
___________________ Справа № 1512/2-619/11
Провадження № 4-с/520/22/18
УХВАЛА
15.05.2018 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Єгорової Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,
В С Т А Н О В И В :
14.11.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якій скаржник просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо не надсилання повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві не пізніше наступного дня з дня її винесення - неправомірними;
- визнати дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.07.2017 року неправомірними;
- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17 жовтня 2017 року;
- зобов'язати старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 відкрити виконавче провадження з виконання дублікату виконавчого листа від 06.09.2017 року по справі № 2-619/11.
В обґрунтування заявлених вимог представник ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» посилається на те, що 22 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі № 2-619/11 за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення не предмет іпотеки.
Дублікат виконавчого листа від 06 вересня 2017 року по справі № 2-619/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 503565 гривен 29 копійок було направлено на виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області.
17 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв’язку з відсутністю квитанції про сплату авансового внеску, яке банком було отримано 03 листопада 2017 року.
Як стверджує представник скаржника, повідомлення, що оскаржується було направлено скаржнику лише 01.11.2017 року та без повідомлення про вручення, що є порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», якою закріплено, що копії постанов виконавця та інші документі виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого з дня з дня її винесення.
Також представник скаржника зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік пільгових категорій, які звільняються від сплати авансового внеску, зокрема від такої сплати звільняються державні органи.
Оскільки Фонд гарантування фізичних осіб - державна установа, представник скаржника зазначив, що останній звільняється від сплати авансового внеску за виконання рішення суду, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».
У зв’язку з чим, представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» вважає дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.07.2017 року неправомірними, просить суд скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17 жовтня 2017 року та зобов'язати старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 відкрити виконавче провадження з виконання дублікату виконавчого листа від 06.09.2017 року по справі № 2-619/11.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2017 року відкрито провадження по справі на підставі вказаної скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
29 січня 2018 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшли заперечення старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 на скаргу, в якій державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги, розгляд справи провести за його відсутності .
В обґрунтування заперечень проти скарги державний виконавець посилається на те, що скаржник в мотивування скарги посилається на те, що 17 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Першого Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутність квитанції про сплату авансового внеску, яке банком отримано 03.11.2017 року.
Однак, державний виконавець не погоджується з вказаними посиланнями, оскільки згідно повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17.10.2017 року, повернення виконавчого документу відбулось на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Як стверджує державний виконавець, виконавчий документ було пред'явлено до органу державної виконавчої служби не за місцем виконання рішення, так як адреса: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна, згідно дислокації дільниць не належить до території Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, а належить до території Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області.
Крім того, як стверджує державний виконавець, питання щодо відправлення кореспонденції до компетенції старшого державного виконавця Капсамун О.В. не відноситься та не є підставою для скасування процесуального документа.
Таким чином, державний виконавець вважає скаргу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» необґрунтованою.
Представник стягувача - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» у судове засідання 15 травня 2018 року не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Державний виконавець Першого Приморського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність з підстав викладених у запереченнях проти скарги, які в судовому засіданні підтримав та просив суд відмовити у задоволенні скарги.
Боржник – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №2-619/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Київської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
За наслідком розгляду вказаної справи, 22 серпня 2011 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 ухвалено рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Київської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») загальну суму заборгованості за кредитним договором № 611/08ф-8 від 08 квітня 2008 року в розмірі 503565 грн. 29 коп., яка складається з: 387586 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 90240 грн. 64 коп. –прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3539 грн. 48 коп. –комісія за касове обслуговування; 22198 грн. 28 коп. – штраф за неналежне виконання умов кредитного договору. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №611/08ф-8 від 08 квітня 2008 року звернуто стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 46,1 кв.м, житловою площею 28,7 кв.м, що належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та яка є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору реєстр. № 1478 від 08.04.2008 року, на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк»). Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») 850 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 60 грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») 850 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 60 грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог – відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року залишено без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на рішення Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 22 серпня 2011 року по цивільній справі №2-619/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Київської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішення Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 22 серпня 2011 року по цивільній справі №2-619/11 набрало законної сили 28 жовтня 2011 року.
Судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов’язковість рішень суду».
Також згідно ч.1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Звертаючись до суду з даною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» посилається на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», однак вказане не відповідає дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.
06 вересня 2017 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 було видано стягувачеві – Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_2» дублікат виконавчого листа №2-619/11 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») загальну суму заборгованості за кредитним договором № 611/08ф-8 від 08 квітня 2008 року в розмірі 503565 грн. 29 коп., яка складається з: 387586 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 90240 грн. 64 коп. –прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3539 грн. 48 коп. –комісія за касове обслуговування; 22198 грн. 28 коп. – штраф за неналежне виконання умов кредитного договору, у відношенні ОСОБА_4.
У вказаному виконавчому листі зазначено, що ОСОБА_4 мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна, 13-А.
Стягувачем - Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» було направлено вказаний дублікат виконавчого листа для виконання до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області.
17 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання, яким повернуто стягувачеві - Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_2» дублікат виконавчого листа №2-619/11, виданого 06 вересня 2017 року Київським районним судом міста ОСОБА_1, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2»(ПАТ «ВіЕйБі Банк») загальну суму заборгованості за кредитним договором № 611/08ф-8 від 08 квітня 2008 року в розмірі 503565 грн. 29 коп., яка складається з: 387586 грн. 89 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 90240 грн. 64 коп. –прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3539 грн. 48 коп. –комісія за касове обслуговування; 22198 грн. 28 коп. – штраф за неналежне виконання умов кредитного договору, у відношенні ОСОБА_4, на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо зокрема виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У зв’язку з чим, судом встановлено, що оскільки місце проживання боржника ОСОБА_4, а саме: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна, 13-А, територіально відноситься до Малиновського району міста Одеси, державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 було правомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17 жовтня 2017 року.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже скаржником не надано суду доказів того, що дії головного виконавця суперечать чинному законодавству, а посилання, викладені в скарзі не може бути підставою для її задоволення, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем були виконані всі дії, які передбачені законом в межах його повноважень.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника скаржника, що державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17 жовтня 2017 року на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказане повідомлення винесено на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржником не заявлено жодного посилання, що державним виконавцем порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17 жовтня 2017 року саме на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Також з наданих державним виконавцем у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було здійснено відправлення копії оскаржуваного повідомлення стягувачеві.
Так, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували бажання та направленість його дій на виконання судового рішення, яке є обов’язковим до виконання, та задоволення вимог стягувача.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закону), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» є необґрунтованою та безпідставною, а від так задоволенню не підлягає.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,
У Х В А Л И В:
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання – залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Калініченко Л. В.
Судове рішення № 74007770, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 15.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1512/2-619/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: