Рішення № 74023317, 02.05.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/95/17

Провадж.№ 2/481/22/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.05.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі головуючої судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2017 р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09.09.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитно - заставний договір № NKJNDA40306988, предметом застави виступив автомобіль марки Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ 2845АХ.

Відповідно до зазначеного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 61975,87 грн. на термін до 08 вересня 2015 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі 20,04% річних за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

У відповідності до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 02 грудня 2016 р. має заборгованість - 224884,48 грн., яка складається з наступного: 56718,82 грн. - заборгованість за кредитом; 17576,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4895,03 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 145694,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором., але на розсуд позивача, він вимагає до стягнення меншу суму в розмірі 106000,00 грн. яку розрахував наступним чином:

56718,82 грн. - заборгованість за кредитом;

17576,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

4895,03 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

26809,89 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача разом з понесеними судовими витратами в сумі 1600 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності( який рахували з часу останнього платежу відповідачем по кредиту) та відсутністю заборгованості у відповідача перед позивачем після вилучення у нього, за рішенням суду предмета застави - автомобіля Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ2845АХ, про що представником Приват Банку ОСОБА_5 27.05.2013 року складено заяву до відділу ДВС Новобузького РУЮ стосовно повернення виконавчих документів Індустріального районного суду міста Дніпропетровська про звернення стягнення на заставний автомобіль ОСОБА_2, стягнення з нього заборгованості в сумі 10000 гривень та судових витрат в сумі 661,55 у зв’язку з отриманням банком автомобіля та відсутністю претензій до відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09 вересня 2010 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 був укладений кредитно - заставний договір № NKJNDA40306988, предметом застави виступив автомобіль марки Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ 845АХ.

Відповідно до зазначеного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 61975,87 грн. строком до 08 вересня 2015 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі 20,04% річних за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Погашення заборгованості здійснюється шляхом щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, пунктом 14.10 кредитно-заставного договору сторонами встановлено строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у п'ять років.

У вересні 2012 р., скориставшись своїм правом на дострокове повернення кредиту, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

При цьому, в позовній заяві позивач послався, як на ст..590 ЦК України так і на ст..1054 ЦК України та ч. 2 ст.1050 ЦК України, згідно з якою кредитор, в разі порушення позичальником зобов'язання повернення чергової частини суму кредиту, має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Аналогічне право позивача передбачено в п. 12.2.1 та п. 12.2.5 кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 р. у справі № 2-0417/7111/2012 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKJNDA40306988 від 09.09.2010 р. в сумі 66155,20 грн., було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ2845АХ, що належав на праві власності ОСОБА_2, шляхом опису та передачі зазначееного автомобіля позивачу з правом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Зі змісту даного рішення та розрахунку заборгованості за кредитним договором , доданим до позовної заяви за нинішнім позовом, вбачається, що заборгованість в розмірі 66155,20 грн. банком була визначена станом на 31.08.2012 р., до якої входили 56718,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5804,68грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1242,76 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 2388,94 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Згідно документів, наданих суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», 27.05.2013 р., на виконання приведеного рішення суду від 10.10.2012 року, автомобіль марки Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ 845АХ був вилучений у власника ОСОБА_2, а 14.01.2014 року, був реалізований , як предмет застави за ціною 2430 грн., з яких погашено 1215 грн.- заборгованість по кредиту, 999 грн. - заборгованість по пені, 216 грн. - штраф.

Разом з тим, 27.01.2015 р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з даним позовом в якому борг, який просить стягнути з відповідача, визначив в розмірі 106000 грн., з яких: 56718,82 грн. - заборгованість за кредитом; 17576,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4895,03 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 26809,89 грн .- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

За змістом ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У ст..611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За статтею 549 ЦК України неустойкою є пеня та штраф.

Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за період з 01.09.2012 р. по 02.12.2016 р. по процентам в сумі 11771,58 грн. ( 17576,26-5804,68) та заборгованості по комісії в сумі 3652,27 грн.( 4895,03-1242,76) підлягають задоволенню.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525,526,599,611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку і про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Разом з тим, щодо стягнення неустойки, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність із розміром основного зобов'язання. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду.

Частина 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за власною ініціативою (постанова Верховного Суду України N 6-100цс14 від 3 вересня 2014 року).

Враховуючи те, що предмет застави позивачем був вилучений у відповідача ще в травні 2013 р., реалізований, на виконання судового рішення від 10.10.2012 року, лише 14.01.2014 р., що відповідно вплинуло на його вартість, до часу звернення з даним позовом до суду позивачем будь-яких дій щодо стягнення суми боргу визначеної судом здійснено не було, з даним позовом до суду позивач звернувся 27.01.2017 р., що вплинуло на розмір спірного боргу, та те, що заборгованість у відповідача перед банком виникла через заволодіння заставним автомобілем шахрайським шляхом та його пошкодження невідомою особою в період часу з квітня по травень 2012 року, про що надані Новобузьким ВП ГУНП в Миколаївській області витяги про реєстрацію заяв про вчинене правопорушення та проводилось досудове розслідування, а відповідач неодноразово повідомляв банк про зникнення в нього автомобіля та у зв’язку з цим припинив сплачувати платежі по кредиту, сподіваючись на страхове відшкодування банку, суд приходить до висновку про зменшення розміру неустойки, яка за період з 01.09.2012 р. по 2.12.2016 р., з урахуванням п'ятирічного строку позовної давності, зменшується по пені з суми 143785,81 грн. до 15658.69 грн.

Інші вимоги позивача щодо стягнення кредиту в розмірі 56718,82 грн., процентів в розмірі 5804,68 грн. (17576,26 за позовом - 11771,58 грн. проценти, які підлягають до задоволення за даним позовом), комісії в розмірі 1242,76 грн. (4895,03 грн. за позовом – 3652,27 грн. комісія, яка підлягає до задоволення за даним позовом) не підлягають задоволенню, так як заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKJNDA40306988, в сумі 66155,20 грн., було звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Great Wall модель SAFE СС6460 DY, 2006 р. в., д. н. ВЕ2845АХ, що належав на праві власності ОСОБА_2, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Даним рішенням, станом на 31.08.2012 р., заборгованість була визначена в розмірі 66155 грн. 20 коп., з яких 56718,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5804,68грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1242,76 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 2388,94 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до частини четвертої статті 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином у кредитора для задоволення своїх грошових вимог є право звернення стягнення на предмет застави, разом із тим сам по собі факт реалізації предмета застави не припиняє грошового зобов'язання боржника в тому разі, коли сума, одержана від продажу предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, й у такому випадку закон передбачає право кредитора одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення його вимоги, з іншого майна боржника.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не просив стягнути саме ту суму боргу, яку не вистачило для повного задоволення його вимог визначених судовим рішенням від 10.10.2012 року, а саме різницю між задоволеною судом сумою боргу та сумою, одержаною від продажу предмета застави, та не вмотивовував свої вимоги наявність судового рішення, яким станом на 31.08.2012 р. була визначена сума боргу в розмірі 66155,20 грн., та на підставі якого вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» були задоволені.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, на суму 31082,54, з яких заборгованість за період з 01.09.2012 р. по 02.12.2016 р. по процентам в сумі 11771,58 грн., заборгованості по комісії в сумі 3652,27 грн. та 15658,69 грн. неустойки(пені).

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягнення судові витрати понесені позивачем, пропорційно до заявлених позовних вимог на суму 469,12 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 76, 82, 83,258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) суму боргу за кредитним договором № NKJNDA40306988 від 09.09.2010 року у розмірі 31082( тридцять одної тисячі восьмидесяти двох ) гривень 54 копійок та частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 469( чотириста шістдесят дев’ять) гривень 12 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту.

Повний текст рішення буде виготовлений 11.05.2018 року.

Суддя