Ухвала суду № 74041413, 14.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/12103/17

Провадження № 2/520/2090/18

УХВАЛА

14.05.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянувши уточнену заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсним.

11 травня 2018 року до суду надійшла уточнена заява представника позивача - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій він просить заборонити будь-яким організаторам (замовникам) торгів - особам, які відібрані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» проводити будь-які дії, в тому числі і відкриті електронні торги (аукціони), з продажу майна, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на продаж права вимоги за кредитним договором №11076434000 (11076434001) від 11 листопада 2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 до набрання законної сили судового рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого за наслідком розгляду по суті цивільної справи №520/12103/17. При цьому представник позивач посилається на те, що позивачу з електронного ресурсу «prozorro» стало відомо, що ПАТ «Дельта Банк» оголосив (організував) аукціон з продажу права вимоги за кредитним договором №11076434000 (11076434001) від 11 листопада 2006 року, укладеним з фізично особою ОСОБА_2 Забезпечення: однокімнатна квартира №86, загальна площа - 49,3 кв.м., житлова-23,5 кв.м., знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 81, іпотекодавець - позичальник, початкова ціна - 3 352 720 гривень. Представник позивача зазначив, що з паспорту торгів вбачається що загальний залишок заборгованості складає 3 525 720 гривень, однак рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2017 року у справі №520/12479/15-ц, яке не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному суді Одеської області, з ОСОБА_2 стягнута заборгованість лише у сумі 2 480 652, 08 гривень, тобто сума заборгованості за кредитним договором не підтверджена судовим рішенням. Станом на 08 травня 2018 року аукціон не відбувся, однак існує обґрунтована вірогідність того, що ПАТ «Дельта Банк» знову оголосить (організує) аукціон з продажу права вимоги за кредитним договором №11076434000 (11076434001) від 11 листопада 2006 року, укладеним з позивачем, а тому він вимушений звернутись з даною заявою, оскільки у разі можливого задоволення позову у цій справі утрудниться чи взагалі стане неможливе виконання рішення суду, так як іпотечне майно, яке є предметом іпотечного договору вибуде з володіння, користування та розпорядження позивача у тому разі, якщо такий аукціон відбудеться.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Проте, на думку суду, представник позивача фактично просить зупинити продаж арештованого майна, який відбувається в рамках виконання судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2017 року по іншій справі ( справа №520/12479/15-ц), яким з ОСОБА_2 стягнута заборгованість в сумі 2 480 652, 08 гривень та яке не набрало законної сили, оскільки на теперішній час знаходиться на розгляді в апеляційному суді Одеської області. Однак, такий вид забезпечення позову може бути застосований лише у разі, якщо подано позовну заяву про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що відповідає нормам п. 5 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При таких обставинах, враховуючи положення ч. 3 ст.150 ЦПК України, згідно якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що заява представника позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представнику позивача - адвокату ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Огренич І. В.