Постанова № 74027713, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3512/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, суддя Федорчук А.Б., за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 року,-

У С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Петроімпекс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007191406 від 21.02.2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач Приватне акціонерне товариство «Петроімпекс» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Петроімпекс" з питань дотримання валютного законодавства при розрахунках за експортним контрактом від 08.06.2016 року №3/2016 з нерезидентом "WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY" SL (Іспанія).

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки №125/26-15-14-06-04/13692910 від 10.02.2017.

В акті перевірки податковим органом було зазначено наступні порушення:

- ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютних коштів за експортним контрактом від 08.06.2016 року №3/2016 з нерезидентом "WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY" SL (Іспанія) на суму 7919,84 доларів США.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0007191406, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 62291,87 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачу правомірно було нараховано пеню за періоди з 21.10.2016 року по 01.02.2017 року, тобто до направлення позивачем позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Укераїни, з урахуванням, що граничний термін надходження валютної виручки 21.10.2016 року.

Заперечуючи висновки суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу в якій вказав, що постанова НБУ №342 від 07.06.2016 року на яку послався податковий орган в акті перевірки та на підтсаві якої прийняв податкове повідомленнґя-рішення , втратила чинність з 14.09.2016 року, тобто до моменту закінчення граничного строку зарахування виручки, а відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» граничний строк зарахування виручки склав 180 (+1) днів, тобто до 21.12.2016 року.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку взаємовідносинам, що виникли між сторонами, вразховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року N 515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" (в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні положення викладені в прийнятих в подальшому постановах Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. № 734 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", від 01.12.2014 р. № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", від 03.03.2015 р. № 160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, вимогами пункту п. 2.3 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імперативно визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на саме поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

Згідно п. 5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Постанова Правління Національного банку України №342 від 07.06.2016 року втратила чинність 14.09.2016 року.

Як вказує апелянт, втрата чинності зазначеною Постановою Правління НБУ №342 відбулася до моменту закінчення граничного строку зарахування виручки, а тому необхідно застосовувати до даних правовідносин ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої граничний строк зарахування виручки складає 180 днів.

У акті перевірки податковий орган вказав, що позивачем порушено п. 3 Постанови Правління НБУ від 07.06.2016 року № 342, від 28.07.2016 року №361 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені ст. 1 зазначеного Закону, повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів, з 29.07.2016 року не перевищує 120 днів.

Проте, ст. 1 вищезазначеного Закону визазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується.

В ході апеляційного розгляду справи представник податкового органу не зміг обґрунтувати причин незастосування до даних правовідносин ст. 1 Закону - проведення розрахунків у строк, що не перевищує 180 днів, а також застосування постанови Постанови Правління НБУ № 342, яка втратила чинність.

Як уже зазначеного судовою колегією, за змістом ст. 1 зазначеного Закону, що діяла у редакції за час настання граничного терміну надходженнґя валютної виручки - 21.10.2016 року, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Отже, оскільки Законом визначено граничний строк зарахування виручки 180 днів, граничний строк зарахування виручки позивачем наступає 21.12.2016 року.

Судом встановлено, що ПАТ «Петроімпект» було проведено митне оформлення товару 15.06.2016 року відповідно до умов контракту на суму 6824,16 дол. США, а 23.06.2016 року на суму 7919,84 дол. США.

Таким чином, виходячи з вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» необхідно застосовувати до даних правовідносин граничний строк зарахування виручки 180 днів. Строк закінчення граничного строку 21.12.2016 року. Тобто саме з даної дати податковий орган мав право нараховувати пеню позивачу.

Щодо правової позиції, на яку послався податковий орган у своєму відзиві на апеляційну скаргу, а саме на ухвалу Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №820/6318/16, то колегія суддів вважає, що зазначена ухвала суду стосується інших правовідносин. Крім того, зазначене судове рішення не спростовує викладених апелянтом доводів щодо неправильного застосування податковим органом закону, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких підстав, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби від 21.02.2017 року №0007191406.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 16 травня 2018 року.