Ухвала суду № 74034031, 15.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2662/18

Провадження № 1-кс/185/847/18

У Х В А Л А

15 травня 2018 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., слідчого Назаренко І.В., розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_1 клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12018040370000577 від 28.02.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Клопотанням слідчий СВ Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області порушує питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеного в ЄРДР за № 12018040370000577 від 28.02.2018 року, шляхом заборони на відчуження, розпоряджання та користування, а саме: сумки спортивної чорного кольору, з вставками фіолетового кольору, пари бахил з полімерного матеріалу синього кольору, перчаток господарчих (будівельних) білого кольору, пари перчаток тканевих чорного кольору, светра чоловічого червоно-жовтого кольору, розмір «М», шапки чоловічої тканевої чорного кольору, куртки чоловічої, двосторонньої, з одного боку чорного кольору та з іншого зеленого кольору з капюшоном, предмету циліндричної форми, з металевим корпусом, зеленого кольору, загальною довжиною 100 мм., найбільшим діаметром 60 мм., найменшим діаметром 20 мм., з написом на торцевій частині корпусу «336-14-68Т», який схожий на гранату «Ф1», ножа кухонного, з руків’ям коричневого кольору, загальною довжиною 300 мм., з написом «BERGWER DAS BESTE».

В судовому засіданні слідчий Назаренко І.В. клопотання про арешт підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на докази його обґрунтування вказані в клопотанні.

Власник майна в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.

В провадженні СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12018040370000577 від 28.02.2018 року з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 187 КК України - розбій.

14 травня 2018 року, в приміщенні квартири № АДРЕСА_1, на підставі письмового дозволу власника квартири було проведено огляд, в ході якого було виявлено та вилучено речі, наведені в переліку вище.

Відповідно до копії протоколу огляду від 14.05.2018 року було проведено 14.05.2018 року, в період з 13 год. 20 хв. до 14 год. 00 хв., клопотання до слідчого судді було подано 15.05.2018 року.

Одним із процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є речові докази.

У ст. 98 КПК України закріплено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 167 КПК України встановлює підстави для тимчасового вилучення майна, яке може вилучатися до вирішення питання про арешт такого майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати що вони використані як засоби кримінального правопорушення та (або) зберегли його сліди (п.1 ч.2 ст. 167 КПК України).

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Частинами 1, 2 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповіднодо ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені під час проведення огляду речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно копії постанови про визнання в якості речового доказу та долучення до справи в якості речового доказу від 14.05.2018 року, визнано вищевказані речі – речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12018040370000577.

Вищевказані речі, які були визнані речовими доказами по справі належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до копії пояснення від 04.05.2018 року.

Підставами, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт вилученого майна, є забезпечення належного, законного, зберігання речових доказів стороною кримінального провадження, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170,172, 173,174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12018040370000577 від 28.02.2018 року - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме: сумку спортивну чорного кольору, з вставками фіолетового кольору, пари бахил з полімерного матеріалу синього кольору, перчаток господарчих (будівельних) білого кольору, пари перчаток тканевих чорного кольору, светра чоловічого червоно-жовтого кольору, розмір «М», шапки чоловічої тканевої чорного кольору, куртки чоловічої, двосторонньої, з одного боку чорного кольору та з іншого зеленого кольору з капюшоном, предмету циліндричної форми, з металевим корпусом, зеленого кольору, загальною довжиною 100 мм., найбільшим діаметром 60 мм., найменшим діаметром 20 мм., з написом на торцевій частині корпусу «336-14-68Т», який схожий на гранату «Ф1», ножа кухонного, з руків’ям коричневого кольору, загальною довжиною 300 мм., з написом «BERGWER DAS BESTE».

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, підозрюваним, обвинуваченим, третіми особами, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали, та виконується негайно слідчим.

Слідчий суддя: А.С. Зінченко