явлення відповідного позову у межах строку вексельної давності.

При цьому, апеляційний суд враховує, що листування скаржника з Ленінським безбалансовим відділенням філії "Дніпропетровське центральне відділення Промінвестбанка", який не є зобов'язаною за векселями особою, щодо пред'явлення векселів до платежу не є належним доказом такого пред'явлення цих векселів боржнику.

Відтак, вимоги, які випливають зі спірних простих векселів, в т.ч. і щодо нарахування відсотків є погашеними, в силу ст. 70 Положення, ще у квітні 2003р.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2003р. Господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № Б26/139/03 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський південнотрубний завод".

19.03.-06.04.2004р. господарський суд Дніпропетровської області по вище вказаній справі виніс ухвалу, якою визнав грошові вимоги ТОВ з ІІ "Галілєй" на суму 4 643 108,58грн., яка була підтверджена рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 12.-14.12.2000р. по справі № 13/255-00 з віднесенням їх до 4 черги задоволення.

Вищезазначені грошові вимоги ТОВ з ІІ "Галілєй" заявив до боржника після опублікованого 24.12.2003р. в газеті "Голос України" № 243 оголошення про порушення провадження у справі № Б26/139/03 про банкрутство боржника.

Однак, в рамках цієї справи ТОВ з ІІ "Галілєй" не заявив грошові вимоги до боржника, які ґрунтуються на спірних векселях та є конкурсними, оскільки виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 784-XIV від 30.06.1999р., який діяв на час розгляду справи № Б26/139-03, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, вимоги, які випливають зі спірних векселів, також є погашеними і в силу п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередній редакції.

Апеляційний суд, також враховує, що в скаржника відсутні і оригінали векселів, вимоги за якими заявлені ним у даній справі про банкрутство, а до матеріалів справи скаржником долучена копія лише одного векселя № 65305534275680 від 21.04.99р. на суму 147 436,68грн., тому відповідно до ст. 16 Положення він не є законним векселедержателем та не має будь-яких прав за спірними векселями.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання грошових вимог ТОВ з ІІ "Галілєй" до боржника у сумі 7 567 621,35грн. та вірно відмовив у їх визнанні.

З огляду на усе вищевикладене апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги скаржника необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4800,00грн. слід покласти на останнього.

Решта сплаченого скаржником судового збору у сумі 600,00грн. може бути повернута скаржнику, як надмірно сплачена, за його заявою у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018р. у справі № 904/8989/17 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 4 800,00грн., покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Галілєй".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 18.05.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков