Ухвала суду № 74026494, 11.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/28/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гнітько О.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення від 27 квітня 2018 року у справі № 816/28/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, відповідно до якої просив зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: розглянути заяву про направлення на альтернативну службу від 27.07.2015 у відповідності саме до вимог Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», що включає повідомлення заявника про дату явки до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у письмовому вигляді (направлення повідомлення, оформленого за зразком згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та скріпленого печаткою) і за наслідками розгляду заяви на засіданні відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації прийняття рішення про направлення громадянина на альтернативну службу або відмови у направленні на альтернативну службу.

Постановою суду від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії - задоволено. Зобов’язано Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_2 від 27 липня 2015 року про направлення на альтернативну службу у відповідності до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» з урахуванням висновків суду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551,21 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.).

03 травня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 від 27 квітня 2018 року про роз'яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 816/28/17 .

У вказаній заяві ОСОБА_2 просив:

1) роз'яснити рішення суду - постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі 816/28/17, витлумачивши: як слід врахувати висновки суду при виконанні рішення суду та які саме висновки мають враховуватись; як встановити факт, що заяву про направлення на альтернативну службу розглянуто відповідачем саме у відповідності до Закону України "Про альтернативну (невійськову службу" та саме з урахуванням висновків суду; як слід розуміти, що рішення суду виконане, як встановити факт його виконання;

2) прийняти додаткову постанову по справі № 816/28/17, визначивши спосіб виконання судового рішення, викладеного у постанові від 20.02.2017;

3) зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення - постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 по справі № 816/28/17 - Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року призначено заяву ОСОБА_2 до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у поданій заяві просив розглянути її без його присутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви про роз'яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення заперечував, посилаючись на її безпідставність.

Виходячи із положень частини 3 статті 252, частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглянути заяву ОСОБА_2 від 27 квітня 2018 року про роз'яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення за відсутності позивача.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 в частині роз'яснення судового рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Суд зазначає, що у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, яку заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено встановлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, якими суд керувався. Відтак дане рішення роз'яснень не потребує.

Із змісту заяви вбачається, що заявнику незрозуміло, як встановити виконання судового рішення і чи виконано відповідачем постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року належним чином. Однак суд зауважує, що процедура роз'яснення судового рішення, визначена Кодексом адміністративного судочинства України, не передбачає можливості надання судом роз'яснень положень нормативно-правових актів, а також правової оцінки фактичного виконання судового рішення.

Суд акцентує увагу на тому, що примусове виконання рішень адміністративних судів здійснюється органами державної виконавчої служби (державними виконавцями) у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено порядок оскарження особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення, рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення відсутні.

Розглянувши заяву ОСОБА_2 в частині прийняття додаткової постанови із визначенням порядку та способу виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд бере до уваги, що питання визначення способу виконання судового рішення було предметом розгляду судом під час прийняття постанови від 20.02.2017.

Так, у постанові від 20.02.2017 у справі 816/28/17 судом зазначено, що "в частині зауваження позивача, викладеного у його уточненому адміністративному позові на необхідність зобов'язання відповідача розглянути його заяву у відповідності саме до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», що включає повідомлення заявника про дату явки до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у письмовому вигляді (направлення повідомлення, оформленого за зразком згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та скріпленого печаткою) і за наслідками розгляду заяви на засіданні відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації прийняття рішення про направлення громадянина на альтернативну службу або відмови у направленні на альтернативну службу, суд зауважує наступне.

Останнє є встановленням порядку та способу виконання судового рішення, необхідності визначення якого в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження, оскільки підлягає встановленню за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та в порядку, передбачених абзацом першим частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства, за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи державного виконавця у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", після набрання такою постановою законної сили.

Також, вказані вимоги позивача описують порядок дій відповідача під час розгляду його заяви, які визначені в чинному законодавстві та не потребують окремого визначення судом у рішенні, оскільки підстав вважати, що відповідач буде діяти не у спосіб, що визначений законом у суду не має".

З урахуванням викладеного, судом у резолютивній частині постанови від 20.02.2017 зобов’язано Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_2 від 27 липня 2015 року про направлення на альтернативну службу у відповідності до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» з урахуванням висновків суду.

Таким чином судом визначено спосіб захисту порушених прав позивача.

Аналіз положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення.

Суд зауважує, що встановлення способу виконання судового рішення у даній справі, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача у справі вчинити інші дії, фактично змінить по суті основне рішення.

За наведених обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у прийнятті додаткового рішення.

При цьому суд зазначає, що у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в ході виконавчого провадження, позивач як стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства із заявою про встановлення способу або порядку його виконання .

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 в частині вимог про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подати звіт про виконання судового рішення у справі № 816/28/17, суд виходить з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення Полтавським окружним адміністративним судом постанови від 20.02.2017 у справі № 816/28/17) було передбачено, що постанова складається, зокрема, із: резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

За змістом частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (у тій же редакції) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із роз'ясненням Вищого адміністративного суду України, доведеного до відома суддів адміністративних судів постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України", установити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Так, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов’язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб’єктом владних повноважень – відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Одночасно Вищий адміністративний суд України звернув увагу, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов’язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов’язати суб’єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається зі змісту постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 судовий контроль шляхом зобов'язання Департамента праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подати звіт про виконання вказаних судових рішень судом першої інстанції не встановлювався і строк для подання такого звіту не визначався, а позивачем відповідні клопотання під час ухвалення зазначених рішень не заявлялися.

Іншого порядку встановлення обов'язку подати звіт про виконання судового рішення Кодексом адміністративного судочинства України (у відповідній редакції) не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зауважує, що зміст судового контролю у новій редакції Кодексу не змінився.

Отже, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у справі № 816/28/17 відсутні, заява ОСОБА_2 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 252, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у справі № 816/28/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії відмовити.

В ухваленні додаткового судового рішення за заявою ОСОБА_2 у справі № 816/28/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подати до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 816/28/17 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 16 травня 2018 року.

Суддя М.В. Довгопол