Постанова № 74028182, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа № 815/6814/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А. А.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Дунайська імпортна компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000120/2 від 09.08.2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00842 від 09.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатами перевірки електронної митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Позивач вважає рішення про коригування заявленої митної вартості та картку відмови протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000120/2 від 09.08.2017 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00842 від 09.08.2017 року - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "Дунайська імпортна компанія", подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що воно є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що відсутність розділення товарів на класи в експортній декларації не дає можливості визначити митну вартість товарів, оскільки відсутність розділення товарів по класам не є принциповим для підтвердження митної вартості товару. У Державному класифікаторі продукції та послуг відсутнє розділення товару, який ввозило ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Щодо висновку суду про відсутність інформації про включення/не включення складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартості упаковки або робіт, які пов'язанні з пакуванням, то апелянт зазначає, що вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, а тому, відповідно, її вартість вже входить в ціну товару.

Також, апелянт зазначає, що ціна товару була вказана постачальником саме з врахуванням умов FCA, де витрати на перевезення покладаються на покупця товару, а тому є складовою митної вартості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2017 року між ТОВ Дунайська імпортна компанія та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) був укладений зовнішньо - економічний Контракт № 341/17 (далі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ Дунайська імпортна компанія приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Відповідно до Специфікації № 37 від 06.08.2017р. до Контракту та Інвойсу № 094 від 06.08.2017р., фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки FСА-Скідра поставила ТОВ Дунайська імпортна компанія наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1568 шт., на 18 деревяних піддонах, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага «брутто» 14823 кг., вага «нетто» 13612 кг. на загальну суму: 5036,44 євро, де 0,37 євро за 1 кг без транспортних витрат; персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках 88 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017р. Країна виробництва - Греція, Виробник - Frutopolis S.А. Вага «брутто» 832 кг., вага «нетто» 764 кг. на загальну суму: 152,80 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат.

На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ Брокерська Експедиційна Компанія Атаман-Груп декларантом ОСОБА_3 (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару ТОВ Дунайська імпортна компанія для підтвердження його митної вартості до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UА500060/2017/013687, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту № 341/17 від 05.07.2017р.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).

Під час митного контролю товарів за МД № UА500060/2017/013687 від 09.08.2017 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД № UА500060/2017/013687 від 09.08.2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) до митного оформлення надана декларація країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053363, у якій не визначений клас (А, В) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару; 2) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 3) ціна товару, зазначена у прайс-листі виробника товару, зазначена на умовах поставки FCA, а дана поставка здійснюється на умовах СРТ. Оскільки зазначені відомості є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах їх відсутність виключала можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

У зв'язку з чим відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі за текстом МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 53 Митного він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.

09.08.2017 року декларантом було надано лист щодо неможливості надання додаткових документів.

Одеська митниця ДФС відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД № UА500060/2017/013687 від 09.08.2017 року, про що складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00842 від 09.08.2017 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

09.08.2017 року Одеська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000120/2, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товару № 1 на рівні 0,55 долара США за кг. нетто, товару № 2 на рівні 0,55 долара США за кг. Нетто.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також, після відмови у надання додаткових документів, цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

- в експортній митній декларації № 17GREX410100053363 не визначений клас товару, що не дає змоги перевірити вартість товару

Щодо не зазначення класу товару в декларації країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053363, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ст.53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення».

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, в тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. При цьому слід зазначити, що декларація країни відправлення була оформлена не позивачем, а продавцем товарів фірма «FRUTOPOLIS S.A.» у відповідності до вимог Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), яка не визначає вимог для оформлення такого виду товарів, як персики та нектарин, по класам якості.

Більш того, не містить вимог по розділу на класи якості під час митного оформлення таких товарів, як персики та нектарин, і діюче законодавство України.

З метою визначення митної вартості товарів в Україні діє спеціальний класифікатор продукції та послуг - Державний класифікатор продукції та послуг. Це систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації.

Державний класифікатор продукції та послуг узгоджується із Statistical classification of Products by Activity (CPA) (Статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності) редакції 2008 року до рівня підкатегорій, а також з PRODucts of the European COMmunity (PRODCOM) (Переліком промислової продукції Європейського Союзу) редакції 2008 року на рівні позицій; узгоджено з ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД). У державному класифікатору продукції та послуг продукція/послуга - це результат окремого виду економічної діяльності відповідно до КВЕД, тобто кожному угрупованню видів економічної діяльності за КВЕД на ієрархічних рівнях "секція - клас" відповідає угруповання (одне чи кілька) продукції, яка є результатом його виконання; пов'язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що відображено через посилання на відповідні коди УКТЗЕД.

Згідно ДКПП товару «персики» визначений єдиний код « 0809309000» та одна позиція у класифікаторі, а товару «нектарини» - код « 0809301000» та одна позиція у класифікаторі, без розподілення вказаних товарів на класи А і В.

Отже, Державний класифікатор продукції та послуг взагалі не містить розподілення товару, який ввозив позивач, по класам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в інвойсі №094, який був наданий до митного оформлення, зазначені наступні данні: номер та дата Контракту, за якім був поставлений товар, найменування постачальника та покупця товару, найменування товару, розділ товару по класам, вартість товару, вага товару, а також умови постачання товару, згідно Інкотермс 2010, та географічний пункт переходу відповідальності за втрату товару Скідра (Греція).

Декларація країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053363 містить в собі всі дані, які дають можливість встановити факт того, що вказані в ній товарі експортуються за Контрактом №341/17 від 05.07.2017 року на підставі Інвойсу №094 від 06.08.2017 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості товар у зв'язку з не визначенням класу товару у експортній митній декларації від 06.08.2017 року №17GREX410100053363, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Щодо посилання в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів UА 500060/2017/000120/2 від 09.08.2017 року на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, то в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст.52, 53, 58 МК України та п.21, п.22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року), зазначив, що товариство зобов'язане було зазначати достовірні відомості про вартість товару, в тому числі і про вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, не лише в зовнішньоекономічному договорі, а й інвойсі, пакувальному листі тощо.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Водночас, за умовами п.7.1, п.7.2 Контракту на поставку №341/17 від 05.07.2017р. товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника - компанії Frutopolis S.A. (Греція) підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 06.07.2017р. (інвойс №094, контракт №341/17 від 05.07.2017 року), з огляду на яку: пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики - 0,055 євро, піддони - 0,02 євро.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

Що ж стосується зазначення вартості товару у прайс-листі виробника товару на умовах поставки FCA, а дана поставка здійснюється на умовах СРТ.

Згідно з умовами Контракту на поставку товару №341/17 від 05.07.2017р. (п. 4.2.) товар може бути поставлений на різних умовах, а саме: CIF, СРТ, FCA, FOB. Умови поставки кожної окремої партії товару вказуються в інвойсі.

Так, згідно Специфікації № 37 від 06.08.2017р., згідно Інвойсу № 094 від 06.08.2017р. товар, якій декларувався згідно з митної декларації № UA 500060/2017/013687 був поставлений на умовах FCA, що декларант відобразив в декларації, а саме: графа « 20. Умови постачання». Тому, відповідна ціна товару була вказана Постачальником саме з врахуванням умов FCA.

З наведених підстав колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зазначено, що дана поставка товару здійснювалась саме на умовах FCA, а не на умовах СРТ і у посадових осіб відповідача була можливість ідентифікувати умови поставки як FCA.

Отже, доводи митного органу, що поставка товару здійснювалась на умовах СРТ є хибними та спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів того факту, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності або суперечності, які б унеможливлювали підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого Митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів та винесеної картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок помилкового застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винесенням по справі нової постанови про задоволенні позовних вимог.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 8810, 00 (вісім тисяч вісімсот десять гривень) (за подання адміністративного позову - 3524, 00 грн., за подання апеляційної скарги - 5286,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія"- задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500060/2017/000120/2 від 09.08.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500060/2017/00842 від 09.08.2017 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська обл., Ізмаїлський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8810, 00 (вісім тисяч вісімсот десять гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2018 року.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова