Вирок № 7405384, 14.01.2010, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1- 167/ 09

В И Р О К

іменем           України

11 грудня 2009 року               Красилівський  районний  суд в складі: головуючого судді  Красняка  В.І.,  при секретарі  Федченко Л.В., за   участю  прокурора  Куниша В.І., розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі суду  м. Красилова  кримінальну  справу  по  обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не судимого, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_5, військовозобов’язаного, працюючого  дизайнером в  експоцентрі України м.Києві, у  вчиненні  злочину,  передбаченого  ст. 296  ч.1 КК України,

встановив:

25.09. 2009 року близько 22 години у м.Красилові   ОСОБА_1 поблизу магазину „Конвалія” на вулиці пив пиво.  Коли біля нього зупинилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і відпочинок громадян з мотивів явної неповаги до суспільства безпричинно почав висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою. В цей час до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_4, який зробив йому  зауваження і попросив припинити хуліганські дії. У відповідь  ОСОБА_1, безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, пляшкою з пивом, яку тримав у лівій руці, наніс ОСОБА_4 удар в праву частину обличчя, від якого останній впав на  і вдарився головою об бордюр. Вказаними діями ОСОБА_4  були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку,  з точкою прикладання-гематома тім'яної ділянки голови,  рвано різаних ран в ділянці правої вилиці і кінчику носа на правій щоці, рвано скальпованої рани на правій вушній раковині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудний  винним себе за ст. 296 ч.1 КК України  визнав повністю, щиро розкаявся в своїх діях, дав покази, що відповідають вищенаведеному та заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи, з чим погодилися і інші учасники судового розгляду.

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного і потерпілого ОСОБА_4.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив покази підсудного щодо обставин вчинення злочину, пояснив, що  ОСОБА_1 відшкодував йому заподіяну шкоду, просив суворо не карати останнього.

Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини  ОСОБА_1 в скоєні  інкримінованого йому злочину і  кваліфікує його дії за ст. 296 ч.1 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

ОСОБА_1 вчинив злочин у молодому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро розкаявся, за період, який передував вчиненню злочину, характеризується позитивно, є студентом,  що визнається судом як обставини, що пом’якшують його покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у виді обмеження волі і  визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов’язок.

Відповідно до ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Заявлений прокурором в інтересах Красилівської ЦРЛ  позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягає задоволенню в повному розмірі, оскільки його визнав підсудний, вину якого доведено в судовому засіданні, розмір витрат на стаціонарне лікування  ОСОБА_4 в сумі 1200 гривень підтверджується довідкою лікарні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 за ст. 296 ч.1 КК України на 1 (один) рік  обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  покарання, якщо він протягом  1 (одного) року  не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов’язок.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позовні вимоги прокурора  в інтересах Красилівської центральної районної лікарні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Красилівської центральної районної лікарні (розрахунковий рахунок 35421001001631, код 02004350, МФО 815013, ГУДКУ у Хмельницькій області)  1200 (одну тисячу двісті) гривень витрат на лікування ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя