Ухвала суду № 74054379, 10.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

провадження № 1-кп/760/1107/18

. справа № 757/870/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого - судді: Курової О.І.

суддів Педенко А.М. Криворот О.О.

при секретарі: Власенко А.А.

за участю прокурора Василенкова Б.М.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника Алієва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000733 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро, громадянина України,не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 12.03.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.05.2018 року з визначенням застави у розмірі 28 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 336 000,00 гривень.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, або зменшення розміру застави..

Суд, розглядаючи заявлені клопотання виходить з такого.

Згідно вимог ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не відпали, вони продовжують існувати. а саме:

- можливість ОСОБА_3 переховуватися від суду, оскільки у нього тісні соціальні зв»язки та матеріальна база за кордоном, він володіє нерухомістю за кордоном;

- можливість спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про це свідчить той факт, що ОСОБА_3 після свого звільнення з ПАТ « ДПЗКУ» викупив у підприємства свій робочий персональний комп»ютер, в якому містилася важлива для досудового розслідування службова інформація, тож він вчиняв спроби сховати та спотворити речі і документи, з метою створення перешкод для розкриття злочинів та приховування їх наслідків;

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а саме інкриміновані ОСОБА_3 злочину він вчинив у співучасті з особами, які на даний час перебувають у розшуку, а деякі з них за кордоном, свідки є діючими та колишніми працівниками ПАТ « ДПЗКУ», які перебували в його безпосередньому підпорядкуванні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, тому просив продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Захисник Алієв В.В. просив не продовжувати строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки, перелічені прокурором ризики не доведені, пред»явлене обвинувачення не обґрунтоване, тому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт чи визначити розмір застави, який би відповідав обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану ОСОБА_3 Останній тривалий час перебуває під вартою, він має серйозну хворобу, перебуває на лікуванні в стаціонарі медичної частині Київського СІЗО, був обстежений в медичному закладі, встановлений діагноз захворювання дозволяє пересуватися йому лише на медичних ношах. ОСОБА_3 має місце реєстрації, тісні соціальні зв»язки, одружений, тому перебуваючи в умовах домашнього арешту матиме змогу лікуватися та підготуватися до захисту від обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 також просив змінити йому запобіжний захід на більш м»який, ніж тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судова колегія прийшла до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до 60 днів, виходячи з наступного.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 10.05.2018 року, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще тільки розпочався, а тому є підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.368 КК України, що згідно до ст. 12 КК України,відносяться відповідно до тяжких та особливо тяжких злочинів,тож усвідомлюючи невідворотність і тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність родини й утриманців, його майновий стан, відсутність судимостей.

При цьому колегія суддів вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Ризики, визначені ухвалою про обрання запобіжного заходу на даний час лишаються дійсними та триваючими. Суду не надані підтверджені гарантії, які б переважали встановлені ризики, у зв'язку з чим, до ОСОБА_3 не може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід.

Що стосується доводів захисника Алієва В.В. про необґрунтованість пред»явленого обвинувачення, то суд вважає, вони не заслуговують на увагу, оскільки на даній стадії судового розгляду визначити ступінь обґрунтованості обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_3 неможливо, не досліджені докази зібрані в межах даного кримінального провадження, не допитані свідки, та сам обвинувачений.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з тим, суд, враховуючи особу ОСОБА_3, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, його сімейний та матеріальний стан, розмір спричиненої матеріальної шкоди, вважає за необхідне зменшити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі до 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 000 гривень, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 196, 331 КПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави - задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 30 днів, а саме до 05.06.2018 року включно.

Зменшити ОСОБА_3 розмір застави та визначити заставу - 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 000 гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: