Рішення № 74024224, 23.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. Справа № 911/3889/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1»

до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1»;

2. товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ»

про стягнення 2 517 375,26 доларів США

секретар судового засідання: Потапчук Ю.А.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_2 – предст. за дов. № 36 від 31.08.2017;

відповідач 1: ОСОБА_3 – предст. за дов. від 11.01.2017;

відповідач 2: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_1» (далі – позивач, ПАТ «Український ОСОБА_1», ОСОБА_1) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» (далі – відповідач 1, ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1») та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ» (далі – відповідач 2, ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ») про солідарне стягнення 2 517 375,26 доларів США кредитної заборгованості за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008 (далі – Кредитний договір), з яких: 2 428 020,00 доларів США заборгованості по строковому кредиту, 1 500,00 доларів США заборгованості по простроченому кредиту, 20 645,94 доларів США заборгованості по строкових процентах, 60 584,06 доларів США заборгованості по прострочених процентах та 6 625,26 доларів США пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, відповідно до умов Кредитного договору, надав відповідачу 1 кредит на умовах сплати процентів за користування кредитом. В порушення умов зазначеного договору, відповідач 1 заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитними коштами в порядку, розмірі та строки, визначені договором, у повному обсязі не сплатив.

У зв’язку з тим, що виконання умов Кредитного договору № 75 від 03.11.2008 забезпечено Договором поруки № 75-4 від 29.06.2010, поручителем за яким є ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ», спірну заборгованість позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» та ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ».

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2015.

12.10.2015 через канцелярію суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позов ПАТ «Український ОСОБА_1» є необґрунтованим з огляду на відсутність у ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» заборгованості за Кредитним договором у зв’язку з її погашенням поручителем – фізичною особою ОСОБА_4, на підставі Договору поруки від 27.05.2015 № 75-6.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2015 розгляд справи відкладено на 26.10.2015.

26.10.2015 через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення на відзив відповідача 1 з додатковими доказами, за змістом яких позивач заперечує проти доводів відповідача 1 з тих підстав, що під час здійснення комісією, створеною уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб, перевірки договорів, укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, зокрема, нікчемність Договору поруки від 27.05.2015 № 75-6.

Відтак на переконання позивача, всі зобов’язання за Кредитним договором ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» повинно виконувати перед ПАТ «Український ОСОБА_1», відповідно до умов цього договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2015 строк розгляду спору було продовжено в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) та відкладено розгляд справи на 16.11.2015.

13.11.2015 через канцелярію суду відповідач 1 подав додаткові письмові пояснення стосовно поданих 26.10.2015 ПАТ «Український ОСОБА_1» пояснень щодо нікчемності правочинів. Дані пояснення суд залучив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2015 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/3888/15, яка є пов’язаною із справою № 911/3889/15.

За заявою відповідача 1, у зв'язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/3888/15, ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2018 провадження у даній справі було поновлено.

На підставі ухвали господарського суду Київської області від 23.03.2018 та відповідно до Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, що набрала чинності 15.12.2017, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження із стадії розгляду справи по суті. Відповідне судове засідання було призначено на 16.04.2018.

В судовому засіданні представником відповідача 1 заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи додаткового доказу в обґрунтування заперечень проти позову, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2018 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.04.2018 оголошено перерву до 23.04.2018, про що суд постановив відповідну ухвалу.

Відповідач 2 в судові засідання жодного разу не направив свого уповноваженого представника, відзив на позовну заяву до суду не надав. Про дату, час та місце судових засідань відповідач 2 повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення ухвал господарського суду Київської області від 02.09.2015, від 12.10.2015, від 26.10.2015 та від 23.03.2018.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на те, що відповідач 2 належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись статтею 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), яка зобов’язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2018 позивач обґрунтував свої вимоги, з якими звернувся до суду та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. В свою чергу, представник відповідача 1 просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 23.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

За змістом викладених у позові обставин вбачається, що 03.11.2008 між ПАТ «Український ОСОБА_1» (далі – ОСОБА_1, позикодавець) та ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» (далі – позичальник) було укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 зі змінами та доповненнями (Кредитний договір), за умовами якого, ОСОБА_1 відкрив позичальнику мультивалютну відкличну траншеву кредитну лінію в межах суми 2 442 520,00 доларів США та надав кредит в сумі 2 442 520,00 доларів США терміном до 17.10.2016 зі сплатою 10 % річних.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору забезпеченням виконання Позичальника своїх зобов’язань перед Банком за цим Договором є застава майна ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ» (Іпотечний договір від 29.06.2010).

