Вирок № 74044569, 16.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/223/2018

Справа № 428/4480/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря: Рочевої М.О.,

прокурора: Єлісєєвої М.Я.,

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000745 від 15.03.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, офіційно неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є інвалідом, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова 17а/72, раніше судимого:

-03.10.2016 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. (вирок набрав законної сили 03.11.2016, штраф сплачений 05.12.2016 року згідно квитанції № 35);

- 14.11.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, із застосуванням ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком тривалістю 2 роки (вирок набрав законної сили 15.12.2017) , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2018 року приблизно о 16:40 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись біля будинку № 18 по пр. Гвардійському, м. Сєвєродонецька, на землі знайшов одноразовий медичний шприц градуйований на 5 мл., заповнений приблизно на 1,2 мл рідиною темно-коричневого кольору. Піднявши вказаний шприц та впевнившись в тому, що рідиною є наркотичний засіб опій, ОСОБА_2, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, повторно, без мети збуту, поклав вищевказаний шприц в зовнішній карман куртки, одягненої на ньому, де став зберігати його з метою подальшого особистого вживання.

Далі ОСОБА_2 направився до під’їзду № 6 по пр. Гвардійському 18, м. Сєвєродонецька, де біля вищезазначеного під’їзду його зупинили працівники поліції та спитали у останнього про наявність заборонених речей, на що ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції, що в нього мається наркотичний засіб, та самостійно дістав з зовнішнього карману куртки вищевказаний шприц та поклав його на землю.

15.03.2018 року у період часу з 16:55 до 17:10 годин, в ході огляду місця події, який проводився на ділянці місцевості, яка розташована біля під’їзду № 6 по пр. Гвардійському 18, м. Сєвєродонецька, в присутності понятих, був виявлений та вилучений одноразовий медичний шприц градуйований на 5 мл., заповнений рідиною темно-коричневого кольору, приблизним об’ємом 1,2 мл., яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/295е від 26.03.2018 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій. Маса ацетильованого опію в перерахунку на суху речовину становить 0,043 грама.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 15.03.2018 року приблизно о 16:40 годині він йшов повз будинок № 18 по пр. Гвардійському, м. Сєвєродонецька, на землі знайшов одноразовий медичний шприц градуйований на 5 мл, в якому знаходилася рідина темно-коричневого кольору. Він раніше вживав опій, тому саме за кольором для себе він вирішив, що в шприці знаходиться опій. Підняв шприц та поклав в зовнішній карман куртки, одягненої на ньому для власного вживання. Біля під’їзду № 6 по пр. Гвардійському 18, м. Сєвєродонецька його зупинили працівники поліції та спитали про наявність заборонених речей. Він повідомив, що в нього мається наркотичний засіб, та самостійно дістав з зовнішнього карману куртки вищевказаний шприц та поклав його на землю. Викликали слідчу групу, понятих, в присутності яких вказаний шприц був вилучений та опечатаний. В скоєному злочині він щиросердно кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, інвалідом не є, неодружений, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

Суд приймає до уваги дані досудової доповіді, відповідно до якої, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_2 оцінюється як середній; ризик небезпеки обвинуваченого ОСОБА_2 для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Відповідно до висновку, Сєвєродонецький МВ з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без застосування покарання, пов'язаного з обмеженням або позбавленням волі, останній не становить високої небезпеки для суспільства.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ст. 185 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в умовах його ізоляції від суспільства, т.я. тільки таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Оскільки ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2017 р., за яким він засуджений за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, із застосуванням ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Витрати на залучення експертів у розмірі 572 грн. 00 коп., пов'язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/295е від 26.03.2018 року, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2017 р. у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 7 (сім) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – домашній арешт.

Строк відбування покарання обчислювати з дня його затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/295е від 26.03.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/8-2/280 д від 26.03.2018 року складає 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: сейф-пакет № 3972697, в якому знаходиться шприц з ацетильованим опієм масою в перерахунку на суху речовину 0,043 грама, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВПГУНП в луганській області – знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова