Ухвала суду № 74004758, 15.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1938/18

провадження № 6/361/98/18

15.05.2018

У Х В А Л А

15 травня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Селезньової Т.В.

при секретарі – Корніюк К.А.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Бровари у присутності представника стягувача ОСОБА_1 заяву ПАТ «Універсал банк» про поновлення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

Заявник просить поновити строк пред’явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на його користь, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин. Заявник в заяві посилається на те, що звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, ухвало суду від 7.07.2017р. було задоволено заяву про видачу дублікату; 27.12.2017р. стягувач отримав дублікат виконавчого листа, але в дублікаті було зазначено, що рішення набрало законної сили 4.01.2011р., строк пред’явлення документа до виконання – 4.01.2014р., тобто на день отримання дублікату виконавчого листа вже закінчився - не з вини стягувача - строк його пред’явлення до виконання. Посилається на ст.12 закону «Про виконавче провадження» і ст. 433 ЦПК України та на п.17.2 Перехідних положень ЦПК.

Заяву до суду подано4.04.2018р.

До заяви долучено копію дублікату виконавчого листа, копію ухвали суду від 7.07.2017р. (про видачу дублікату).

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 пояснила, що в 2011 році стягувач отримав у суді виконавчий лист і тоді ж подав на виконання до відділу ДВС Кіровоградського МУЮ – за місцем проживання боржника; в 2016 році стягувач звернувся до ВДВС і отримав відповідь ВДВС про те, що виконавчий лист було повернуто стягувачу в жовтні 2011 року з підстав відсутності у боржника майна; виконавчий лист до стягувача не надходив, тому стягувач в квітні 2017р. звернувся до суду за видачею дубліката, і отримавши дублікат виконавчого листа в грудні 2017року, звернувся з заявою про поновлення строку його пред’явлення до виконання. Поважною причиною пропуску строку пред’явлення виконавчого листа до виконання представник вказав отримання дублікату виконавчого листа в грудні 2017р. і особисте незнання того, що ще у 2011 році виконавчий лист був повернутий з відділу ДВС стягувачу.

Судом встановлено:

24.12.2010р. Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УніверсалБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 222942грн.98коп.

8.02.2011р. позивач подав заяву про видачу виконавчих листів за даним рішенням.

У справі на останній сторінці є розписка представника позивача про отримання виконавчих листів 19.05.2011р. Факт отримання заявник не оспорює.

20.07.2011р. стягувач подав до відділу ДВС Кіровоградського МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з боржника ОСОБА_2, долучено оригінал виконавчого листа.

З наявної копії виконавчого листа видно, що рішення набрало законної сили 4.01.2011р., строк пред’явлення виконавчого листа до виконання – до 4.01.2014р. , виконавчий лист видано 11.04.2011р.

19.09.2012р. стягувач (позивач) подав суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3

Ухвалою суду від 1.102012р. було задоволено заяву стягувача про видачу дублікату виконавчого листа.

31.10.2012р. стягувачем подано суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа.

У справі на останній сторінці є розписка представника позивача про отримання виконавчих листів 16.11.2012р.

7.04.2017р. стягувач подав суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2

До заяви стягувач долучив свій запит від 11.11.2016р. до ГТУЮ в Кіровоградській області з приводу проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, відкритому за даним виконавчим листом та повідомити про наявність виконавчого листа;

відповідь на даний запит від 29.11.2016р. Фортечного відділу ДВС, згідно якої 28.07.2011р. було відкрито виконавче провадження; 17.10.2011р. виконавче провадження було завершене на підставі п.2ч.1ст47 Закону Про виконавче провадження - відсутність майна у боржника, та виконавчий лист був повернутий стягувачу. В тій же відповіді зазначено, що згідно журналу реєстрації вхідних документів Кіровського ВДВС в період з жовтня 2011року по 30.11.2016р. вказаний виконавчий лист повторно не надходив для виконання.

Ухвалою суду від 1.10.2012р. було задоволено заяву стягувача про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2

Згідно супровідного листа дублікат був направлений стягувачу 27.12.2017р.

9.01.2018р. стягувач подав суду заяву про направлення йому копії ухвали і дублікату виконавчого листа, на що йому була надана відповідь про направлення дублікату. Факт отримання дублікату в грудні 2017р. представник заявника не оспорює.