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався перерахувати на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 у ПАТ «УПБ» грошові кошти в межах вказаної у п. 1.1. цього договору суми.

У зв'язку із зверненням позичальника до установи банку та на виконання п. 3.1 Кредитного договору банком було перераховано на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 2 442 520,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 6137470 від 04.11.2008.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов’язався повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п. 1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих процентів, відповідно до встановлених строків.

Позивач стверджує, що в порушення умов Кредитного договору, Позичальник невчасно та не в повному обсязі здійснює повернення наданих йому кредитних коштів, а також не сплачує проценти за користування кредитом.

Як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду заборгованість ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» перед ПАТ «Український ОСОБА_1» за Кредитним договором складає 2 517 375,26 доларів США у тому числі:

- 2 428 020,00 доларів США – заборгованість по строковому кредиту;

- 1500,00 доларів США – заборгованість по простроченому кредиту;

- 20 645,94 доларів США – заборгованість по строкових процентах;

- 60 584,06 доларів США – заборгованість по прострочених процентах;

- 6 625,26 доларів США – заборгованість по пені.

В свою чергу відповідач 1 заперечуючи проти позову, посилається на відсутність у нього заборгованості за Кредитним договором у зв’язку з її погашенням поручителем – фізичною особою ОСОБА_4 відповідно до Договору поруки від 27.05.2015 № 75-6.

Так, відповідач 1 у своєму відзиві зазначає, що 27.05.2015 між ПАТ «Український ОСОБА_1» та ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» укладено Додатковий договір про внесення змін до Кредитного договору, яким п. 2.1. Кредитного договору викладено в новій редакції наступного змісту: « 2.1. Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед Банком за цим договором є:

- порука та застава майна ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ» (Договір поруки № 75-4 від 29.06.2010 та Іпотечний договір від 29.06.2010);

- порука ОСОБА_4 (Договір поруки № 75-6 від 27.05.2015)

Відповідно до умов Договору поруки № 75-6 від 27.05.2015 (далі – Договір поруки) ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком як солідарний боржник за Кредитним договором від 03.11.2008 № 75.

В п. 1.1. Договору поруки зазначено, що непогашена частина кредиту станом на 27.05.2015 становить 2 429 520,00 доларів США.

Відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову до матеріалів справи надано засвідчені копії платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 5 про здійснення ОСОБА_4 переказу грошових коштів на погашення кредиту № 75 від 03.11.208 згідно Договору поруки №75-6 від 27.05.2015 у розмірі 2429520,00 доларів США та платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 6 про здійснення ОСОБА_4 переказу грошових коштів на погашення процентів по кредиту № 75 від 03.11.2008 згідно Договору поруки № 75-6 від 27.05.2015 у розмірі 20635,92 доларів США.

Крім того відповідач також зауважує, що 27.05.2015 між ПАТ «Український ОСОБА_1» та ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» підписано Договір про розірвання Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008, за яким сторони погодили з 27.05.2015 року розірвати Договір, який укладений між ними.

28.05.2015 ПАТ «Український ОСОБА_1» видано Довідку № 11/5-02/488 про те, що кредитна заборгованість по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008 за основним боргом та процентами повністю погашена 27.05.2015, в зв'язку з чим дія Кредитного договору припинена.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача 1, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначає, що на виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб видано Наказ № 26/ТА від 29.05.2015, на підставі якого створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Український ОСОБА_1» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за результатами перевірки було складено Протокол № 14 від 07.08.2015 року.

