Ухвала суду № 74001088, 07.05.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/70/15-ц

Провадження № 6/324/29/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Таран Т.Л.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи подання головного державного виконавця Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про примусове входження до житлового приміщення боржника,

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням про примусове входження до житлового приміщення боржника ОСОБА_3 за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, для проведення виконавчих дій, в якому вказала, що на виконанні у Пологівському РВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження №54323090 про стягнення коштів із ОСОБА_3 на користь юридичних осіб.

До складу зведеного виконавчого провадження входять три виконавчі провадження:

ВП № 52891460 з примусового виконання виконавчого листа №324/70/15-ц- 2/324/212/2015 від 07.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в сумі 248833,44 грн.;

ВП №52891501 з примусового виконання виконавчого листа Пологівського районного суду Запорізької області по справі №324/70/15-ц-2/324/212/2015 від 07.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу зі сплати судових витрат у сумі 2488,33 грн.;

ВП № 51987906 з примусового виконання вимоги №Ф-11029-17У, виданої 12.07.2016 року Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь держави в особі Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області недоїмки у розмірі 340,00 грн.

Постанови про відкриття зазначених виконавчих проваджень були направлені на адресу боржника.

Згідно з відповідями ДПС України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями (останній запит від 22.11.2017 року) встановлено, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Відповідно до відповідей ДПС України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб (останній запит від 23.11.2017 року) встановлено, що інформація щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи (останній запит від 22.11.2017 року) інформації не знайдено.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які отримують пенсії (останній запит від 22.11.2017 року) інформації не знайдено.

Відповідно до відповідей Автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Автомобіль» (останній запит від 22.08.2017 року) встановлено, що за боржником на праві власності не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно з відповіддю ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України від 08.09.2017 року було встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб, на який згідно постанови про арешт майна (коштів) боржника від 08.09.2017 року накладено арешт, та згідно постанови про розшук майна боржника від 08.09.2017 року оголошено в розшук. Постанову про розшук майна боржника було повернуто без виконання у зв’язку з тим, що у транспортного засобу інший власник.

Відповідно до відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 22.08.2017 року було встановлено, що за боржником на праві власності сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта №110826676 встановлено, що за боржником ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано трикімнатну квартиру за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, яку передано в іпотеку ВАТ «Універсал Банк», і на все нерухоме майно боржника накладено арешт державним виконавцем Пологівського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області.

22.08.2017 року на адреси ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_1», ПАТ «ОТП ОСОБА_4» було направлено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на всі відкриті рахунки та ті, що будуть відкриті в подальшому у фінансовій установі, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. За результатами виконання зазначеної постанови стало відомо, що боржником відкрито рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк», залишок на якому становив 3,60 грн. Зазначені кошти було перераховано на депозитний рахунок відділу ДВС та розподілено на витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій за вищевказаним зведеним виконавчим провадженням.

12.09.2017 року на адресу відділу ДВС надійшла відповідь Пологівської міської ради стосовно реєстрації місця проживання та складу сім’ї боржника ОСОБА_3, згідно із якою було встановлено, що за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

З відповіді Державної міграційної служби України в місті Києві від 22.11.2017 року №16160 було встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортом громадянина України для виїзду за кордон підрозділами ГУДМС України в м.Києві не документувався.

08.09.2017 року та 13.10.2017 року на адресу реєстрації боржника було направлено виклики державного виконавця для дачі особистого пояснення з приводу несплати заборгованості за виконавчими документами, на які ОСОБА_3 не з’явився.

Також, до відділу ДВС надійшла інформація, що боржник ОСОБА_3 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, куди було направлено рекомендованим листом з повідомленням виклик державного виконавця. Зазначений виклик було повернуто до відділу ДВС у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

При неодноразових виїздах працівників відділу ДВС 16.01.2017 року, 21.03.2017 року, 08.06.2017 року, 17.08.2017 року та 08.01.2018 року провести виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, виявилось неможливим, оскільки на вимогу державного виконавця двері від домофону ніхто не відчинив у жодній квартирі, які розташовані у зазначеному багатоповерховому будинку.

Під час виїзду працівників відділу ДВС 15.09.2017 року провести виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, виявилось неможливим, оскільки на вимогу державного виконавця двері квартири ніхто не відчинив, але зі слів сусідки, яка не назвалася, стало відомо, що боржник ОСОБА_3 за вказаною адресою фактично не проживає та не з’являється.

У зв’язку з цим головний державний виконавець просив винести ухвалу про надання дозволу на примусове входження до житлового приміщення боржника ОСОБА_3 для проведення виконавчих дій за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, відповідно до зведеного виконавчого провадження №54323090.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 подання підтримала у повному обсязі і просила його задовольнити з підстав, викладених у поданні. Також повідомила, що на адресу боржника, вказану у виконавчих документах, направлялися усі процесуальні документи, які виносилися державним виконавцем у даному виконавчому провадженні, а також виклики про необхідність з’явитися до Пологівського РВ ДВС, хоча відомості про їх фактичне вручення адресату у матеріалах виконавчого провадження відсутні. Під час проведення виконавчих дій вдалося з’ясувати ймовірне місце проживання боржника у м. Запоріжжі, але направлений на вказану адресу виклик повернувся без вручення, а запит до органу місцевого самоврядування для підтвердження або спростування відомостей про проживання боржника за вказано адресою зроблено не було. Окрім того, 12.09.2017 року було отримано відповідь від Пологівської міської ради Запорізької області про те, що у квартирі за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, крім боржника зареєстровано ще двоє осіб, але заходи щодо з’ясування фактичного місця їх перебування державним виконавцем не вживалися. На вказану квартиру державним виконавцем було накладено арешт, а також вона перебуває в іпотеці ПАТ «Універсал Банк». З метою перевірки майнового стану боржника було здійснено виїзди державних виконавців за вказаною у поданні адресою квартири, яка належить на праві власності боржнику, але потрапити у квартиру не виявилося можливим, оскільки ніхто не відчинив двері. Завчасно боржника не було попереджено про дату і час виїзду до нього державного виконавця. Зі слів сусідки, яка не назвала себе, було встановлено, що періодично у квартиру приходить мати боржника і ця сусідка передає їй всю кореспонденцію, яка надходить на їх адресу. Окрім того, представник заявника повідомила, що після проникнення до квартири буде здійснено її опис, а також опис наявного в ній рухомого майна, на яке може бути звернене стягнення. При цьому, у випадку, якщо у заздалегідь повідомлений виконавцем час особи, які проживають у квартирі, будуть відсутні у цій квартирі, то буде описане все можливе рухоме майно. У той же час, якщо певне включене до опису майно не належить боржнику, то власник цього майна повинен буде звертатися до суду щодо виключення цього майна з опису.

З’ясувавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, у тому числі й надані представником заявника оригінали матеріалів зведеного виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

У той же час ст. 30 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За положеннями ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року визначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції та згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються і орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи вирішується не інакше, як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом встановлено, що на виконанні у Пологівському РВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження №54323090 про стягнення коштів із ОСОБА_3 на користь юридичних осіб. До складу зведеного виконавчого провадження входять три виконавчі провадження:

ВП № 52891460 з примусового виконання виконавчого листа №324/70/15-ц- 2/324/212/2015 від 07.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в сумі 248833,44 грн.;

ВП №52891501 з примусового виконання виконавчого листа Пологівського районного суду Запорізької області по справі №324/70/15-ц-2/324/212/2015 від 07.05.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу зі сплати судових витрат у сумі 2488,33 грн.;

ВП № 51987906 з примусового виконання вимоги №Ф-11029-17У, виданої 12.07.2016 року Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь держави в особі Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області недоїмки у розмірі 340,00 грн.

Постанови про відкриття вказаних виконавчих проваджень направлялися боржнику разом із супровідними листами від 16.11.2016 року за вих.№ 16.23-39/16937, від 16.11.2016 року за вих.№ 16.23-39/16936, від 19.08.2016 року за вих.№ 17421, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями реєстрів на відправлення рекомендованої кореспонденції, однак матеріали справи не містять доказів, що зазначені документи боржник отримав. При цьому, відсутність документального підтвердження ознайомлення боржника зі змістом постанов про відкриття виконавчого провадження не дає підстав для висновку про навмисне ухилення боржника від їх виконання.

