Постанова № 74043893, 24.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2276/18

Номер справи місцевого суду: 520/8177/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановила:

Представник ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із позовом до відповідача, вказуючи, що 08.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11026444000, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов’язання по видачі кредиту в сумі 28 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних, строком до 08.08.2016 року, а ОСОБА_3 зобов’язався своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.

В порушення умов вказаного договору відповідач прострочив виплату грошової суми, тому, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 25 796,91 доларів США та пені у розмірі 245 670,64 гривень, а також стягнути судові витрати у розмірі 13 299,29 гривень (а. с. 1-2).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 25 796,91 доларів США, та пеню у розмірі 245 670,64 гривень. Стягнуто судові витрати у розмірі 13 299,29 гривень (а. с. 81).

Ухвалою суду від 18.08.2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, зменшити суму заборгованості на 4 056,11 доларів США, зменшити суму пені та процентів на 7 246,78 гривень, змінити розподіл судових витрат, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 90-93).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 08.08.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11026444000. За умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» надав на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 28 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік строком до 08.08.2016 року (а. с. 14-21).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 629, ч.1 ст. 610 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором не виконав, в зв’язку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 06.07.2016 року складає 25 796,91 доларів США, та пені 245 670,64 гривні з яких: загальна заборгованість за кредитом – 13 538,30 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом – 12 967,22 доларів США; заборгованості по процентах і пені – 12 258,61 долари США; за несвоєчасне погашення тілу кредиту – 130 484,14 гривень; несвоєчасне погашення процентів – 115 186,50 гривень.

Задовольняючи позов про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином, невиконання зобов’язання дає право на стягнення боргу в судовому порядку.

Довід апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сповіщення сторін про слухання справи, призначеного на 22.06.2017 року, є неспроможним, оскільки судом першої інстанції вказане питання досліджувалося під час постановлення ухвали від 18.08.2017 року про залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення.

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги рішення апеляційного суду Одеської області від 11.09.2015 року, яким задоволено позов ПАТ «ВіЕйБі банк» до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру № АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв.м., яка належить на праві спільної власності ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0011026444000 від 08 серпня 2006 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, в сумі 17 594,41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.09.2013 року становить 140 632,12 гривень, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності, відповідно до діючого законодавства.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України. Отже, набрання законної сили судовим рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, не може свідчити про відсутність у кредитора права на судовий захист шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу за договором кредиту з боржника.

В матеріалах справи відсутні відомості про виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру № АДРЕСА_1, загальною площею 61,6 кв.м., яка належить на праві спільної власності ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 Виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 11.09.2015 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочено на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Отже, оскільки судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконано, Банк вправі звернутися із позовом про стягнення заборгованості з боржника, тобто захистити своє порушене право в інший спосіб.

Інших доводів апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 15.05.2018 року.

Головуючий суддя: С.О. Погорєлова

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_5