Рішення № 74032123, 16.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1292/2018

Справа № 243/2668/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року в м. Горлівка Донецької області.

Позивач протягом тривалого часу після смерті батька не мав можливості звернутися до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, оскільки смерть ОСОБА_3 настала на непідконтрольній державній владі України території в районі проведення антитерористичної операції, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку із цим, ним був пропущений встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18 січня 2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року, у зв’язку із пропущенням ним встановленого законом шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вважає, що за наведених обставин, строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ним був пропущений з поважних причин.

У зв’язку із наведеним, за для реалізації своїх спадкових прав, просив суд ухвалити рішення яким визначити йому додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року в м. Горлівка Донецької області, терміном у два місяці.

Позивач ОСОБА_1, будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, за участю його представника ОСОБА_4, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував (а.с. 13).

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі ордера серія: ДН № 017306 від 04 квітня 2018 року, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» та Указу Президента від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», пересилання пошти не здійснюється, зокрема, до м. Горлівка Донецької області, що є останньою відомою адресою місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області, що позбавляє суд можливості надіслання поштою судової повістки за місцезнаходженням відповідача (ч. 7 ст. 128 ЦПК України). У зв’язку із чим, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, виклик відповідача у судове засідання був здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Втім, будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про місце, дату та час судового розгляду справи, представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з’явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, оскільки представник відповідача, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання повторно не з’явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно із свідоцтвом про народження серія: ІІ-ДШ № 289524, позивач народився 10 липня 1964 року в с. Солдато-Олександрівське Советського району Ставропольського краю, та його батьком записаний - ОСОБА_3 (а.с. 8).

Згідно із свідоцтвом про смерть серія: ІІ-НО № 010092 виданим Бахмутським міським ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 20 жовтня 2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – помер 01 червня 2017 року в м. Горлівка Донецької області (а.с. 9).

Постановою державного нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18 січня 2018 року, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року, у зв’язку із пропущенням ним встановленого законом шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини (а.с. 10).

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини, позивачем зазначено, що він був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька з тих підстав, що смерть останнього настала в м. Горлівка Донецької області, яке розташоване на непідконтрольній державній владі України території в районі проведення антитерористичної операції, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку із цим, він протягом тривалого часу не міг виїхати на непідконтрольну територію та отримати свідоцтво про його смерть відповідного державного зразка.

До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною ОСОБА_5 України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року, а також «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної ОСОБА_5 України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17 березня 2015 року.

Статтею 9 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно із Наказом міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької області тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території м. Горлівка Донецької області.

Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 1, 2, 6, 7, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Відповідачами при відсутності інших спадкоємців є територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Враховуючи досліджені судом докази та обставини які були встановлені в судовому засіданні, суд приймає до уваги зазначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, та визнає їх поважними.

За наведених обставин, враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, а також те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, яким позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину саме у зв’язку із пропуском ним строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, суд з урахуванням поважності причин пропуску цього строку, вважає за можливе, згідно із ст. 1272 ЦК України, визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном у два місяці.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1217, 1220, 1221, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року “.Про судову практику у справах про спадкування ”, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 – 265, 273, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року в м. Горлівка Донецької області.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3 Ставропольського краю, додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_3, який помер 01 червня 2017 року в м. Горлівка Донецької області, терміном у 2 (два) місяці після набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_5