Рішення № 74058871, 11.05.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/564/18

Провадження № 2/191/180/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Кухар Д.О.

за участю секретаря – Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права приватної власності на квартиру в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Територіальної громади в особі Синельниківської міської ради про визнання права приватної власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 08.01.2010 року ОСОБА_2 виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області виданий оглядовий ордер на право заняття житлового приміщення загальною площею 40,7 кв. м., яке складається з однієї кімнати в квартирі за адресою : АДРЕСА_1.

01.02.2010 року відповідно до акту приймання-передачі ОСОБА_3 прийняла у користування вищезазначену квартиру та ключі. На підставі рішення виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 01.02.2010 року № 29 ОСОБА_2 05.02.2010 року отримала ордер на житлове приміщення № 5048 на сім'ю із однієї особи на право заняття житлового приміщення житловою площею 27,1 кв.м., яке складається з 1 кімнати в квартирі № АДРЕСА_2. З 04.03.2010 року ОСОБА_3 була зареєстрована у вказаній квартирі та постійно проживала в ній. Відповідно до розпорядження № 22 органу приватизації від 25.06.2014 року ОСОБА_2 передано вищезазначену квартиру в приватну власність на підставі її заяви щодо приватизації квартири, але отримати свідоцтво про право власності на квартиру вона не встигла, так як тяжко захворіла та незабаром померла.

Померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті відкрилася спадщина на вищезазначену квартиру. Заповіту ОСОБА_2 не залишила. Спадкоємці першої, другої та третьої черги в порядку спадкування за законом відсутні.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.08.2017 року встановлено факт того, що позивач - ОСОБА_1, проживала з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, однією сім'єю не мєнш як п'ять років до часу відкриття спадщини, та визнано її спадкоємцем 4 черги в порядку спадкування за законом.

Позивач звернулася до державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але нотаріус відмовив їй у його видачі у зв'язку з тим, що вона не надала оригінали правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на квартиру № АДРЕСА_3.

У зв’язку з цим, позивач просить визнати за нею право приватної власності на квартиру № АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивач в судове засідання не з’явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, однак надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

Суд, дослідивши матеріали справи, надані письмові докази, та оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1

05.02.2010 року виконавчим комітетом Синельниківської міської ради ОСОБА_2 був виданий ордер № 5048 на житлове приміщення житловою площею 27.1 кв.м. в квартирі за адресою : АДРЕСА_9

ОСОБА_2 01.02.2010 року прийняла у користування квартиру № АДРЕСА_4, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2010 року.

08.01.2010 року виконавчим комітетом Синельниківської міської ради ОСОБА_2 виданий оглядовий ордер на житлове приміщення загальною площею 40,7 кв.м, яке складається з 1 кімнати в квартирі за адресою : АДРЕСА_5.

Згідно розпорядження № 22 органу приватизації від 25.06.2014 року, керівником органу приватизації було задоволено прохання наймача ОСОБА_2 та передано ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_10 в приватну власність.

Згідно довідки КП «Синельниківське МБТІ» № 1075 від 11.09.2017 року, квартира № АДРЕСА_6 заінвентаризована за ОСОБА_2. Право власності в бюро не зареєстровано.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.08.2017 року було встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, та визнано її спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом.

Постановою державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори від 19.09.2017 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташованої за адресою : АДРЕСА_7, після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, було відмовлено у зв’язку з тим, що не надані оригінали правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на квартиру.

В матеріалах спадкової справи № 20/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 міститься заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Статтею 345 ЦК України передбачено, що фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1,3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина,який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Пунктом 15 абз.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації

або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в встановлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.4 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та ст.ст. 345, 1216, 1217, 1220, 1221, 1222, 1264, 1268 ЦК України, ст. 1,3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 15 абз.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 206, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на квартиру № АДРЕСА_8, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар