Ухвала суду № 74003276, 16.05.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4556/18

1-кс/296/2220/18

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2018 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Галасюк Р.А., за участі секретаря судового засідання Могилевець В.С., прокурора Сича Ю.М., слідчого Савчук С.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.05.2018 року старший слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира із вищезазначеним клопотанням, мотивуючи тим, що слідчим управлінням ГУ НП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2018 року за № 12018060000000108, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.187, ч.5 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійних нападів на осіб - підприємців, що проживають на території Київської, Житомирської та інших областей Держави України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, здійснили ряд підготовчих дій, спрямованих на подальше вчинення розбійного нападу, при наступних обставинах.

Так, 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_8А, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, Вишиньківська сільська рада, ОСОБА_9 ділянка, 62, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи групою осіб, спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, на автомобілях марки «Reno megan», темно-сірого кольору, з реєстраційним номерним знаком HI RA433, «Skoda Octovia», чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком ВТ0099НК та «Toyota Prado», з реєстраційним номерним знаком AA4679МР, прибули до заздалегідь підшуканого ними вищевказаного приватного будинку, у якому проживав потенційний потерпілий ОСОБА_8, який, як їм було достовірно відомо, мав у власності цінності у особливо великих розмірах, що становили інтерес для останніх, тобто до місця заздалегідь запланованого скоєння злочину, з метою заволодіння майном у особливо великих розмірах.

У цей же день, час місці та обставинах, тобто 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 проникли на територію домоволодіння за адресою: Київська область, Бориспильський район, Вишиньківська сільська рада, ОСОБА_9 ділянка, 62, та не виявиши за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8, таємно викрали з указаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1 000 000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на указану суму.

Підозру про вчинення даного кримінального правопорушення – таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в особливо великих розмірах, за ознаками ч.5 ст.185 КК України ОСОБА_2 повідомлено 14 травня 2018 року. Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_2 від дачі показів відмовився.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, і просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його адвокат проти клопотання заперечували, а підозрюваний також вказував на свою непричетність до вчиненого злочину.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи, які застосовуються за ухвалою слідчого судді, винесеною на підставі доказів і обставин справи, на які посилаються прокурор, слідчий.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

Стаття 177 КПК України передбачає, що з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику чи ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 від 14.05.2018; протокол ОМП від 14.05.2018 в приміщенні будинку де вчинене кримінальне правопорушення; показання потерпілого ОСОБА_10 від 14.05.2018; протокол ОМП від 14.05.2018 автомобіля «Renault megane», номерні знаки Данії НІ RA 433; протокол обшуку від 14.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1; протокол обшуку від 14.05.2018 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2.

В ході розгляду справи, слідчий суддя дійшов висновку, що представлені слідством, разом із клопотанням, вищенаведені матеріали, зібрані органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_2, дійсно вказують на можливу його причетність до вчинення інкримінованих дій. Обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні фактичними даними, зокрема дослідженими, в ході розгляду даного клопотання вказаними доказами, підстав для визнання яких недопустимими на даний час немає.

Таким чином, в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, дане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі строком до 12 років та під час проведення слідчих дій були присутні поняті, яким стали відомі обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а саме таємного викрадення чужого майна та їх анкетні дані ОСОБА_2 і вплив на них у зв’язку з цим може здійснюватись. Також ОСОБА_2 може здійснюватися тиск на потерпілого ОСОБА_10 з метою відмови останнього від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

14.05.2018 р. о 08.40 год. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, і цього ж дня вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З огляду на це, при вирішення даного клопотання слідчим суддею враховувалось, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, і тому під загрозою покарання підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Окрім цього, не виключається можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_2 на потерпілого.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років. Як вказувалось вище, санкція ч.5 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

З огляду на викладене, розглянувши клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалася слідчий у клопотанні, і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Згідно даних, що характеризують особу підозрюваного, встановлених в ході розгляду клопотання, ОСОБА_2 є жителем м. Києва, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, учасник бойових дій, однак як вбачається з матеріалів провадження вказані обставини і наявні соціальні зв’язки не можуть вважатись для підозрюваного стримуючими факторами від вчинення навіть кримінальних правопорушень, а тому при застосуванні до нього менш суворого запобіжного заходу не виключається можливість порушення ним відповідних зобов’язань, які покладаються у такому випадку.

Також при розгляді клопотання, слідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_2 хоча і зареєстрований та проживає на території м. Києва, проте як вказувалось вище дійсно може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він, як особа, яка притягується до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин не може не усвідомлювати можливості засудження його на певний строк покарання та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що негативно відобразиться на його стосунках в родині та суспільстві. Також враховується, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувався зухвалою поведінкою виконавців злочину, а також останніми вживалися заходи конспірації та уникнення викриття вчиненого злочину, а тому є підстави вважати, що підозрюваний буде вчиняти будь-які перешкоди органу досудового розслідування спрямовані на знищення доказів, вплив на потерпілого та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що необхідно враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_2 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні і прокурор у своєму виступі.

Тому, окрім вищезазначеного, враховуючи також характер і тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Доводи захисника і самого підозрюваного не підтверджені доказами.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом. При цьому у частині четвертій даної статті законодавець передбачив можливість і право слідчому судді і суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_2 притягується до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження № 12018060000000108, за ознаками кримінальних правопорушень, одним з яких є ч.3 ст.187, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, слідчий суддя у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за доцільне не обирати розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183,193,194,196,197,200,309,372,376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України – 60 діб, який обчислювати з часу його затримання, тобто з 08 години 40 хвилин 14.05.2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Р. А. Галасюк