Постанова № 73997644, 15.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року справа №805/3185/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів Компанієць І.Д. Міронової Г.М.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника позивача Колеснікової О.М. (діє за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в справі № 805/3185/17-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «КДЗ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області (надалі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «КДЗ» (надалі - відповідач, ПрАТ «КДЗ» в якому просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «КДЗ», застосованого на підставі рішення від 07.09.2017 року № 21462/10/05-99-14-03 (а.с. 4-6).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задоволено, внаслідок чого підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «КДЗ», застосованого на підставі рішення від 07 вересня 2017 року № 21462/10/05-99-14-03 (а.с. 75-77).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Приватне акціонерне товариство «КДЗ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу суду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 по справі № 805/3143/17-а за результатами розгляду подання головного управління ДФС у Донецькій області до ПРАТ «КДЗ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд відмовив у прийнятті подання Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до ст.ст. 165, 183-3 КАС України, та на момент звернення позивача до суду з цим позовом сплинуло 96 годин, отже умовний адміністративний арешт майна платника податків ПРАТ «КДЗ» є припиненим відповідно до р. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПКУ. Наголошує на тому, що наказ Головного управління ДФС у Донецькій області на проведення перевірки від 30.08.2017 № 976 є невиконаним та вичерпав свою дію в часі та головним управлінням ДФС у Донецькій області в подальшому реалізоване право на проведення документальної перевірки згідно прийнятого ним наказу від 13.09.2017 № 1072 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «КДЗ» та за результатами проведення якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 № 0004051403 (а.с. 83-85).

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції просила залишити без змін. Проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечувала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено судом першої та підтверджено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство «КДЗ» є юридичною особою (ЄДРПОУ 00191738), місцезнаходження юридичної особи: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. 130-ї Гвардійської дивізії, 114, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань.

30 серпня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області видано наказ № 976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «КДЗ» на підставі п. 20.1 ст. 20, п. 39.4 ст. 39, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України з питань своєчасності складання та подання звіту про контрольовані операції для податкового контролю за 2013 рік (а.с. 10).

На підставі вищевказаних норм податкового законодавства та Наказу № 976, посадовим особам Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області того ж дня, 30 серпня 2017 року видано направлення на проведення перевірки №1201, №1202 від 30 серпня 2017 року (а.с. 13, 14).

Уповноваженими особами позивача здійснено вихід за податковою адресою Приватного акціонерного товариства «КДЗ»: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул.. Шмідта, буд. 3) з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, однак працівниками Приватного акціонерного товариства «КДЗ» відмовлено в допуску до проведення перевірки з підстав, на думку працівників відповідача, відсутності достатніх правових підстав вважати наявність контрольованих операцій за 2013 рік та відповідного подання звіту про такі операції, у зв'язку з чим, посадовими особами контролюючого органу складено Акт не допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки ПрАТ «КДЗ» №1112/05-99-14-14/00191738 від 05 вересня 2017 року (а.с. 15).

07 вересня 2017 року в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «КДЗ» №21462/10/05-99-14-03 відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України (а.с. 17)

На виконання вимог ст.94 Податкового кодексу України 08.09.2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «КДЗ», але ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 11 вересня 2017 року по справі № 805/3143/17-а у прийнятті подання відмовлено, у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право, який виник у зв'язку із оскарженням Приватного акціонерного товариства «КДЗ» в судовому порядку наказу про проведення перевірки (а.с. 32).

На підставі ч. 6 ст. 183-3 КАС України (в редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом), звернувся до суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства «КДЗ», застосованого на підставі рішення від 07.09.2017 року № 21462/10/05-99-14-03 у загальному порядку.

Задовольняючи адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав для проведення перевірки та доведеність факту не допуску уповноважених осіб Головного управління ДФС у Донецькій області до проведення перевірки, а тому дійшов висновку про обґрунтованість застосування умовного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства «КДЗ» на підставі рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 21462/10/05-99-14-03 від 07 вересня 2017 року (а.с. 50-56).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Пунктами 94.4 - 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Згідно ч. 1, 2 ст. 183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовом), провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За ч.8 ст. 183-3 КАС України (в редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом) у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

При цьому, ч. 6 ст. 183-3 КАС України (в редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом) встановлено, що відмова у прийнятті подання, зокрема у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право, унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Аналогічні вимоги закріплено у п. 5 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що дії з 15.12.2017 року), якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Слід зазначити, що за приписами ст. 183-3 КАС України позивач звертався до суду з поданням щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин, але у зв'язку з існуванням між учасниками справи спору про право, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року відмовлено у прийнятті подання.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся з позовною заявою у загальному порядку, як визначено частиною 6 ст. 183-3 КАС України (в редакції на час звернення до суду з адміністративним позовом).

Необхідно звернути увагу, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

При цьому, визначальним при вирішенні питання щодо наявності підстав для арешту коштів є з'ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Приватне акціонерне товариство «КДЗ», вважаючи неправомірним Наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 976 від 30.08.2017 року, оскаржило його у судовому порядку .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року по адміністративній справі № 805/3120/17-а, у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "КДЗ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним наказу № 976 від 30.08.2017 року відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що податковий орган у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України правомірно сформував наказ № 976 від 30.08.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «КДЗ».

Постанова набрала законної сили 10 січня 2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року набрала законної сили, правомірність прийняття контролюючим органом наказу від 30.08.2017 р. №976 доказуванню не підлягає.

Згідно п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки; 2) копії наказу про проведення перевірки; 3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пункт 81.2. статті 81 ПК України визначає, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

В матеріалах справи наявна копія акту відмови в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області від 05 вересня 2017 року №1112/05-99-14-14/00191738, складений на підставі п.п. 81.1, ст.81 ПК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що законних підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідача не було, а тому Головним управлінням ДФС у Донецькій області обґрунтовано та за наявності передбачених ст. 94 ПК України підстав прийнято рішення від 07.09.2017 р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Приватного акціонерного товариства "КДЗ".

В даному випадку, позивачем доведено правомірність звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, вимоги податкового органу обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що Наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №976 від 30.08.2017 року є невиконаним та вичерпав свою дію у часі, оскільки контролюючим органом прийнято інший наказ від 13.09.2017 року № 1072 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «КДЗ», за результатами проведення якої складено Акт від 18.09.2017 року № 602/05-99-14-03/00191738, на підставі якого, в подальшому, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року № 0004051403, яке оскаржується в рамках адміністративної справи № 805/4821/17-а.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.08.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято Наказ №976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «КДЗ», а 13.09.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято Наказ № 1072 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «КДЗ».

Відповідно до абз.5, 6 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка та документальна позапланова невиїзна перевірка - це різни види перевірок, вони мають різні особливості та різний порядок проведення, у зв'язку з чим, Наказ № 1072 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «КДЗ» не слід брати до уваги, оскільки він не стосується спірних правовідносин, що виникли між сторонами в рамках даної справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в справі № 805/3185/17-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова