Рішення № 74037113, 17.05.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №466/1715/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі – Думичі Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 23.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №2625701043235/980 банківського рахунку, на підставі Договору пакетного обслуговування, згідно з якими та керуючись Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк», відповідачу було встановлено ліміт витрат, що був використаний ОСОБА_1, що стверджується меморіальним ордером. Всупереч умовам договору відповідач не виконав договірних зобов'язань та станом на 26.12.2017 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 5122,90 гривень. Просив позов задовольнити, стягнути суму заборгованості у повному обсязі та судові витрати.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження.

Від сторін, у наданий в ухвалі час, не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №2625701043235/980 банківського рахунку, на підставі Договору пакетного обслуговування, згідно з якими та керуючись Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк», відповідачу було встановлено ліміт витрат, що був використаний ОСОБА_1, що стверджується меморіальним ордером.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконав тому, згідно розрахунку заборгованості, станом на 26.12.2017 року загальна сума заборгованості за договором становить 5122,90 гривень, яка складається із наступного:

2154,98 грн. – не повернута сума кредиту;

1149,49 грн. – простроченні відсотки;

1818,43 грн. – пеня;

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед іншого, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 ЦК України).

Згідно з ч.1. ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13. 76, 77, 223, 258, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 5122 (п’ять тисяч сто двадцять дві) гривні 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» 1762,00 гривень судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 17.05.2018

Суддя Л.М.Городецька