Виходячи з пояснень представника заявника і наявних у справі документів, суд дійшов таких висновків:

Встановлено, що виконавчий лист був повернутий стягувачу ще у листопаді 2011 року.

Заявник не довів суду того факту, що він не отримав виконавчий лист в 2011 та/або 2012р.

Заявник не довів наявності поважних причин, які об’єктивно йому перешкодили звернутись до суду з заявою про видачу дублікату разом зі зверненням з аналогічною заявою щодо видачі дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 , що мало місце в 2012році.

Саме по собі посилання заявника, що виконавчий лист він не отримував, не доводить дійсного його неотримання в 2011році, і не доводить того, що стягувач не знав про вказану дію державного виконавця. Оскільки стягувачем до даного часу не були оспорені дії чи бездіяльність державного виконавця з цього приводу, то суд виходить з того, що виконавцем вжито всі передбачені законом дії, в тому числі і по відправленню стягувачу виконавчого листа та постанови про завершення виконавчого провадження.

Протягом вказаного (тривалого) часу стягувач, який однозначно був обізнаний щодо відкриття виконавчого провадження, не звертався до відділу ДВС з приводу виконання рішення, не оскаржував дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця, що було б логічним при добросовісному відношенні стягувача та його представників до своїх прав як стягувача у виконавчому провадженні; зокрема, не оскаржував стягувач бездіяльності державного виконавця з приводу такої тривалої бездіяльності виконавця (протягом 2012-2016років), що було б логічним, якби дійсно стягувач переймався ходом виконання рішення суду. Стягувач не був позбавлений права і можливості дізнатись раніше (у разі, якщо дійсно не отримав постанову виконавця про завершення виконавчого провадження) про хід виконання рішення, що доводить відсутність у стягувача поважних причин, через які він пропустив строк повторного пред’явлення виконавчого листа до виконання, чи подання до суду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого листа. Сам той факт, що стягувач раніше не звернувся до виконавця з відповідним запитом (до 2016року) не означає наявності у нього поважної причини пропуску строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Тим більше, що такий строк пропущений на значний проміжок часу (понад чотири роки), протягом якого стягувач сам без поважних причин бездіяв і не вживав заходів для забезпечення і реалізації своїх прав. Таким чином, стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого листа після його повернення стягувачу- без поважних причин, принаймні наявності таких причин стягувач не довів і не послався на них у поданій заяві.

Заявник на підтвердження поважних причин пропуску строку послався лише на затримку у видачі дублікату виконавчого листа в 2017 році.

Разом з тим, закон не передбачає можливості поновлення строку пред’явлення до виконання дублікату виконавчого листа - виходячи з дати його видання. Тому той факт, що сам стягувач з значним запізненням звернувся до суду за видачею дублікату, фактично вже пропустивши строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, не означає наявності у нього поважної причини і не є підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.

Крім того, суд звертає увагу і на те, що дізнавшись лише в листопаді 2016року (як це пояснює заявник) про повернення йому в 2011році виконавчого листа , він з заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання звернувся до суду лише в квітні 2018р. , і заявник суду не навів жодної поважної причини, яка б перешкодила йому подати таку заяву раніше, і тим самим пропустивши без поважних причин строк пред’явлення виконавчого листа до виконання ще на більший час.

Відповідно до ст..24 Закону України «Про виконавче провадження » стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред’явлення до суду, який видав виконавчий документ , або до суду за місцем виконання- щодо інших виконавчих документів.

Відповідно до ст..371 ЦПК України (в редакції , чинній до 115.12.2017р.) стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ст. 433 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р. - у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.123 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно ст.126 ЦПК – право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ст.127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, заявник не довів наявності у нього поважних причин протягом всього часу, на який пропущено строк пред’явлення виконавчого листа до виконання. Вказані заявником причини не доводять об’єктивної неможливості пред’явити виконавчий документ до виконання вчасно, а також вчасно вжити всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо реалізації своїх прав з цього приводу. Даний строк заявником пропущений без поважних причин.

При таких обставинах, враховуючи надані заявником докази у їх сукупності, і розглядаючи заяву в межах зазначених заявником підстав, суд не знаходить підстав для поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись ст.433 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити заявникові ПАТ «Універсал банк» у поновленні строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ПАТ «Універсал банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного ухвали.

Повна ухвала складена 16 травня 2018р.

Суддя Т.В. Селезньова