Постанова № 74028168, 28.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1285/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І., Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду, яка прийнята 07 листопада 2017 року у складі суду судді: Кузьменко Н.А. в місті Херсоні по справі за адміністративним позовом Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Скадовська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Морські ворота», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання протиправними та скасування окремих положень розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області до Херсонської обласної державної адміністрації з позовними вимогами: визнати протиправними та скасувати окремі положення розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23 червня 2017 року № 445, а саме: пункти 1-12 Переліку земельних ділянок області, у тому числі в комплексі з водними об'єктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону.

Позовні вимоги мотивовані тим, що головою ХОДА видано розпорядження від 23 червня 2017 року №445 «Про затвердження Переліку земельних ділянок області, у тому числі в комплексі з водними обєктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону». В перелік потрапили земельні ділянки з цільовим призначенням для організації пляжу та обслуговуючої пляжної території в місті Скадовськ (п. 1-12). Позивач вважає, що частина земельних ділянок перелічених в Переліку є земельними ділянками територіальної громади міста Скадовськ, оскільки вони знаходяться уздовж Джарилгацької затоки Чорного моря (берегової лінії). Зазначена територія співпадає з земельними ділянками право користування якими передбачено Актом на право користування землею від 24 квітня 1958 року. Оскільки акт на право користування землею від 24 квітня 1958 року є дійсним документом, яким встановлено існуючі межі міста Скадовськ та відповідно до якого усі землі в межах міста є комунальною власністю територіальної громади, то і спірні пункти Переліку є протиправними. З посиланням на норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обґрунтовує правомірність своїх вимог.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року до участі в справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Скадовську районну державну адміністрацію Херсонської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Морські ворота», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 445 від 23.06.2017 року затверджено перелік земельних ділянок області, у тому числі в комплексі з водними об'єктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону.

Перелік земельних ділянок в п.п. 1-12 містить такі земельні ділянки: вул. Набережна (Куйбишева), орієнтовною площею 0,9 га; вул. Набережна (Куйбишева), орієнтовною площею 1,0 га; вул. Набережна (Куйбишева), орієнтовною площею 2,50 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 0,605 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 0,805 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 1,2 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 1,4 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 1,5 га; на території Східного пляжу, орієнтовною площею 0,520 га; на території Західного пляжу, орієнтовною площею 1,0 га; навпроти бази відпочинку «Червоні вітрила», орієнтовною площею 0,74 га; на території Центрального пляжу (навпроти базу відпочинку «Лазурна»), орієнтовною площею 0,71 га. Цільове призначення земельних ділянок - організація пляжу та обслуговування інфраструктури пляжної території.

Як встановлено судом першої інстанції, 04 липня 2017 року позивач направив на адресу відповідача лист № 03-10-745 з проханням надати копії документів, які стали підставою для прийняття розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 445 від 23.06.2017 року. Також позивач зазначив, що згідно акту постійного користування земельною ділянкою, виданого 24 квітня 1958 року, значна частина вказаних у розпорядженні земельних ділянок знаходиться в межах міста Скадовськ, а тому право розпоряджатись ними має Скадовська міська рада.

У відповідь, 11 серпня 2017 року Херсонська обласна державна адміністрація направила на адресу міської ради лист «Про розгляд листа» № 5544/0-17/39-313, додатком до якого є запитувані матеріали та документи. Серед наданих документів та матеріалів, є лист Відділу Держгеокадастру у Скадовському районі Херсонської області до голови Скадовської міської ради «Про надання інформації» № 99-2118-99.3-259/2-16 від 18.02.2016 року, відповідно до якого земельні ділянки східного та західного пляжу до меж оновленої нормативно грошової оцінки м. Скадовськ не потрапили.

Позивач вважає протиправними окремі положення розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23 червня 2017 року № 445, а саме: пункти 1-12 Переліку земельних ділянок області, у тому числі в комплексі з водними об'єктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону, оскільки перелічені в них земельні ділянки є землями міста Скадовськ та перебувають в розпорядженні територіальної громади міста.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент подання заявленого позову та розгляду справи судом першої інстанції, далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведеної норми показав, що захисту в суді підлягають, зокрема, порушені суб'єктом владних повноважень чи його посадовими особами права та інтереси осіб.