Так, за результатами проведеної перевірки, оформленої протоколом № 14 від 07.08.2015, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) було з'ясовано, що Договір поруки № 75-6 від 27.05.2015 укладався в період дії Постанови Правління НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_1» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку». Зазначеною Постановою ПАТ «Український ОСОБА_1» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено цілий ряд обмежень для ПАТ «Український ОСОБА_1», запроваджено особливий режим контролю його діяльності та призначено куратора ПАТ «Український ОСОБА_1». За результатами перевірки виявлено, що при укладенні Договору поруки було допущено ряд порушень законодавства України та обмежень, встановлених НБУ. Зокрема, умови договору поруки прямо передбачають передачу ОСОБА_4, що є одночасно кредитором банку, права кредитора (майнових прав) за кредитним договором та договором забезпечення, отже надають кредитору ОСОБА_4 переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що прямо зазначено в пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як ознака нікчемності правочину.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки Комісією визнано згідно статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: Договір поруки № 75-6 від 27.05.2015; Додатковий договір від 27.05.2015 про внесення змін до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008; Договір від 27.05.2015 про розірвання Договору про відкриття траншевої кредитної лінії №75 від 03.11.2008, а також всі документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язані з укладанням Договору поруки №75-6 від 27.05.2015 та погашенням ОСОБА_4 заборгованості ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008 – нікчемними.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (до набрання законної сили якого зупинялось провадження у даній справі), у справі № 911/3888/15 позов ПАТ «Український ОСОБА_1» до ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» та ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ» задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» в сумі 2 428 020,00 доларів США заборгованості по строковому кредиту; 1500,00 доларів США заборгованості по простроченому кредиту; 20 645,94 доларів США заборгованості по строкових процентах; 60 584,06 доларів США заборгованості по прострочених процентах; 6 625,26 доларів США заборгованості по пені, а всього 2 517 375,26 доларів США, звернуто стягнення на користь ПАТ «Український ОСОБА_1» шляхом визнання права власності на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 6,0408 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки – для ведення підсобного сільського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки: 3220888000:03:006:0036. Земельна ділянка належить ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ».

Задовольняючи позов у справі № 911/3888/15, суд зазначив, що відповідач не надав суду доказів визнання правочинів (договорів) дійсними в судовому порядку. Фактично відповідач заперечує нікчемність (недійсність) договорів, які визнані нікчемними у встановленому статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку і дійсність договорів не встановлена у визначеному законом порядку. Таким чином, на момент розгляду спору договори є недійсними у зв’язку зі встановленою у визначеному законодавством порядку їх нікчемністю. Виконання нікчемних договорів, свідчить про те, що такі договори не породжують жодних правових наслідків (з моменту їх укладення), відповідно не впливають на правовідносини банку та позичальника за кредитним договором.

Разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 27.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, задоволено заяву ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015 у справі №911/3888/15 за нововиявленими обставинами, внаслідок чого рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015 у справі №911/3888/15 скасовано та у задоволені позову ПАТ «Український професійний банк» відмовлено.

Переглядаючи рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015 за нововиявленими обставинами, суд встановив, що в січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання зобов'язання ОСОБА_4 перед ПАТ «Український ОСОБА_1» за договором поруки №75-6 від 27.05.2015, згідно з яким поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком як солідарний боржник ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008, припиненими шляхом їх повного належного виконання.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 755/543/16-ц в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04.08.2016, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 755/543/16-ц скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову, а саме: визнано припиненими зобов'язання ОСОБА_4 за договором поруки № 75-6 від 27.05.2015.

У вказаному рішенні суд зауважив, що ОСОБА_4 звернувся із заявою про перерахування коштів 27.05.2015 і такий перерахунок був здійснений 27.05.2015, тобто до початку ліквідації банку 28.05.2015.

Отже ОСОБА_4 виконав свої зобов’язання шляхом перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості у повному обсязі до початку процедури ліквідації банку, а тому порука за договором від 27.05.2015 № 75-6 є припиненою.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Так, згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи № 911/3889/15 рішення Апеляційного суду міста Києва від 04.08.2016 та ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017 у справі № 755/543/16-ц набрали законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу наведеної норми, обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04.08.2016, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2017 у справі № 755/543/16-ц, а саме обставини перерахування грошових коштів ОСОБА_4 на погашення у повному обсязі кредитної заборгованості за спірним у даній справі Кредитним договором повторного доказування не потребують.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, оскільки кредитна заборгованість, яка заявлена до стягнення позивачем на підставі Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 75 від 03.11.2008, яка, як встановлено судом, погашена поручителем ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» – громадянином ОСОБА_4 в повному обсязі, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог при зверненні з даним позовом до суду, у зв'язку з чим в задоволенні позову ПАТ «Український ОСОБА_1» до ТОВ «ЛОГІСТИК-СЕРВІС 1» та ТОВ «ЛЕНДБЛОКСІНВЕСТМЕНТ» про стягнення 2 517 375,26 доларів США слід відмовити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час звернення до суду з вказаним позовом, позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому у разі відмови у задоволенні позову судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку був звільнений, з нього не стягується та у зв'язку з відмовою у позові на відповідачів не покладається.

Керуючись п. 9 Перехідних положень, ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 17.05.2018.

Суддя О.В. Щоткін