Рішення № 74038072, 08.05.2018, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2-а/294/3/18

справа № 294/997/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Мандро О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

17.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні дострокової пенсії за віком та зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати їй дострокову пенсію за віком починаючи з 25.01.2017 року довічно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.10.2002 року помер її син ОСОБА_3, причиною смерті стали захворювання - цироз печінки та ниркова недостатність, які одержані в період проходження військової служби. Позивачу було надано статус член сім`ї загиблого, 25.01.2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії, але їй було відмовлено, що позивач вважає протиправним, посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 08.05.2018 року відповідача у справі - Чуднівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області замінено його правонаступником - Бердичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

26.10.2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, згідно яких відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском строку встановлено Кодексом адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), вимога позивача щодо зобов’язання судом призначити пенсію є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, у позивача для призначення пенсії не вистачає страхового стажу, який повинен бути не менший ніж 20 років, у наданій позивачем довідці не вказана підстава звільнення з військової служби, позивачем не надано висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті її сина з проходженням військової служби.

У судове засідання всі учасники справи не з’явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, суд, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні згідно з положеннями частини дев’ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Рішенням ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії на підставі пункту 3 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с.2).

Згідно витягу №923 від 19.11.2002 року із протоколу засідання 9 військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку, захворювання громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, цироз печінки, ниркова недостатність є причиною його смерті 25.10.2002 року відповідно лікарського свідоцтва про смерть №248 Центрального патологоанатомічної лабораторії МО України від 25.10.2002 року, пов’язане із проходженням військової служби (а.с. 3).

Відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. «а» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню або за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При розгляді справи судом на підставі копії трудових книжок позивача встановлено, що у позивача страховий стаж менший 20 років. В матеріалах пенсійної справи містяться трудові угоди укладені 02.01.1991 року та 03.01.1991 року, між позивачем та Київською філією приватної фірми «Успех» на виконання робіт пов’язаних з посадою комірника на складі, строк дії договорів з 02.01.1990 року до 31.12.1990 року, з 03.01.1991 року до 01.12.1999 рік, однак вказаний період не може бути зарахований до страхового стажу у зв’язку з відсутністю підтвердження сплати страхових внесків за даний період часу. Крім цього, реєстрація філії відбулась 08.05.2001 року, що підтверджується листом №10.2-33 від 31.01.2018 року, виданим Головним управлінням статистики у м. Києві, даний факт спростовує трудові відносини позивача з Київською філією приватної фірми «Успех».

Згідно розділу IV наказу Міністерства оборони України від 04.01.1994 року № 2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», який був чинний на момент затвердження свідоцтва про хворобу № 1347 від 10.09.2002 року, постанови ВЛК про причинний зв'язок приймаються у таких формулюваннях: 5. "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло у період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

В свідоцтві про хворобу ОСОБА_3 № 1347 від 10.09.2002 року зазначено, що захворювання, так, пов’язане з проходженням військової служби, з якого вбачається, що захворювання виникло в період служби у військовій частині, однак не встановлює причин виникнення захворювання.

Крім того, при складанні свідоцтва про хворобу, військово-лікарською комісією не досліджувалося питання причин виникнення захворювання, не вивчалися посадові обов’язки та умови праці та відповідно не встановлювався причинний зв'язок між захворюванням і виконуваними посадовими обов’язками під час проходження військової служби.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження причинного зв’язку між захворюванням і виконуваними посадовими обов’язками під час проходження військової служби, наявності страхового стажу не менше 20 років.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного вище обґрунтування та керуючись статтями 2, 3, 5, 72, 77, 205, 241-246, 255, 295 та перехідними положеннями КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Бердичівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В.Мандро