Разом з цим, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції на момент подання заявленого позову та розгляду справи судом першої інстанції) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України (в редакції на момент подання заявленого позову та розгляду справи судом першої інстанції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, ст. 17 КАС України (в редакції на момент подання заявленого позову та розгляду справи судом першої інстанції) визначено, що до публічно-правових спорів віднесено спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень наділений правом звернення до адміністративного суду у визначених випадках.

У зв'язку із чим, такий позов згідно із положеннями п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України (в редакції на момент подання заявленого позову та розгляду справи судом першої інстанції) може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Отже, адміністративний позов, що містить вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві можливий у випадку відповідності пред'явленого позову вимогам щодо сторін такого провадження, а саме: наявність спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

В заявленому позові позивач просить визнати протиправними та скасувати окремі положення розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23.06.2017 року № 445, а саме: пункти 1-12 Переліку земельних ділянок області, у тому числі в комплексі з водними об'єктами, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах у формі аукціону.

При цьому, звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач вийшов за межі компетенції, оскільки до виключних повноважень міської ради відноситься розпорядження землями, перелік яких наведений у п. 1-12 зазначено рішення, з огляду на те, що вказані землі перебувають в територіальних межах міста.

Поряд з цим, аналізуючи зміст оскаржуваних позивачем пунктів рішення відповідача вбачається, що у цьому рішенні не вказано конкретно, які саме земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок, право оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах, в оскаржуваних пунктах рішення відповідача не вказано кадастровий номер земельних ділянок, не вказано чітку адресу (місцезнаходження), а лише вказано орієнтовну полощу та орієнтовне місцезнаходження.

Так, згідно листа Головного управління держгеокадастру у Херсонській області від 13.10.2017 року № 13-21-0.301-7808/2-17 та доданої до цього листа доповідної записки заступника начальника цього відділу вбачається, що в оскаржуваних пунктах рішення відповідача вказано лише адреси, без ідентифікатора земельних ділянок, що унеможливлює чітко визначити належність цих земельних ділянок до певної форми власності та визначити їх чітке місцезнаходження.

Також, як вбачається із наданої інформації Головним управлінням держгеокадастру у Херсонській області від 15.01.2018 року, на теперішній час відсутні матеріали, з яких можливо достовірно встановити належність спірних ділянок.

Зазначені обставини не спростовані в ході апеляційного розгляду справи. Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду справи позивач надав докази, які на його думку, підтверджують перебування певних земельних ділянок у розпорядженні міської ради, проте, враховуючи, що оскаржуване рішення відповідача не містить ідентифікації земельних ділянок, що у ньому вказані, ці докази не можуть бути прийнятті до уваги судом, оскільки за відсутності наведеної ідентифікації зазначені докази не можуть підтвердити або спростувати доводи позивача.

За таких обставин, доводи позивача, які ним покладені в основу заявленого позову щодо порушення прав позивача на розпорядження земельними ділянками, вказаними в оскаржуваних пунктах рішення відповідача, є безпідставними, оскільки фактично відповідачем не визначено конкретно, які земельні ділянки плануються для реалізації на земельних торгах, що виключає порушення прав позивача.

Більш того, як зазначає сам апелянт в поданій апеляційній скарзі та вбачається за змістом оскаржуваних пунктів рішення цим рішенням відповідачем не вирішувалось питання щодо розпорядження земельними ділянками та не вирішувалось питання щодо передачі цих земельних ділянок.

Так, згідно положень ст. 136 Земельного кодексу України, на які йдеться посилання в оскаржуваному рішенні, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель», крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

В оскаржуваного випадку не складались проекти землеустрою земельних ділянок, не проводилась державна реєстрація земельних ділянок.

Таким чином, доводи позивача, що вказані земельні ділянки перебувають в межах міста та перебувають в розпорядженні міської ради, не можуть бути підставою для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем не визначено конкретно щодо яких земельних ділянок прийняті оскаржувані пункти рішення. Колегія суддів зазначає, що за відсутності визначення відповідачем ідентифікації земельних ділянок виключає можливість встановлення порушення прав позивача з урахуванням представлених ним доказів. Водночас, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище. Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 15.12.2015 року (справа № 800/206/15).

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено порушення своїх прав та відповідно підстав для задоволення заявленого позову.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області до Херсонської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Скадовська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Морські ворота», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання протиправними та скасування окремих положень розпорядження - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець