Постанова № 74054513, 14.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/24842/17

2-а-24/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 липня 2016 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся до відповідачів та надав всі документи через уповноважений орган, проте відповідачі категорично відмовились від реалізації його права на соціальний захист.

Просить суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності ІІ групи; стягнути з відповідачів на його користь одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності в сумі 693146 гривень; зобов'язати відповідачів призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі.

З відзиву на позовну заяву представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Заява позивача з доданими документами комісією не розглядалась. Рішення Міністерством оборони України щодо можливості виплати допомоги позивачу не приймалось. Таким чином, Міністерство оборони України ніяких протиправних дій щодо позивача не вчиняло, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу немає. Крім того, головним розпорядником коштів є Адміністрація Державної прикордонної служби України, а тому виплата допомоги повинна здійснюватись саме цим органом.

Київський міський військовий комісаріат копію позовної заяви отримав 12 березня 2018 року, будь-яких заперечень проти позову до суду не подав.

З відзиву на позовну заяву представника Адміністрації Державної прикордонної служби України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що позивачем не наданий суду розрахунок належної до виплати суми одноразової грошової допомоги. Крім того, законом визначено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Позивач військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України чи органах Держприкордонслужби України ніколи не проходив, жодних розрахунків під час його звільнення з військової служби органами Держприкордонслужби не здійснювалось.

Зазначено, що нормативні приписи, які зобов'язують або надають повноваження Адміністрації Державної прикордонної служби України виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям колишніх Прикордонних військ КДБ СРСР, відсутні. Також, на військовому обліку в органах Держприкордонслужби позивач не перебуває, будь-які правовідносини між органами Держприкордонслужби та позивачем відсутні. Жодних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України в позові не наведено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Таким чином, розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу та був звільнений з військової служби.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0450571 від 11 липня 2016 року позивачу за наслідками встановлено ІІ групу інвалідності з 11 липня 2016 року (поранення, контузія), причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1970 від 02 червня 2015 року) захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групу інвалідності - 11 липня 2016 року.

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

У витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що порання, контузія, захворювання, пов'язане з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Частиною 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернувся з відповідним пакетом документів щодо призначення допомоги.

Вбачається, що по суті заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги розглянута не була.

За таких обставин, ОСОБА_1 має право на вирішення питання про призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Статтями 21, 245 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну протиправним рішенням, дією чи бездіяльністю, проте позивач визначив конкретну суму доплати одноразової грошової допомоги, яку просить стягнути.

Законом визначено, що встановивши порушення відповідачем норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вправі визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Позивач, крім Міністерства оборони України, зазначив відповідачами Київський міський військовий комісаріат та Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Пунктом 17 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975, визначено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Разом з тим, вирішення питання про призначення грошової допомоги належить до компетенції Міністерства оборони України.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтями 9, 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), Київського міського військового комісаріату (м. Київ, вул. Т. Шамрила, 19, код ЄДРПОУ 07774420), Адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Відмовити в задоволенні позову в частині вимог до Київського обласного військового комісаріату.

Відмовити в задоволенні позову в частині вимог до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: