Постанова № 73998596, 14.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1870/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (суддя суду І інстанції: ОСОБА_4 ; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 19 хв. 10.01.2018р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 19.01.2018р.),-

ВСТАНОВИВ:

10.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0035021307, №0035001307 від 17.08.2017 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018р. відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відомості щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, які надійшли від уповноважених органів Німеччини документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару, оскільки ці відомості відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на ті ж доводи, що визначені при заявлені позову, а саме, що технічний паспорт на автомобіль, з якого взяті відомості про першу реєстрацію вантажного автомобіля під час розмитнення, не визнаний у встановлений законом спосіб недійсним, а позивач не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо.

Стороною відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, який вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача та позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції за дорученням ОСОБА_2 ТзОВ «Тиса-Захід» на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні, марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 2143 см. куб., код УКТЗЕД - НОМЕР_2 (особа відповідальна за фінансове регулювання ОСОБА_2І.).

Під час здійснення митного оформлення даного транспортного засобу було подано реєстраційний документ за № HAL-S-1-254/15-00049 від 11.09.2015 року на транспортний засіб, виданий реєстраційно-транспортним відомством міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина, із зазначенням дати першої реєстрації 11.10.2010 року.

21.09.2015 року відділом митного оформлення Івано-Франківської митниці здійснене оформлення вантажного автомобіля за митною декларацією ІМ 206020000/2015/400607 від 21.09.2015 року (вантажний автомобіль марки Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 2143 см. куб., код УКТЗЕД - НОМЕР_2). Згідно графи 17 "Нарахування платежів" при митному оформленні транспортного засобу нараховано наступні митні платежі: ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 9585,21 грн.; додатковий імпортний збір (вид 122) за ставкою 5% в розмірі 4792,60 грн.; акцизний збір (вид 185) за ставкою 0,02 EUR за 1 куб. см. об'єму циліндрів двигуна в розмірі 1059,07 гривень; податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 22257,79 грн.

Загальна сума нарахованих митних платежів становить 37694,66 грн.

Розрахунок митних платежів проведено з врахуванням заявленої ОСОБА_2 дати першої реєстрації транспортного засобу - 11.10.2010 року та з урахуванням курсу валют на дату складання митної декларації.

На підставі пп.1 п.3 ст.345, пп.2 п.2 ст.351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 14.07.2017 №1186, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 при митному оформленні товару за митною декларацією №206050000/2015/400607 від 21.09.2015 року за результатами якої складено акт від 02.08.2017 року №804/09-19-13-07/НОМЕР_3.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого донараховано акцизний податок в розмірі 41303,79 грн;

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп. «в» п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в розмірі 8260,76 грн.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно з інформацією митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки Benz, модель Sprinter 316, номер кузова НОМЕР_1 є 12.11.2009, а не 11.10.2010 рік, отже, наведений вище вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", використовувався з 5 до 8 років, а тому для його оподаткування повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно інформації митних органів ФРН фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 2143 куб.см, - 12.11.2009р.

Таким чином, на думку відповідача, вказаний вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», використовувався від 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

На підставі цього Акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. винесло спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р», а саме:

№0035001307 від 17.08.2017 року за платежем - транспортні засоби, на суму основного податкового зобов’язання - 41303,79 гривень і штрафних санкцій на суму 10325,95 гривень та №0035021307 від 17.08.2017 року за платежем - податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму основного податкового зобов'язання 8260,76 гривень та 2065,19 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що відомості щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, які надійшли від уповноважених органів Німеччини документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), відповідно до ч.1 ст.257 якого декларування здійснюється шляхом заявлених за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

звертатись до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч.3 ст.345 МК України).

Приписами п.8 ч.1 ст.336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (ст.351 МК України).

Відповідно до пп.5, 6 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або інші законами України.

Окрім цього, відповідно до п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Матеріалами справи стверджується, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області згідно супровідних листів Державної фіскальної служби України від 16.03.2017 року та Івано-Франківської митниці ДФС від 21.04.2017 року отримано лист митних органів Федеративної Республіки Німеччина щодо недостовірних даних стосовно дати першої реєстрації транспортних засобів і відповідно заниження основи нарахування акцизного податку та ПДВ, в тому числі при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією №206050000/2015/400607 від 21.09.2015 року.

Зокрема, в листі № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.A.22 від 14.02.2017р., який надійшов від митних органів ФРН, зазначається, що матеріали стосовно можливих невідповідностей під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале) було передано кримінальній поліції землі Саксонія-Анхальт. У представленому додатку надано справжні дані первинної реєстрації транспортних засобів, в тому числі й спірного автомобіля.

Кримінальна поліція землі Саксонія-Анхальт в своєму листі від 17.01.2017р. повідомила, що була здійснена перевірка первинних реєстраційних даних транспортних засобів в Федеральній службі автомобільного транспорту. Результати перевірки підтвердили підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів, що були надані під час митного оформлення, були підроблені.

Натомість реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення спірного автомобіля, та експертний висновок спеціаліста від 29.09.2015р. не визнані в передбаченому законодавством порядку недійсними.

При цьому, контролюючий орган під час перевірки взяв до уваги лише лист ДФС України № 6425/7/99-99-20-02-01-17 від 16.03.2017р., яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами ФРН, стосовно автентичності документів, поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення товару - вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД НОМЕР_2.

Зокрема, згідно листа митної служби ФРН № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 від 14.02.2017р. можливі невідповідності під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале), що були предметом перевірки кримінальної поліції землі Саксонія-Анхальт, яка підтвердила підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів підроблені.

Разом з тим, вказаний лист митної служби ФРН не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підробки реєстраційних документів вантажного автомобіля, а лише вказує на протиправні дії державного реєстраційно-транспортного органу м.Халле (Заале) ФРН, за які відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді зобов’язання додаткового сплатити акцизний податок та ПДВ разом із штрафними (фінансовими) санкціями.

Окрім цього, Акт перевірки №№804/09-19-13-07/НОМЕР_3 від 02.08.2017р. не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо підроблення інформації в реєстраційних документах на спірний автомобіль, а лише підтверджує факт подання ОСОБА_2 під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.

Виходячи із змісту ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Також оскільки у розглядуваному випадку митний орган самостійно визначав митну вартість товару та пропустив останній на митну територію України зі сплатою всіх податків і обов’язкових платежів, тому в подальшому він не має права для донарахування податкових зобов’язань, окрім встановлення факту змови між декларантом і митним органом для заниження обов’язкових платежів.

Апеляційний суд оцінюючи обставини справи та наведені докази вважає недоведеним відповідачем наявності складу податкового правопорушення у позивача, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує в порядку сформовану правову позицію Верховного Суду по аналогічній категорії справ, яка викладена в постанові від 03.04.2018р. у справі № К/9901/593/17, учасником якої є ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ст. 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В розумінні ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжного доручення №114 від 10.11.2017 року позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 640 грн (а.с.2) та відповідно до платіжного доручення №176 від 15 лютого 2018 року за подання до адміністративного суду апеляційної скарги 960 грн.

Таким чином, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір на загальну суму 1600 грн, вказані витрати пов'язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, колегія суддів приходить до висновку про його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі №809/1556/17 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області №0035001307 від 17.08.2017 року за платежем – акцизного податку з ввезеного на митну територію України підакцизного товару на суму 51629,74 грн та №0035021307 від 17.08.2017 року за платежем - податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму 10325,95 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області ( ЄДРПОУ 39394463) на користь ОСОБА_2 ( ін. НОМЕР_3 ), проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот ) гривень понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 16.05.2018.