Згідно з актом державного виконавця від 16.01.2017 року провести виконавчі дії щодо перевірки майнового стану за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, виявилось неможливим, оскільки на вимогу державного виконавця ніхто не відчинив двері від домофону у жодній квартирі зазначеного будинку.

Відповідно до акту державного виконавця від 21.03.2017 року, за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, провести виконавчі дії виявилось неможливим, оскільки на вимогу державного виконавця двері ніхто не відчинив у жодній квартирі.

Аналогічна інформація міститься і у актах державного виконавця від 08.06.2017 року, 17.08.2017 року, 08.01.2018 року, 24.01.2018 року та 31.01.2018 року.

Також згідно з актом державного виконавця від 15.09.2017 року встановлено, що, зі слів сусідки, яка не назвалася, за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, ніхто не проживає. ОСОБА_3 за даною адресою не з’являється, двері на вимогу державного виконавця ніхто не відчинив.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, востаннє державний виконавець виходила за місцем знаходження квартири боржника лише 31.01.2018 року. Тобто, станом на час розгляду подання у матеріалах виконавчого провадження відсутня актуальна інформація щодо наявності перешкод для входження до квартири за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38.

Разом з тим, попереджень боржнику щодо виходу державного виконавця за місцем знаходження його майна у певний час згідно із наданими суду актами матеріали справи не містять. Відсутність вказаних попереджень не давала можливості боржнику вжити заходів для прибуття у визначений час для проведення опису його майна у вказаній вище квартирі.

Крім того, зі змісту зазначених вище актів державного виконавця вбачається, що вони складені державним виконавцем одноособово, без участі стягувача, боржника та понятих.

Тобто, матеріали справи не містять беззаперечних доказів ухилення боржника від виконання судового рішення та вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, а також перешкоджання входженню державного виконавця до належної йому квартири.

При цьому, державним виконавцем не було вжито всіх можливих заходів для з'ясування питання про місце реєстрації та проживання боржника саме станом на час розгляду подання, у тому числі й шляхом направлення відповідного запиту до Запорізької міської ради, а також шляхом звернення до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника у порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, надані до суду матеріали виконавчого провадження не містять актуальної на час розгляду даного подання інформації про склад осіб, які зареєстровані у належній боржнику квартирі. Відсутність саме актуальної інформації про склад осіб, які зареєстровані у належній боржнику квартирі, позбавляє суд можливості виключити можливість порушення прав цих осіб на мирне володіння своїм майном у випадку надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника.

У той же час, відповідно до інформації Пологівської міської ради від 12.09.2017 року за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Наведене дає підстави для висновку про те, що у вказаній вище квартирі можуть перебувати і належні їм речі. При цьому, у наданих до суду матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про повідомлення також і цих осіб про необхідність забезпечення доступу державного виконавця до квартири за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38. Тому надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника без повідомлення вказаних осіб може призвести до порушення гарантованого ст. 30 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод права цих осіб на мирне володіння своїм майном і змусить їх вживати додаткових заходів для відновлення порушених прав, оскільки під час проведення опису майна за відсутності їх та власника квартири до акту опису може потрапити також майно, яке належить цим особам.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою вимог ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Оцінюючи у даному конкретному випадку можливість примусового проникнення до житла боржника на предмет відповідності втручання в його право та право осіб, які з ним проживають і чиє майно може перебувати у належній боржнику квартирі, на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, суд приходить до висновку про те, що зібраними на час розгляду подання державним виконавцем матеріалами виконавчого провадження не підтверджується законність та пропорційність втручання в право на мирне володіння майном, оскільки державним виконавцем не було вичерпано усі можливі засоби для виконання судового рішення та вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області без здійснення такого крайнього заходу, як проникнення до житла боржника.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наведені вище конкретні обставини даної справи, суд вважає за необхідне у задоволенні подання державного виконавця відмовити, оскільки примусове проникнення на територію зазначеної вище квартири може призвести до порушення гарантованого ст. 30 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод права інших мешканців квартири, крім боржника, на мирне володіння своїм майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261, 353, 439 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Пологівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про примусове входження до житлового приміщення боржника ОСОБА_3 за адресою: м.Пологи, вул.Потьомкіна, 1В/38, для проведення виконавчих дій – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 11 травня 2018 року.

Суддя: