Постанова № 73998467, 15.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1395/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2017 року у справі № 454/544/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

суддя в 1-й інстанції - Веремчук О. А.

час ухвалення рішення - 12.06.2017 року, 13:00 год

місце ухвалення рішення - м. Сокаль,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з даним позовом до Сокальського об'єднаного УПФУ у Львівській області та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 1,8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та зарахування до пільгового стажу період з 29.05.978 року по 12.03.1998 року, а також зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 16.09.2008 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.01.2017 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах. В лютому 2017 року позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про-підвищення престижності шахтарської праці» однак отримав відповідь з відмовою, посилаючись на те, що працівники геологорозвідувальних експедицій не зайняті безпосередньо видобуванням корисних копалин, тому норми цього Закону на них не поширюються.

Вважає таку відмову незаконною, оскільки згідно довідки №26 від 23.02.201;2 року виданої Львівсько-Волинською геологорозвідувальною експедицією встановлено, що Червоноградська і Нововолинська геологорозвідувальні партії були утворені в липні 1967 року, (наказ №4 від 01.07.1967р.) для виконання геологічних, бурових і інших робіт в шахтах з видобутку вугілля. Роботи проводились безпосередньо і з повним робочим днем в гірничих виробітках шахт з видобутку вугілля.

Згідно листа ДП «Львіввугілля» від 07.06.2011 року №2/1205 зазначено, що наказом Міністерства вугільної промисловості був створений підрозділ Червоноградська геологорозвідувальна партія підземного буріння, яка була підпорядкована Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції. Усі працівники Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння весь період діяльності експедиції були зайняті повний робочий день в шахті, займались підготовкою вуглевидобувних дільниць в шахтах, повністю причетні до видобутку вугілля і без виконання робіт працівників Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, видобуток вугілля на дільницях був би неможливим.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2017 року у справі № 454/544/17 позовні вимоги задоволено частково.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в листах Міністерства праці та соціальної політики України від 13.03.2009 року №1183/0/010/09-36 та Пенсійного фонду України від 14.04.2009 року №6576/02-20 зазначено, що норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не поширюються на працівників геологорозвідувальних експедицій, так як вони не зайняті безпосередньо видобуванням корисних копалин.

Просить скасувати постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2017 року у справі № 454/544/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.05.2018 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну сторони відповідача - Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке у судовому засіданні було задоволено та проведено заміну сторони відповідача.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 29.11.1998 року призначено пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до норм ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788.

Загальний стаж роботи ОСОБА_1 обчислений станом на 18.02.2002 року становить 31 рік 03 місяці 25 днів, з них: 19 років 09 місяці 14 днів пільгового стажу роботи машиністом бурової установки підземним ДП "Львівсько-Волинська геологорозвідувальна експедиція", 04 роки 09 місяців 28 днів стажу роботи на видобутку вугілля, 05 місяців 07 днів ]ф|фйіового стажу роботи за Списком 1.

З листа Сокальського об'єднаного управління ПФУ Львівської області від ; 20.02.2017 р. вбачається, що відповідач не зараховує позивачу в стаж, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» період роботи: 29.05.1978 року по 12.03.1998 року, оскільки працівники геологорозвідувальних експедицій не зайняті безпосередньо видовбуванням зазначених вище корисних копалин (ст. 1 Закону) то норми Закону України ст. 8 «Про підвищення престижності шахтарської праці» на них не поширюються.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно роботу позивача на даному, підприємству не зараховує до стажу роботи, який дає право на перерахунок його пенсії відповідно до ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», так як ст.1 даного Закону слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Відповідач визнає, що період роботи на геологорозвідці Львівсько-Волинської експедиції відноситься до робіт, передбачених Списком №1, однак тільки вважає, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не може бути застосована під час обчислення розміру пенсій позивачу

Так як стаж ОСОБА_1 за Списком №1- складає 19 років 09 місяців 14 днів, то суд першої інстанції вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому визнав дії відповідача неправомірними та зобов'язав відповідача провести позивачу такий перерахунок і виплату пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» (далі - підрозділ 1) розділу 1 «Гірничі роботи» (далі - розділ 1) списку № 1 передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія вказаного Закону та встановлені ним пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Згідно листа ДП «Львіввугілля» від 07.06.2011 року №2/1205 зазначено, що наказом Міністерства вугільної промисловості був створений підрозділ Червоноградська геологорозвідувальна партія підземного буріння, яка була підпорядкована Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції. Усі працівники Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння весь період діяльності експедиції були зайняті повний робочий день в шахті, займались підготовкою вуглевидобувних дільниць в шахтах, повністю причетні до видобутку вугілля і без виконання робіт працівників Червоноградської геологорозвідувальної партії підземного буріння, видобуток вугілля на дільницях був би неможливим.

Оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги представлені позивачем документи, колегія суддів приходить до переконливого висновку щодо підтвердження зайнятості позивача протягом періоду з 29.05.1978р. по 12.03.1998 р. в Львівсько-Волинській геологорозвідувальній експедиції, на підземних роботах (під землею) повний робочий день, через що заявлений позов є підставним та обґрунтованим.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 12 червня 2017 року у справі № 454/544/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 16.05.2018 року