Ухвала суду № 74024469, 15.05.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.2018 Справа № 920/65/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 (с. Беєве, Липоводолинський район, Сумська область)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве» (с. Беєве, Липоводолинський район, Сумська область)

про стягнення 4 338 122 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_1,

від відповідача - Марку А.Г.,

УСТАНОВИВ:

29.01.2018 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02.05.2018, стягнути з відповідача частину вартості майна товариства, пропорційно частці в статутному капіталі товариства у розмірі 4,6%, що складає 4338122 грн., у зв'язку з поданням заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «Беєве».

Позивачем було подано 29.01.2018 клопотання про призначення експертизи та 14.05.2018 заява щодо процесуальних питань.

Стосовно клопотання про призначення судової економічної експертизи, то:

14.05.2018 позивач подав заяву щодо процесуальних питань, в якій просить суд розглянути справу за наявними матеріалами, а також залишити клопотання про призначення судової економічної експертизи без розгляду.

Суд дійшов висновку, враховуючи принцип диспозитивності, який передбачений ст. 14 ГПК України, що заява позивача про залишення його клопотання про призначення експертизи без розгляду є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно заяви щодо процесуальних питань, в частині залишення без розгляду відзиву відповідача, то:

У заяві позивача від 14.05.2018 щодо процесуальних питань позивач просить суд залишити відзив відповідача від 07.05.2018 без розгляду та розглянути справу за наявними матеріалами без вищезазначеного відзиву та документів.

Позивач обгрунтовує заяву тим, що ухвалою від 20.02.2018 судом було встановлено відповідачу строк для надання відзиву, однак відповідач відзив у зазначений строк не надав, а тому відповідно до ст. 118 ГПК України відзив має бути залишений без розгляду. Як зазначає позивач, прийняття відзиву до розгляду буде порушенням його права на справедливий суд, яке передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд дійшов висновку, що заява позивача про залишення відзиву без розгляду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі фактичні обставини, що ухвалою суду від 20.02.2018 відповідачу встановлено строк до 16.03.2018 для надання відзиву по справі.

Станом на 15.05.2018 справа знаходиться на стадії підготовчого провадження.

02.05.2018 позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою від 02.05.2018 була прийнята до розгляду.

08.05.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, а 15.05.2018 надав копії документів, які витребовувались судом.

В той же час, в судовому засіданні 08.05.2018 було оголошено переву для надання сторонам можливості надати пояснення та докази з урахуванням оставин, які були встановлені в судовому засіданні 08.05.2018.

По-переше, що стосується наявності правових підстав для вищезазначеної заяви.

Питання, які пов'язані з поданням відзиву на позовну заяву регулюється спеціальною нормою ГПК України, а саме ст. 165 ГПК України.

Відповідно ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву, відповідно до ст. 161 ГПК України є одним із видів заяв по суті справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вищезазначеними положеннями ГПК України не передбачено права суду і такої процесуальної процедури, як залишення без розгляду відзиву відповідача, а тим більше, якщо він вже був наданий суду. За наявними матеріалами справа розглядається лише, у разі ненадання відповідачем відзиву.

Позивач зазначає, що згідно ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте, як вже зазначалось, відзив є заявою по суті і подання відзиву регулюється спеціальною статтею ГПК України, а тому дана норма не підлягає застосуванню у даному випадку. Крім того, відзив на позовну заяву є заявою по суті спору, а не заявою чи скаргою в розумінні ст. 118 ГПК України.

По-друге, що стосується правомірності подання відзиву та документів.

Як вже встановлено судом, 02.05.2018 позивачем була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, а відзив на позовну заяву був поданий 08.05.2018.

До заяви про збільшення розміру позовних вимог застосовуються загальні вимоги, які ставляться до позовної заяви, а тому у відповідача також виникає право на подання відзиву, що відповідає принципу змагальності, як елементу верховенства права. Так як відзив було подано після подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, то подання такого відзиву і доказів по справі є правомірним.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд оцінює належність, допустимість, достатність і взаємозв'язок доказів при ухваленні рішення по справі з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, а тому сам факт подання відзиву на позовну заяву жодним чином не порушує права позивача, а лише сприятиме всебічному та повному з'ясуванню обставин справи.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що залишення без розгляду відзиву на позовну заяви не передбачено ГПК України. Відзив та докази подано після подання заяви позивача про збільшення позовних вимог, що надає відповідачу, в межах підготовчого провадження, право відповісти на аргументи позивача, які викладені у заяві. Тому вищезазначена заява позивача є неправомірною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В даному судовому засіданні суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки:

Згідно ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, крім іншого, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, судом з'ясовано всі питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого засідання, відповідно до ст. 182 ГПК України, а тому, відповідно до п. 3 ч.2 ст. 185 ГПК України, суд закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 120, 177, 182-185, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Розгляд справи по суті призначити на « 22» травня 2018 року на 11 год. 00 хв. з повідомленням сторін.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, просп. Шевченко, 18/1, зал судових засідань № 5.

3. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення відзиву без розгляду - відмовити.

4. Заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду клопотання про призначення судово-економічної експертизи - задовольнити.

5. Повідомити сторін про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 17.05.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко