Вирок № 74057458, 14.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11118/17

Провадження № 1-кп/200/164/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді Леонова А.А.

за участі секретаря: Сокол І.С.

сторін судового провадження:

прокурора: Зюзь О.С.

представника потерпілого: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

захисника: Торубарова А.В.

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро судове провадження № 1кп/200/164/18 (кримінальне провадження № 12017040030001226) за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, яка має середню спеціальну освіту, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2017 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, належним ОСОБА_5, рухався в Шевченківському районі м. Дніпро по пр. Б.Хмельницького з боку вул. Б.Кротова в напрямку вул. Дніпропетровської зі швидкістю 87,5 км/год.

Під час руху ОСОБА_4, порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, здійснюючи рух зі швидкістю, яка перевищує встановлені межі в населених пунктах (60,0 км/год), заходів до зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля не виконав, та в районі перехрестя з с. Мирне зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-21093», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому нижньої щелепи праворуч в області суглобового відростку, синця та саден у лівій пара орбітальній області, забійної рани нижньої губи, закритої тупої травми грудної клітини з переломами 2-го та 6-го ребер ліворуч з явищами лівостороннього гемопневмотораксу, закритої тупої травми черева з численними розривами селезінки, масивною поза черевною гематомою з переходом на брижу кишки з явищами внутрішньочеревної кровотечі, закритих переломів лівої та правої лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків та порушенням тазового кільця, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експертизи № 2088-е від 29.06.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-л,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_3, не виконав вимоги п. 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху України, які наголошують :

- п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

- п. 12.9 Водієві забороняється :

«…б)перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил…», невиконання яких згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №6/10.1/551 від 29.06.2017 року, знаходиться в причинному зв’язку з наслідками, що настали.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Пояснив, що 07.05.2017 року близько 14:00 годин він на автомобілі «БМВ 318», реєстраційний номер НОМЕР_4 рухався по пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпрі з боку вул. Бориса Кротова на виїзд з міста в напрямку с. Сурсько-Литовське. Він рухався зі швидкістю близько 80 км/год по головній дорозі. Коли він під’їжджав до повороту на с. Мирне, він побачив, як з боку селища Мирне до головної дороги по якій він рухався, під’їхав автомобіль «ВАЗ». Оскільки він (ОСОБА_4.) рухався по головній дорозі, а автомобіль «ВАЗ» по другорядній і за правилами дорожнього руху автомобіль «ВАЗ» повинен був його пропустити, то він продовжив рух в своєму напрямку, не знижуючи швидкості. Коли він знаходився метрів за 20-30 до автомобіля «ВАЗ», той порушивши правила дорожнього руху, виїхав на головну дорогу, не пропустивши його автомобіль. Він намагався уникнути зіткнення шляхом гальмування та зміни напрямку руху, проте це йому не вдалося. Удар прийшовся передньою частиною його автомобіля в ліву частину автомобіля «ВАЗ». Після ДТП свідки викликали швидку. Від удару обидва автомобілі отримали механічні ушкодження. Він та водій автомобіля «ВАЗ» отримали тілесні ушкодження. Винним себе вважає в тому, що перевищив максимально допустиму швидкість, передбачену для руху в населеному пункті, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода. У вчиненому кається. Цивільний позов не визнав. Заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2016 році» та звільнення від відбування покарання.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується:

Показами потерпілого ОСОБА_7, допитаного під час судового розгляду, який показав, що 07.05.2017 року близько 14:00 години він на своєму автомобілі «ВАЗ 2109» виїжджав із с. Мирне на пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпрі. Він рухався по другорядній дорозі. Перед перехрестям з головною дорогою він зупинився. Подивився вліво та вправо. Праворуч він побачив автомобіль, який рухався в напрямку міста. Він пропустив даний автомобіль та почав виїжджати на пр. Богдана Хмельницького. В цей момент в його автомобіль врізався автомобіль «БМВ» під керуванням ОСОБА_4. До моменту зіткнення автомобіль ОСОБА_4 він не бачив. Видимість з того місця, звідки він почав рух, в напрямку ліворуч, звідки рухався автомобіль ОСОБА_4 приблизно 150 метрів. Чому він не бачив автомобіля ОСОБА_4 пояснити не може. Після ДТП його забрали в лікарню, де тривалий час він лікувався. Просив стягнути з ОСОБА_4 та страхової компанії спричинену йому матеріальну та моральну шкоду.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.05.2017 року, яким слідчий оглянув місце дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_4. План-схемою до місця ДТП. Фототаблицею місця ДТП (т.1 а.с. 4-15);

постановою про визнання речовим доказом від 08.05.2017 року, якою було визнано речовими доказами: автомобіль «БМВ 318 І», реєстраційний номер НОМЕР_4 та автомобіль «ВАЗ 21093» реєстраційний номер НОМЕР_7 (т.1 а.с. 18);

висновком експерта №2088е від 29.06.2017 року, згідно висновків якого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому нижньої щелепи праворуч в області суглобового відростку, синця та саден у лівій пара орбітальній області, забійної рани нижньої губи, закритої тупої травми грудної клітини з переломами 2-го та 6-го ребер ліворуч з явищами лівостороннього гемопневмотораксу, закритої тупої травми черева з численними розривами селезінки, масивною поза черевною гематомою з переходом на брижу кишки з явищами внутрішньочеревної кровотечі, закритих переломів лівої та правої лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків та порушенням тазового кільця, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експертизи № 2088-е від 29.06.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-л,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6. Виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобілю за умов дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с. 50-54);

висновком експерта №6/10.1/551 від 29.06.2017 року, згідно висновків якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21093» ОСОБА_7, повинен був діяти відповідно до вимог п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21093» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з настанням даної ДТП.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «БМВ 318 І» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмові події, в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «БМВ 318 І» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з настанням даної ДТП (т.1 а.с. 78-81);

Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 67 КК України не встановлено.

При призначенні покарання, з врахуванням особистості обвинуваченого, тієї обставини, що він вперше вчинив неумисний злочин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з обоюдної вини.

Також суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення п. «в» статті 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» від 07.09.2017 року та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання внаслідок амністії, оскільки він вчинив необережний злочин, має на утриманні неповнолітню дитину та не позбавлений батьківських прав.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим, суд вважає за необхідне його залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участі обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_7 відбулася за обоюдної вини, що випливає з висновків експерта №6/10.1/551 від 29.06.2017 року.

Разом із тим, положеннями КПК України передбачена можливість звернутися з цивільним позовом до обвинуваченого лише потерпілому і не передбачена можливість обвинуваченого звернутися до потерпілого із зустрічним цивільним позовом.

Таким чином, правовідносини в цій частині не врегульовані положеннями КПК України, а відповідно розгляд судом заявленого потерпілим цивільного позову, потяг би за собою порушення прав обвинуваченого в частині захисту своїх прав на відшкодування спричиненої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки процесуальні відносини, що виникли в зв’язку із цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_7 подано представником позивача ОСОБА_1 за своїм підписом. Разом із тим, ані до первісного позову, ані до уточненої позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження повноважень даної особи на ведення цивільної справи від імені ОСОБА_7.

Крім того, провадження було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, п.в ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», ст. 257 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного даним вироком суду.

Речові докази: автомобіль «БМВ 318 І», реєстраційний номер НОМЕР_4 та автомобіль НОМЕР_5 повернути власникам за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_6) на користь держави судові витрати в сумі 1187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) гривень 64 копійки на розрахунковий рахунок 31118115700004, одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, призначення платежу: за експертизу № 6/10.1/551 від 29.06.2017 року.

Цивільний позов ОСОБА_9 – залишити без розгляду, роз’яснивши його право звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії – зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А.Леонов