Постанова № 74012258, 10.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/969/18

Номер справи місцевого суду: 505/2697/15-ц

Головуючий у першій інстанції Нікітішин В. П.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Дорогань Вікторії Олександрівни на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.09.2017 року, ухваленого суддею Нікіитішиним В.П.,

встановила:

24.06.2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суд з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (який змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2, укладено Договір про надання споживчого кредиту №11252144000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит (грошові кошти) у сумі 27156,00 дол. США, а відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 14.11.2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору).

За користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 12,9% річних, які нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором. Розмір процентної ставки може бути змінений (п.1.3, п.5.2 кредитного договору).

Згідно з п.4.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредитом відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючи з 32 календарного дня.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №157929 від 14.11.2007 року.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 26.05.2016 року складає: по кредиту та процентах - у розмірі 20474,23 доларів США та по пені у розмірі 12378,61 грн., а саме: 18229,00 доларів США - заборгованість за кредитом, утому числі прострочена заборгованість у розмірі 1243,00 доларів США за строк з 11.08.2014 року по 26.05.2015 року; 2245.23 доларів США - заборгованість по процентах, у томі числі прострочена заборгованість у розмірі 2037,52 доларів США за строк з 01.06.2014 року по 30.04.2015 року; 4429,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 11.08.2014 року по 26.05.2015 року; 7949,21 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 11.08.2014 року по 26.05.2015 року.

Позивач направляв відповідачам вимоги про необхідність усунення порушень договору, однак порушення договору не були усунуті.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.09.2017 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк», заборгованість за кредитним договором №11252144000 від 14.11.2007 року по кредиту та процентах у розмірі 20474,23 доларів США та по пені у розмірі 12378,61 грн. У задоволені позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» - Дорогань В.О. подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове, про задоволення цих позовних вимог.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк», заборгованості за кредитним договором не оскаржується, то колегія суддів не перевіряє законність рішення в цій частині.

Апеляційну скаргу Дорогань В.О. обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у солідарному стягненні заборгованості з поручителя з підстав спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя, не врахував те, що враховуючи пред'явлення позову в травні 2015 року, то про сплив 6-місячного строку на пред'явлення вимог до поручителя можна стверджувати лише щодо частини зобов'язань, але не повному обсязі, та правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволені позову щодо солідарного стягнення заборгованості суд першої інстанції виходив з того, що порука ОСОБА_3 припинилась, при цьому керувався ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Проте повністю з таким висновком суду повністю погодитись не можна з огляду на таке.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2, є законними та підлягають задоволенню.

З таким висновком суду погодився як позичальник ОСОБА_2 так і поручитель ОСОБА_3.

Як встановлено судом, боржник ОСОБА_2 (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 14.11.2027 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно Додатку до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.

Погашення нарахованих процентів згідно умов Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що боржник зобов'язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплата кожного з платежів починається перебіг обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, то в силу положень частини четвертої сталі 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Таким чином колегія суддівпогоджується з висновком суду, що право вимоги за договором поруки у банку виникло в липні 2014 року, тоді коли позичальник почав неналежним чином виконувати свій обов'язок по сплаті щомісячних внесків, при цьому колегія зазначає що, порукаОСОБА_3 припинилась лише щодо щомісячних платежів, що не передували шести місяцям звернення банку до суду з позовом.

Банк з позовом до поручителя звернувся 28.05.2015 року, отже слід дійти висновку що порука ОСОБА_3 за зобов'язаннями з липні 2014 року по 15.07.2015 року припинена, тому в задоволені позову щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3 в межах стягнення щомісячних платежів в указаний період задоволенню не підлягає, разом з цим необхідно стягнути заборгованість по зобов'язанням за кредитним договором, що підлягали виконанню з 15.07.2015 року по 15.01.2016 року, а саме: 18229,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 1212,16 доларів США - заборгованість по процентах; 3898,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 7008,35 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами

Підсумовуючи викладене при розгляді даної справи суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим на підставі п.п.3,4 ст.376 ЦПК України, оскаржуване рішення в частині відмови у солідарному стягненніта розподілу судових витрат, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення зазначених позовних вимог.

Крім того відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, а саме судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача в рівних частках.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» понесені останнім та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Дорогань Вікторії Олександрівни - задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04.09.2017 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11252144000 від 14.11.2007 року по кредиту та процентах у розмірі 19441,16 доларів США та по пені у розмірі 10907,09 грн., а саме: 18229,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 1212,16 доларів США - заборгованість по процентах; 3898,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 7008,35 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4019,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева