Постанова № 74000258, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/3138/18

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представників: від апелянта - ОСОБА_1,

від позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси, ухвалене за правилами спрощеного провадження 07.03.2018 року в м.Одесі по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2017 року № 475/17.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.03.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 475/17 від 10.10.2017 року у справі про адміністративне правопорушення прийнятої у відношенні ОСОБА_2 за ч.5 ст.96 КУпАП.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням процесуальних вимог КАС України, а саме без повідомлення належним чином апелянта про відкриття та призначення справи до розгляду. Разом з тим апелянт звертає увагу, що фактично копію ухвали про відкриття провадження у справі судом було напралено на адресу апелянта в день розгляду справи по суті заявлених вимог, тому вважає, що управління об'єктивно було позбавлено можливосто надати свої пояснення, а саме відзив на позов ОСОБА_2. Також в апеляційній скарзі зазначається, що з рішенням суду управління не погоджуєтсья в повній мірі та зазначає, що особисто сама позивачка була присутня під час перевірки, надала доступ до квартири, а також необхідні документи, а не отримання нею поштової кореспонденції є навмисне ухилення від отримання.

Таким чином апелянт вважає, що рішення суду є не законним та винесеним без дослідження усіх обставин справи, судом допущено порушення процесуального, а також матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

В свою чергу ОСОБА_2 надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки апелянтом порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, а саме, у встановленому законом порядку ні протокол, ні припис позивачу не вручався, постанова винесена без її участі, чим порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно акту перевірки №000874 було перевірено дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою АДРЕСА_1.

В ході проведення перевірки встановлені такі порушення: демонтажу дверних блоків у приміщеннях; демонтажу покриття підлоги та бетонної стяжки по всій площі квартири; демонтажу старих та влаштування нових інженерних мереж квартири з втручанням в несучі конструкції будинку; змінення цільового призначення житлової кімнати № 6 (відповідно до технічного паспорту) під приміщення кухні; змінення цільового призначення кухні (приміщення № 9) під на санвузол та прокладення інженерних мереж до нього; об'єднання приміщення № 8 та приміщення № 9 шляхом демонтажу перегородки між ними; перенесення перегородки між житловими кімнатами № 4 та № 5 в бік кімнати №5.

10.10.2017 року на підставі акту перевірки №000874 від 27.09.2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП та припису від 27.09.2017 року управлінням ДАБК ОМР було прийнято постанову №475/17 про справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зазначено, що управлінням ДАБК ОМР порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 (Порядок № 553).

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства

Відповідно до пункту 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку № 533).

Відповідно до п.п. 1 - 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п. 9 Порядку слідує, що посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред`явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.

Вказаній нормі кореспондує п. 14 Порядку згідно якого суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пункту 4 Постанови КМУ №224 підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 згаданого порядку, визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно з п.6 цього порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15- денннй строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення.

Такий протокол за формою та змістом повинен виповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У ст. 280 КУпАП України визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопору шення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідаїьносгі, чи є обставини, шо пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, шо мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопору шення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт. який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 25.09.2017 року була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою АДРЕСА_1.

З акту перевірки №000874 від 27.09.2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2017 року відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП та припису від 27.09.2017 року встановлено, що позивач відмовилась від їх отримання, а тому зазначені документи були направленні позивачу поштою.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що 25.09.2017 року під час проведення позапланової перевірки посадовою особою не було запропоновано отримати акт перевірки. Також посадовою особою не було повідомлено позивачу коли саме та в яким спосіб можливо отримати акт перевірки.

В свою чергу позивач звертає увагу, що взагалі їй не було повідомлено, що 25.09.2017 року відносно неї проводилася перевірка, будь-якої поштової кореспонденції вона не отримувала та не відмовлялась від її отримання.

В свою чергу апелянт посилається на ті обставини що акт, протокол та припис були направлені на адресу позивача 07.03.2018 року, що підтверджується поштовим відстеженням за №6501003884512.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що ні акт перевірки, ні протокол, ні припис позивачу у встановленому законом порядку не вручався.

Крім того з наданого до суду апелянтом доказу, а саме відстеження поштового відправлення, вбачається, що лист за №6501003884512 не був вручений адресату та був повернутий відправнику.

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не було отримано акт перевірки, протокол та припис, що свідчить про порушенння п. 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 року, а тому судом обгрунтовано скасовано постанову №475/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Щодо самого порушення містобудівної діяльності, встановленого управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час перевірки слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 був затверджений перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до п.1 вказаної постанови до такого переліку відноситься, зокрема: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Таким чином судова колегія суду апеляційної інстанції зазначає, що встановлені в ході проведення перевірки порушення не передбачають надання повідомлення про початок будівельних робіт чи отримання будь-яких дозволів.

В ході судового розгляду представником управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не було доведено та надано відповідних належних доказів, що позивачкою було здійснено втручання у несучі конструкції будинку. В свою чергу представник зазначив, що знесення несучих стін у цій квартирі не відбувалось, а були знесенні стіни із гіпсокартону, однак на думку апелянта в комплексі встановлених порушень під час перевірки, позивач для виконання цих робіт повинна була отримати дозвіл в становленому законом порядку.

З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження втручання позивачем в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Таким чином, оскільки апелянтом не було належним чином проінформовано ОСОБА_2 щодо розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні належні докази, щодо її сповіщення та крім того відсутні докази, на підтвердження втручання позивачем в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в запереченнях до адміністративного позову, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.286,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.03.2018 року без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик