Вирок № 74020134, 15.05.2018, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2917/18

пр. № 1-кп/759/499/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Никитюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017100030007805 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17.06.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, освіта

середня, пенсіонера, одруженого, РНОКПП НОМЕР_1, який

зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

буд. 37-Б, кв. 129, не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Черніченка І.В., Фільченкова А.С.,

Паламарчук Я.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13.06.2017 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи на території Інституту прикладних проблем фізики та біофізики, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 44, займаючи посаду охоронця, того ж дня проводив ремонтні роботи на своєму автомобілі «ВАЗ» біля центральних воріт (в'їзду - виїзду) на території.

Через деякий час до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_3 з претензіями щодо заборони ремонтування власного автомобіля на території інституту, де між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт.

На підґрунті неприязних відносин, ОСОБА_3 вирішив не породжувати подальший конфлікт, розвернувся від центральних воріт, де стояв автомобіль ОСОБА_1 та попрямував по алеї в сторону майстерні, що знаходилась в тридцяти метрах від даного автомобіля. Тим часом ОСОБА_1, стоячи на місці вигукнув,щоб той залишив його вспокої, на що ОСОБА_3 відповів,що не залишить.

Обурившись від почутих слів, ОСОБА_1, не сконтролювавши власну агресію, відчувши виниклу особисту неприязнь до ОСОБА_3, наздогнав його, і наніс один удар правою рукою стиснутою в кулак в область голови ОСОБА_3, а саме в тім'яну частину голови. Після цього ОСОБА_1 відчувши, що наніс удар не з усієї власної сили,наніс повторний удар правою рукою стиснутою в кулак в область голови ОСОБА_3 Від нанесеного удару ОСОБА_3, не втримавшись на власних ногах, впав на ґрунтову поверхню.

Після цього ОСОБА_3, який лежав спиною до ОСОБА_1, спробував піднятись, але ОСОБА_1 боячись, що ОСОБА_3 у відповідь застосує фізичну силу, ще раз наніс удар правою рукою стиснутою в кулак в область голови ОСОБА_3, заподіявши тим самим останньому тілесне ушкодження, внаслідок трьох травматичних дій у вигляді: а) закритої черепно-мозкової травми (забою головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в коркових відділах правої скроневої долі, забійної рани тім'яної ділянки голови; б) гематом лівого стегна в середній третині, яке: а) - відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я); б) - відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеню тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк до 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Дальше ОСОБА_1 пішов з вищезазначеної території.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та відмовився давати показання відповідно до ст. 63 Конституції України.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 відмовився давати показання відповідно до ст. 63 Конституції України, однак вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України повністю підтверджується показаннями потерпілого та свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який під час судового розгляду дав суду показання про те, що з обвинувачений ОСОБА_1 знайомий протягом п'яти років. Обвинувачений ОСОБА_1 працював на посаді водія в Інституті прикладних проблем фізики і біофізики НАН України, а він працював начальником транспортного відділу в цьому ж Інституті. Між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 доволі часто виникали конфлікти, на підставі того, що обвинувачений возив директора Інституту та казав, що він підпорядковується у роботі лише директору, а йому не підпорядковується. Останній конфлікт у нього із обвинуваченим ОСОБА_1 відбувся на ґрунті того, що останній встановив на свій особистий автомобіль газове обладнання, не дотримуючись при цьому техніки безпеки. З цього приводу він неодноразово робива обвинуваченому ОСОБА_1 зауваження, однак останній ніяк не реагував.Під час чергового конфлікту, який відбувся 13.06.2017 на території Інституту ОСОБА_1, який на його погляд перебував у стані алкогольного сп'яніння, знову вчинив суперечку, однак їхній співробітник ОСОБА_5 підійшов до них і зупинив суперечку. Під час даної суперечки ОСОБА_1 вигукнув до нього: «Коли ти залишиш мене у спокої?», на що він відповів: «Ніколи, оскільки ти порушуєш правила безпеки поводження із газовим обладнанням, що може призвести до страшних наслідків» і пішов. ОСОБА_5 також пішов на своє робоче місце. Однак обвинувачений ОСОБА_1 наздогнав його ззаду та вдарив дерев'яним обухом невеликої кухонної сокирки один раз по тім'яній частині голови, другий раз по вуху та третій раз по стегну і сказав: «Це тобі за вчорашнє». Потім він дійшов до свого робочого кабінету, однак як саме дійшов не пам'ятає, в цей час до його кабінету забіг ОСОБА_1, який сокиркою розбив телефон, який був у кабінеті. В подальшому він вийшов із свого кабінету та пішов до радіологічного центру, який знаходився поруч із Інститутом, щоб йому там надали медичну допомогу. Тоді він викликав працівників поліції та швидку допомогу;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 27.01.2018 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_3 відтворив обстановку та обставини події, які відбулися 13.06.2017, приблизно о 15-00 годині, по вул. Львівській, 44 в м. Києві, за його участю та участю обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 44-48);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 03.02.2018 та компакт-диском із відеозаписом слідчого експерименту, який був оглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 зазначив, що 13.06.2017, приблизно о 15-00 годині, по вул. Львівській, 44 в м. Києві, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувся конфлікт, під час якого ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с. 49-53);

- ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2018 про надання слідчому Святошинського УП ГУ НП в м. Києві тимчасового доступу до документів з можливістю їх виолучення, а саме: медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3, рентген знімків ОСОБА_3, комп'ютерної томографії ОСОБА_3, які знаходяться в КМКЛ ШМД (а.с. 56);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме: медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 та диску з комп'ютерною томограмою ОСОБА_3 з додатком від 25.01.2018 (а.с. 57, 58);

- відповіддю на запит Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва № 255/5 від 07.02.2018 та копією карти виїзду швидкої медичної допомоги від 13.06.2017 № 1179, згідної якої 13.06.2017 о 15год. 30 хв. було зареєстровано в АІДС «Швидка медична допомога» було зареєстровано виклик за № 1179 та здійснено виїзд бригади екстреної медичної допомоги до гр. ОСОБА_3 за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 44, Інститут прикладної фізики та геофізики, попередній діагноз: ВЧМТ, струс головного мозку, забійна рана голови. В подальшому гр. ОСОБА_3 було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (а.с. 59, 60);

- копією виписки № 15656 із медичної карти стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 30.06.2017, відповідно до якої гр. ОСОБА_3 було виписано з діагнозом: важка закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з вогнищем крововиливу в правій скроневій частці, забійна рана м'яких тканин тім'яної ділянки, гематома м'яких тканин лівого стегна. Хронічні соматичні захворювання: «Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба - 2» (а.с. 61);

- копією акту № 1 від 24.06.2017 Інституту прикладних проблем фізики і біофізики НАН України про нещасний випадок невиробничого характеру, отриманням травми внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, відповідно до якого на території Інституту стався нещасний випадок невиробничого характеру з потерпілим працівником Інституту ОСОБА_3, пов'язаний з протиправними діями і невизначеними намірами іншого працівника Інституту ОСОБА_1 (а.с. 64-66);

- висновком експерта № 184/Е від 09.02.2018, відповідно до якого у гр. ОСОБА_3 під час звернення за медичною допомогою 13.06.2017 о 15 год. 30 хв. мали місце тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку з формуванням геморагічного вогнища в коркових відділах правої скроневої долі, забійна рана тім'яної ділянки, підшкірний крововилив тімʼяно-скроневої ділянки справа, зазначене тілесне ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу; б) гематома лівого стегна в середній третині, зазначене тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження. Вказані ушкодження не мають ознак небезпеки для життя. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше трьох травматичних дій тупими предметами, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну(а.с. 69-75);

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 122 КК України вірна, оскільки він умисно заподіяв тілесне ушкодження середньої тяжкості, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно по місцю проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судимий, стан здоров'я обвинуваченого, його відношення до скоєного, а також враховує, що обвинувачений є пенсіонером та людиною похилого віку. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання останнього, є вчинення злочину щодо особи похилого віку. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі. Поряд з цим, суд приходить до висновку про можливість перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення судово-медичної експертизи № 184/Е від 09.02.2018 року, що становить 1 796 гривень 90 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведення судово-медичної експертизи, що становить 1 796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок на користь ГУ ДКСУ в м. Києві (р/р 31551201148145, код банку 820019, код ЄДРПОУ 23698049).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: