Постанова № 73997832, 14.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. Справа № 920/1037/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Барбашова С.В.

секретар судового засідання Бєлкіна О.М.

за участі представників:

позивача – ОСОБА_1

відповідача – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної установи "Шосткінська виправна колонія (№66)", с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область (вх. 501 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2018 у справі № 920/1037/17 (повний текст складено 30.01.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)", с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область

про спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.01.2018 у справі № 920/1037/17 (суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено повністю.

Зобов'язано Державну установу "Шосткинська виправна колонія (№66)" (вул. Івана Скоропадського, 57А, с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область, 41132, код ЄДРПОУ 08565084) виконати зобов'язання по договору б/н від 01.03.2017, укладеному між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І.Сірка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) та Державною установою Шосткинська виправна колонія (№66)" (вул. Івана Скоропадського, 57А, с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область, 41132, код ЄДРПОУ 08565084) в натурі шляхом встановлення на об'єкті споживача "Житлова зона" (Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Івана Скоропадського, 57 А) засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локальне устаткування збору і обробки даних вчинивши дії, які передбачені п. 2.2. договору б/н від 01.03.2017, а саме: розробити технічне завдання на виконання робочого проекту та направити постачальнику (ПАТ "Сумиобленерго") для погодження; укласти з проектною організацією договір на виконання робочого проекту та направити погоджене постачальником (ПАТ "Сумиобленерго") технічне завдання; направити електропостачальній організації (ПАТ "Сумиобленерго") робочий проект для погодження; організувати встановлення та налагодження згідно робочого проекту, погодженого постачальником (ПАТ "Сумиобленерго"), обладнання; оформити всю необхідну документацію та у встановленому порядку ввести обладнання в експлуатацію.

Стягнуто з Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" (вул. Івана Скоропадського, 57А, с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область, 41132, код ЄДРПОУ 08565084) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. І.Сірка, 7, м. Суми, 40035, код 23293513) 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Відповідач вважає недоцільним встановлення приладу ЛУЗОД та витрачати кошти з державного бюджету на встановлення приладу ЛУЗОД, посилаючись на зменшення споживання електричної енергії через оптимізацію діяльності Державної установи “Шосткинської виправної колонії (№66)”, яка здійснюється згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.09.2017 року за № 2865/5, а також неприбутковість державної установи та відсутність коштів з державного бюджету на вирішення зазначеного питання згідно кошторису на 2017 рік.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2018 у справі № 920/1037/17.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов’язання по встановленню засобів обліку відповідно до пункту 3.35 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 та п. 1.1 договору від 01.03.2017. Позивач також вважає, що оскільки відповідач є юридичною особою, тому відсутність коштів, бюджетного фінансування або оптимізація діяльності не припиняє його зобов’язань за договором.

У зв'язку із знаходженням судді Медуниця О.Є. на лікарняному, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 14.05.2018 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 920/1037/17: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В.

Відповідач в призначене судове засідання 14.05.2018 не з’явився, проте надіслав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу № 920/1037/17 без участі представника Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)"за наявними в справі документами.

Враховуючи положення ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 ГПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.06.2015 між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 24163 (номер договору змінено згідно з додатковою угодою № 2 від 26.08.2015, а.с. 107), за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення електроустановок останнього, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього.

Відповідно до п. 9.6. договору № 24163, в редакції додаткової угоди № 2 від 26.08.2015, договір набирає чинності з дня його підписання та діє до "31" грудня 2015 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За умовами вказаного договору, об’єктом постачання електричної енергії є, в тому числі, житлова зона (Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Івана Скоропадського, 57 А) з приєднаною потужністю електроустановок 320 кВт, кількість робочих днів на тиждень – 7, кількість годин роботи – 24 (додаток 12 до договору, а.с. 33). В період з 21.02.2016 по 20.02.2017 середньомісячний обсяг споживання електричної енергії за попередні 12 календарних періодів для діючих електроустановок склав більше 50 тис. кВт/год, що підтверджується актами прийняття-передавання електричної енергії за період з 21.02.2016 по 20.02.2017 (а.с. 21-32).

01.03.2017 між сторонами укладено договір б/н, за умовами якого, згідно з п. 3.35 ПКЕЕ відповідач зобов’язаний забезпечити об’єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт.год. і більше, локальним устаткуванням збору і обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.

Згідно з п. 2.2. вказаного договору, відповідач зобов’язаний розробити технічне завдання на виконання робочого проекту та направити постачальнику для погодження; укласти з проектною організацією договір на виконання робочого проекту та направити погоджене постачальником технічне завдання; направити електропередавальній організації робочий проект для погодження; організувати встановлення та налагодження, згідно робочого проекту, погодженого постачальником, обладнання; оформити всю необхідну документацію та у встановленому порядку ввести обладнання в експлуатацію.

За умовами п. 4.1. договору, відповідач зобов’язується привести комерційний облік у відповідність до вимог пункту 3.35 ПКЕЕ в термін до 31.08.2017.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків (п. 6.1.1. договору).

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що відповідач не дотримався строків виконання зобов’язань по встановленню ЛУЗОД та не виконав жодного обов’язку, визначеного п. 2.2. договору.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28.

Згідно з п. 3.35 Правил, об'єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВтгод і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.

Період для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок визначається окремим договором між електропередавальною організацією та споживачем.

За приписами 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено, що договір від 01.03.2017 є укладеним, правомірним, права сторони на односторонню відмову від договору останнім не передбачено, доказів розірвання договору за згодою сторін чи у судовому порядку відповідачем не подано, такі докази відсутні в матеріалах справи.

За умовами п. 4.1. договору, відповідач зобов’язався привести комерційний облік у відповідність до вимог пункту 3.35 ПКЕЕ в термін до 31.08.2017.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів вчинення будь-яких дій на виконання умов договору від 01.03.2017, в тому числі взятих на себе зобов’язань за п. 2.2. договору, у визначений строк відповідач не подав.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.03.2017, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на недоцільність встановлення ЛУЗОД, оскільки можливе зменшення споживання електричної енергії через оптимізацію діяльності, яка проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.09.2017.

Відповідач вказує на те, що відповідачем було надіслано листа до Міністерства юстиції України з проханням додатково виділити кошти по КЕКВ 2240 “Оплата послуг (крім комунальних)" для встановлення засобів обліку електричної енергії, але кошти з державного бюджету на вирішення зазначеного питання не виділялися згідно кошторису на 2017 рік. Фінансування зазначених робіт можливо лише за рахунок власних коштів установи, але на спеціальному фонді установи їх недостатньо. За рішенням Шосткинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області №1718174600022 від 27.02.2017 Державній установі “Шосткинській виправній колонії (№66)” присвоєно ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбутковості організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України). Державна установа “Шосткинська виправна колонія (№66)” є бюджетною установою.

Як зазначає відповідач, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.09.2017 року за № 2865/5 здійснюється оптимізація діяльності Державної установи “Шосткинської виправної колонії (№66)” і станом на 15.02.2018 в Державній установі утримується 34 засуджених та щомісяця з установи в порядку оптимізації переводиться засуджені до інших установ. У зв’язку з оптимізацією на кінець березня 2018 року доцільно вважати в охороняємому об’єкті 0 засуджених, що в свою чергу внаслідок цього зменшує споживання електричної енергії до рівня меншого ніж 50 тис.кВт/год в місяць, або до повного виключення.

В зв’язку з викладеними обставинами відповідач вважає недоцільним встановлення приладу ЛУЗОД та витрачати кошти з Державного бюджету на встановлення приладу ЛУЗОД.

Колегія суддів відхиляє наведені відповідачем доводи, оскільки обставини, на які він посилається, не звільняють відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, враховуючи, що в силу частини 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

При цьому відповідач не ставить під сумнів висновків суду першої інстанції про порушення ним зобов’язань, які виникли на підставі договору від 01.03.2017.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, відсутність бюджетного фінансування та коштів, на які вказує відповідач, оптимізація діяльності Державної установи “Шосткинської виправної колонії (№66)” згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.09.2017 за № 2865/5, не виправдовує бездіяльність та не спростовує обов'язку відповідача, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином, зважаючи також на те, що договір є укладеним, правомірним, діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків та відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, в зв’язку з доведеністю факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання по договору б/н від 01.03.2017, укладеному між сторонами в натурі шляхом встановлення на об’єкті споживача “Житлова зона” (Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Івана Скоропадського, 57 А) засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локальне устаткування збору і обробки даних вчинивши дії, які передбачені п. 2.2. договору б/н від 01.03.2017, укладеного між сторонами, а саме: розробити технічне завдання на виконання робочого проекту та направити постачальнику (ПАТ “Сумиобленерго”) для погодження; укласти з проектною організацією договір на виконання робочого проекту та направити погоджене постачальником технічне завдання; направити електропостачальній організації робочий проект для погодження; організувати встановлення та налагодження згідно робочого проекту, погодженого постачальником обладнання; оформити всю необхідну документацію та у встановленому порядку ввести обладнання в експлуатацію, є законними та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідач під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Підстав для скасовування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної установи "Шосткінська виправна колонія (№66)", с. Гамаліївка, Шосткинський район, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2018 у справі № 920/1037/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 16.05.2018.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.