Рішення № 74037259, 14.05.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3555/17

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 10 січня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", які затверджені наказом № СП-2010-256 від 6 березня 2010 року і "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Однак, відповідач порушила умови договору та станом на 30 червня 2017 року має прострочену заборгованість в розмірі 13754 грн 80 коп, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2590 грн 02 коп, із заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 8543 грн 33 коп, із заборгованості за пенею та комісією в сумі 1490 грн 27 коп, штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 грн 00 коп, а також штрафу (процентної складової) – 631 грн 18 коп. А тому, позивач просить стягнути з відповідача 13754 грн 80 коп заборгованості за кредитом та сплачені судові витрати в розмірі 1600 грн 00 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак просив розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та проти винесення по справі заочного рішення не заперечує, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - судовими повістками з поштовими повідомленнями, які повертались за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно зі ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд за згодою позивача провів розгляд справи в порядку заочного провадження.

Проаналізувавши матеріали справи в їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 10 січня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", які затверджені наказом № СП-2010-256 від 6 березня 2010 року і "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Однак, відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору та станом на 30 червня 2017 року має прострочену заборгованість в розмірі 13754 грн 80 коп, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2590 грн 02 коп, із заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 8543 грн 33 коп, із заборгованості за пенею та комісією в сумі 1490 грн 27 коп, штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 грн 00 коп, а також штрафу (процентної складової) – 631 грн 18 копійок.

Зазначені обставини ніким не спростовані, підтверджуються документами, зібраними в справі і дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України - "Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України - "Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)".

Відповідно до з ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Положення ст.81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивачем, згідно з платіжним дорученням понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1600,00 грн, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк": - 13754 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн 80 коп боргу за кредитним договором, а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто Коростенським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк", адреса для листування – 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання – ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_3