Постанова № 74028092, 17.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/677/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р. М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-РР» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/2041/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-РР» про стягнення заборгованості з рахунків у банках (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Ланкевич А.З. в м. Львові Львівської області, 12.12.2017 року), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС, Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-РР» (далі – ТзОВ «Магнат-РР», Відповідач), в якому просить стягнути Відповідача грошові кошти для погашення податкового боргу в розмірі 244398,14 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на наявність неузгодженої суми податкового зобов’язання, щодо якої триває судовий розгляд.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТзОВ «Магнат-РР» зареєстроване, як юридична особа, 02.09.2004 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул.Цвітна,34, с.Галичани, Городоцький район. Львівська область, 81523; код ЄДРПОУ: 33087083).

Як видно з облікової картки платника та довідки про суму заборгованості, станом на 11.05.2017 року податковий борг Відповідача по платежах до бюджету становить 244398,14 грн.

На підставі долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла у зв’язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства. Зокрема:

1) самостійно задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, поданої платником 23.02.2017 року, у розмірі 26594,00 грн;

2) визначеного у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 20.08.2012 року №0000902300, згідно якого ТОВ «Магнат-РР» визначено суму податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 244281,25 грн, в т.ч.: основний платіж – 195425,00 грн та штрафна санкція – 48856, 25 грн.

Окрім того, у зв’язку із несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов’язання, Відповідачу нараховувалась пеня, яка станом на 11.05.2017 року складає 122,41 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума грошового зобов’язання Відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 ПК платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 41.2 ст. 41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПК податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З облікової картки платника та довідки про суму заборгованості встановлено, що станом на 11.05.2017 року податковий борг Відповідача по платежах до бюджету становить 244398,14 грн.

З матеріалів справи видно, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла у зв’язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства, а саме:

1) самостійно задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, поданої платником 23.02.2017 року, у розмірі 26594,00 грн;

2) визначеного у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 20.08.2012 року №0000902300, згідно якого ТзОВ «Магнат-РР» визначено суму податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 244281,25 грн, в т.ч.: основний платіж – 195425,00 грн та штрафна санкція – 48856, 25 грн.

Також, у зв’язку із несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов’язання, відповідачу нараховувалась пеня, яка станом на 11.05.2017 року складає 122,41 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 ст. 56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Щодо покликань апелянта на наявність в складі судового боргу неузгодженої суми податкового зобов’язання, щодо якої триває судовий розгляд, колегія суддів зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 року № НОМЕР_1 було предметом оскарження в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року у справі № 2а-7770/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року (справа № 876/6289/15), у задоволенні позову ТзОВ «Магнат-РР» відмовлено повністю.

Відповідно до частини 3 ст. 254 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відтак, сума грошового зобов’язання Відповідача є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 ст. 59 ПК надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних положень ПК Позивач надіслав на зареєстроване в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача податкову вимогу форми «Ю» №176-17 від 27.02.2017 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 244276,03 грн. Зазначена вимога вручена Відповідачу 07.03.2017 року, свідченням чого є підпис уповноваженого представника на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте з моменту виставлення податкової вимоги податковий борг ТзОВ «Магнат-РР» не був погашений в повному обсязі та таке не виходило із статусу підприємства-боржника.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 ст. 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на дату розгляду справи податковий борг Відповідача перед бюджетом становить 244398,14 грн. та залишається непогашеним. Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, стягнувши з рахунків Відповідача та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в користь Державного бюджету кошти в сумі 244398,14 грн.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-РР» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 813/2041/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4