Ухвала суду № 74041520, 17.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9504/16-ц

Провадження № 6/520/191/18

УХВАЛА

17.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 подання головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2018 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшло подання головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.04.2018 року прийнято вказане подання до розгляду та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

У судове засідання головний державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Стягувач за виконавчим провадженням – ОСББ «Жемчужина-18» та боржник – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 438 ЦПК України, суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуюче вищевикладене, що державний виконавець та сторони виконавчого провадження не з'явились у судове засідання без повідомлення суду про причини неявки, судом здійснювались усі можливі заходи для повідомлення державного виконавця та сторін виконавчого провадження, а також, з метою дотримання строків розгляду справи, Київським районним судом м. Одеси було ухвалено провести розгляд вказаного подання за відсутності сторін виконавчого провадження та державного виконавця.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З наданих до суду документів судом встановлено, що 16 серпня 2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 винесено судовий наказ №520/9504/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» заборгованості за житлово-комунальні послуги надані за адресою: АДРЕСА_2, за період з 01.07.2014 року по 31.07.2016 року у розмірі 19552 гривні 52 копійки.

08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 видано вказаний судовий наказ стягувачеві – ОСББ «Жемчужина-18» для виконання.

26.01.2017 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП №53284630 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №520/9504/16-ц, виданого 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Жемчужина-18» грошової суми у розмірі 19552 гривні 52 копійки.

З вказаної копії постанови наданої до суду вбачається, що 01.02.2017 року копію постанови отримала ОСОБА_4, яка є головою ОСББ «Жемчужина-18», для вручення боржникові.

Згідно протоколу складеного 15.02.2017 року правлінням ОСББ «Жемчужина-18», засвідчено, що постанову ВП №53284630 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №520/9504/16-ц, виданого 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 вручено ОСОБА_2

31 березня 2017 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження ВП №53284630 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на усе майно, що належить ОСОБА_2.

З наданих до суду документів вбачається, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що згідно довідки ДПІ інформація про джерела доходів та розрахункові рахунки боржника відсутня, згідно довідки УПФУ боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує, згідно довідки АДБ боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно довідки Регіонального сервісного центру в Одеській області Територіального сервісного центру № 5141 за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно листа ОСББ «Жемчужина-18» від 18.05.2017 року за вих.№10, боржник – ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №84022403 від 31.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира № АДРЕСА_4.

З наданих до суду документів також вбачається, що 28.03.2017 року, 22.09.2017 року, 13.10.2017 року, 13.12.2017 державним виконавцем здійснювались виходи за адресою мешкання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_3, та встановлено, що боржника вдома не має, двері не відчинили, про що державним виконавцем були складені відповідні акти.

Згідно з актом складеним державним виконавцем від 10.11.2017 року, також вбачається, що виконавець здійснював також вихід за адресою зареєстрованого місця мешкання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_5, та встановлено, що боржника вдома не має, двері не відчинили. Виклик до відділу залишено в двері.

10 січня 2018 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження ВП №53284630 було винесено вимогу про необхідність з’явитись до відділу державної виконавчої служби.

Вказана вимога була направлена державним виконавцем разом з рекомендованим повідомленням про вручення за адресою місця мешкання боржника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_5, та адресою місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, однак вказані повідомлення були повернуті до відділу без вручення з зазначенням причини невручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно акту завіреного 18 січня 2018 року начальником дільниці № 5 КП ЖКС «Чорноморський» боржниця – ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5, фактично не мешкає.

Згідно листа ОСББ «Жемчужина - 18» за №7 від 16 лютого 2018 року підтверджено, що боржниця – ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному листі вказаний факт також засвідчено підписами сусідів в будинку №18 по вулиці Тополева в місті Одесі, а саме власником квартири №11 ОСОБА_5, власником квартири №10 ОСОБА_6, власником квартири №9 ОСОБА_7, власником квартири №62 ОСОБА_8, власником квартири №35 ОСОБА_9, власником квартири №33 ОСОБА_10

На підставі вищевикладеного, з наданих до суду документів, вбачається, що ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрованого місця проживання не мешкає, мешкає фактично за адресою: АДРЕСА_1, за якою фактично виявити особу не можливо, судовий наказ Київського районного суду міста ОСОБА_1 №520/9504/16-ц від 16 серпня 2016 року не виконується.

Згідно з ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.5 ч. 5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», боржник зобов’язаний: своєчасно з’являтися на вимогу виконавця.

Частиною 4 статті 18 Закону передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

У відповідності до ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Крім того, судом враховується, що пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_10 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод Європейського суду з прав людини як джерела права.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1).

Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов’язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Обов’язковість виконання судових рішень, разом із іншими складовими права на справедливий суд, зокрема, такими як суб’єктивна неупередженість суду, принцип правової визначеності, заборона втручання законодавця у відправлення правосуддя розглядаються Судом в якості елементів верховенства права (Golder v. The United Kingdom, аpp. no. 4451/70).

Отже, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що: за адресою зареєстрованого місця проживання боржник не мешкає; на даний час відомо про місце проживання боржника за адресою: м. Одеса, вул. тополева, 18, кв. 12, за якою фактично боржника виявити не можливо, перебування (знаходження) боржника або місце його роботи не відомі; з урахуванням того, що державним виконавцем здійснені дії щодо виявлення майна боржника, місця роботи, отриманих доходів, відомості про що відсутні; судовий наказ №520/9504/16-ц, виданий 08.11.2016 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 для примусового виконання рішення суду на цей час боржником не виконується; зважаючи на те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень, а також те, що виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що подання головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню та є необхідність оголосити розшук боржника – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, направивши ухвалу суду для організації її виконання до ОСОБА_1 управління національної поліції України в Одеській області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 438 ЦПК України, ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Оголосити розшук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ 343554, виданий 10 листопада 2005 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса можливого місця мешкання: АДРЕСА_1.

Копію ухвали, після набрання законної сили, для організації її виконання щодо проведення розшуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, направити до ОСОБА_1 управління національної поліції в Одеській області, і при встановленні його місця перебування (проживання) повідомити Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складений - 17 травня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.