Ухвала суду № 74051007, 17.05.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

17.05.2018

Ленінський районний суд м.Харкова

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2018р. Справа №642/2029/17-к Провадження 1-кп/642/152/18

Суд у складі: Головуючого судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря: Антоненко Н.А..

За участі: Прокурора Куриленко Д.В.

Захисник: ОСОБА_1.

Обвинувачений: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.190 КК України.

Статтею 331 КПК України визначено:

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи думку учасників судового кримінального провадження, щодо заявленого клопотання прокурором про продовження строку запобіжного заходу, думку обвинуваченого, захисту, про зміну запобіжного заходу, суд вважає:

Оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особи обвинуваченого, які не працює та не має стабільного джерела прибутку, обвинувачуються у злочині, вчиненому з корисливих мотивів, неодноразово судим, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, та можливість в разі зміни запобіжного заходу переховуватися від суду, та вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, судове провадження не завершено, запобіжний захист щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, спливає, підстав заявлених захистом для скасування або заміни запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено, підстави, які були враховані слідчими суддями при обранні міри запобіжного заходу, не відпали, є доцільним продовжити запобіжні заходи щодо обвинувачених на період, визначений ч.3 ст.331 КПК України.

З огляду на зазначене підстав для задоволення клопотання обвинуваченого, захисту, про зміну запобіжного заходу не має.

Таким чином, суд вважає доцільним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст. 197, 331, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити, обвинуваченому ОСОБА_3 до «24.00» год. 16.07.2018р. з триманням обвинуваченого в установі кримінально-виконавчої системи України.

Копію ухвали направити до установи кримінально-виконавчої системи для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М.Євтіфієв