Ухвала суду № 74032516, 17.05.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1590/18

1-кп/206/264/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Поштаренко О.В.

судді Грицаюк Н.М.

судді Румянцева О.П.

за участю секретаря: Чабаненко О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному проваджені № 12018040700000118 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Марковецького Ю.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представник потерпілого ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

16.05.2018 до канцелярії Самарського районного суду міста Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишаються, а саме: ризик переховуватись від органів досудового слідства або суду, оскільки останній не має міцних соціальних зв'язків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, звертав увагу суду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, та стан здоров'я обвинуваченого, який є молодим чоловіком працездатного віку.

Представник потерпілого ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечуючи проти задоволення клопотання захисника.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти заявленого клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з яким просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2, заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Колегія суддів, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого його захисника та представника потерпілого ОСОБА_3, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання захисника та думку обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, колегія суддів у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк до 15 років та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об’єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілого, яких суд ще не допитував під час судового провадження.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено реальне позбавлення волі до 15 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 27.05.2018 закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, визначений ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2018 року.

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Окрім того, матеріали обвинувального акту вказують на можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування обставин у справі, є достатньою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.

При цьому доводи обвинуваченого та сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу колегія суддів, враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчинення правопорушення, в якому він обвинувачується, вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі провадження. Тому застосування до обвинуваченого більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду, також впливати іншим способом на свідків та потерпілого. Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, як наслідок відмовити обвинуваченому в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177,181, 331,372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 17.05.2018 до 15.07.2018 включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 - відмовити.

Копію ухвали надіслати до Дніпровської установи виконання покарань № 4 до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючого судді: Поштаренко О.В.

Судді: Грицаюк Н.М.

ОСОБА_4